Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Наши статьи

Валерій Приходько. Віра

 

Результат пошуку зображень за запитом "картинки віра в майбутнє"

ВІРА*

Валерій Приходько

 

30.06.17                                                                                                                                                               м. Київ

 

Віра, що не просвітлена розумом ,

не гідна людини

П’єр  Абеляр

 

Кожен хто не Вірить в майбутнє життя,

мертвий і для цього           

                                                                                                                                                          Іоганн Гете

 

                                                                                            У сліпій Віри – злі очі

Стаіслав Лец

                                                                                    

 Читай і — думай! Думай! Думай!

 

Це як добра посмішка мами, дружини в ранці, що першою зустрічає тебе коли ти відкриваєш очі новому дню. Ця енергія заряджає тебе на сьогодення та великі звершення досягнення мети майбутнього. Людини, яка прийшла у всесвіт творити і досягати, маючи мрію, а не вести злиденне існування у боротьбі за нікчемне виживання. Так, ми стрімко, у вольниці своїй «величі і мудрості»  спаплюженого «націоналізму», втрачаємо все: людей (вмирають і тікають), землю (продаємо Спадщину крові), територію (анексія, окупація, претензії меншин та вимог «друзів» ЄС), свідомість (виховання і освіту) – те, що змінює відношення до нас, як до нікчем. А   пам’ятаєте – «людина – це  звучить гордо!» (М. Горький, п’єса «На дні»), бо ми – творці, з великою Вірою у майбутнє, хоча і були з застиглою ідеологією самознищення. Завжди, щоб рухатись вперед, енергія Віри повинна бути керована розумом – інтелектом людини та синергією її пасіонарності у суспільстві. 

Віра – особливий стан психіки, повного і беззастережного прийняття будь-якої інформації у логіці свого особистого умовиводу, викликаного (не)контрольованою енергію тонкого тіла людини, та формування на цьому одноосібного Я (Его) – бачення, норм, відношень і дій. Віру розподіляють на релігійну, філософську та інші, які пов’язували з сектами та школами(вченням та напрямками діяльності) і  вели до зміни енергії – психічного стану, як явища і процеси зміни інтелекту людини. Вплив  на формування Віри (зміна психіки), відбувався завдяки звичаям, традиціям, обрядам – інформаційний вплив на свідомість, який в сьогоденні переріс у агресивні гібридні війни за розум людини і суспільства, що породжують хаос (не адекватність) у сприйнятті, аналізу і оцінці навколишнього середовища.   У Вірі люди об’єднувалися у добровільні союзи, які потім перетворювали етнос у націю, або Віра створювала міжнаціональні утворення (ложі, ордена), метою яких була Влада на континенті чи планетарному рівні. 

*Одна із статей, що є циклом статей, присвячених Святій Трійці на землі: Вірі, Надії, Любові.

 

Недаремно зірка Велеса, яка стала символом Ізраїлю, як зірка Давида, у своїй інтегрованій у трикутник складовій синергії  досягнення мети,  має окрім інструментів ідеології і капіталу – інструмент формування і управління Вірою, інформацію. «Хто володіє інформацією, той володіє світом» (Натан Ротшильд).   Причому, у сьогоденні, інформація, як зміна Віри, у оцінці свого Я, стала найбільш впливовішою зброєю, що  управляє суспільством, перетворюючи його у керовані маси. У  засобах масової інформації ми бачимо, хто найбільше – одночасно  і враз почали турбуватися  за українців та країну. Коли Акела, з їх же зграї, схибив (мультфільм Мауглі):«Вірте   нам»,  залунало, як ритуал з екранів.   Справедлива інформація – правди-матки, яка змінює ставлення суспільства у процесі цього дійства, та вихолощує Віру нації,   своє розуміння і  значимість  оцінки цих «борців» за буття людей. Це всього на всього інструмент внесення невизначеності – хаосу Віри у прийнятті свідомого вибору між зомбуванням інформацією і фактичним ставленням до процесів, на шляху особистої боротьби за Владу.  «Люди будьте пильні» (Юліус Фучік).

Віра завжди була інструментом у боротьбі за Владу. Віру  створювали, підтримували різними дійствами – від жертвопринесення людей до всепоглинаючих карнавалів і релігійних служінь – святкувань. Смерті у натовпі святості – рахуються, як святість Віри і людське життя тут не має значимості. Вихолощення свідомості, як стабільності Віри, є чи не найголовнішим завданням на протязі всіх часів існування людства у маніпулюванні  ним за Владу. На цьому шляху людство ніколи не допускалося і не допускається до знань(артефакти Ватикану, Китаю, США, та інші), що ведуть до втрати контролю над людиною і суспільством. Формування Віри, завдяки штучному інтелекту, приймає самі його негативні та катастрофічні напрямки розвитку, як стирання пам’яті і повного контролю над поведінкою людини, а не Віру у творчий процес нескінченного існування у просторі часі. До речі, символ, використаний Ейлером для позначення нескінченності лежить в основі долара. Ти оцінюєш брат Віру мети?!

Не дарма – історично сформувалося різноманіття визначення Віри, її тлумачення і видів Віри: емоційний, інтелектуальний та вольовий, але це все фактори впливу на  одну і ту ж енергію, як оцінки свого місця і ролі у явищах та процесах з метою становлення  Влади.  Це  як у сьогоденні, безліч громадських організацій, ціллю яких є  тільки Віра їх керівників у свою особистість на шляху до «великого майбутнього», а на  справді – збоченість їх психологічного стану. Збоченість, яка не дозволяє об’єднати націю у єдину систему Віри Держави.  Цей психологічний стан суспільства ефективно використовують прибульці (одинаки та діаспори), а також меншини, як свою особисту Віру у нікчемність домінуючої нації аборигенів,  використовуючи їх по повній (просто грабують і тікають), або вимагають територіальні претензії автономії (відділення), чи навіть управління нацією, як недолугою масою, та їх Державою.

Віра – енергія і вона піддається як керуванню, так і розвитком рівня(потужності), що несе в собі людина. Енергія психологічного стану – плазма, яку тяжко утримати і та що має величезну силу. Пізнання енергії знаходиться у площині виховання і освіти нації, які є базою існування системи Держави. Енергія Віри –   складова становлення людини майбутнього, яка є основою психологічного стану телепортації, телекінезу та іншого при нескінченному існуванні людини у Всесвіті. І чи не тому, цей інфраструктурний напрямок формування інтелекту людини і нації, у нас в країні, системно і систематично знищується, свідомо (ким?) чи невігласами псевдо фахівцями і псевдо вченими «націоналістами»? «Чого самі не знають, тому вчать інших» (Цицерон). Ви бачили їх безумні очі Віри – це замкнення розуму у своєму особистому баченню світу, що несе злиденність у наше життя.  Віра розуму – цілеспрямовані  інтелектом нації терни  до зірок, що відсутня в них.

Енергія  Віри керується почуттями, спонтанним проявом – реакцією  вузько направлених імпульсів  свідомості, в  той чи інший час нашого стану від взаємодії з навколишнім середовищем – суспільством, Владою та їх діями.  І це жахливо, бо у нас починають домінувати самі ганебні відклики на це становище (від гречки до скоєння злочину), навіть не розуміючи,  все це гра з нашою свідомістю, що веде до знаного результату – відключення в цей час розуму, і, як слідство, програшу. «Легковіря ніколи до добра не доводить» (Петроній). Ціна програшу – втрата Віри до всіх і всього, до чого нас і довели за роки Незалежності, вкрали природній і створений капітал та інтелектуальний капітал сьогодення і  майбутнього.

Віра, як особиста точка зору на внутрішні і зовнішні виклики, без всякого підгрунття, коли у кожного своя правда, що базується на рівні виховання і освіти, які суттєво відрізняються у зв’язку з відсутністю системного підходу, є просто вражаючою у своєму безвігластві занепаду свідомості. Дезорганізація Віри, як цінності нації, її пасіонарності – знищені  Незалежністю (дикунами Влади)  у своєму зародженні, коли всі хочуть покинути Батьківщину, втратив з нею (Рід, націю) Віру, що стала для них мачухою. Такий злочин – геноцид своєї нації, розв’язаний «націоналістами» у своїй сліпій(нікчемній) Вірі, навіть важко усвідомити. Сліпа «Віра не початок, а кінець всякої мудрості» (Іоганн Гете). Щоб вирости новий сад – країну, необхідні самі жорстокі дії свідомого викорчовування – безкомпромісного ліквідування внутрішніх і зовнішніх факторів впливу на розбалансування системи – Держава. Це Віра тяжкої праці, що принесе плоди через десятиліття, але це необхідність збереження нації і країни, що стрімко сповзає у безодню. «Віра є розуміння сенсу життя і визнання обов’язків,  що випливають із їх розуміння» (Л. Толстой)

На протязі існування людства нерівність людей тільки посилювалася, як слідство  особистої  Віри у своє Я, що для виживання, визивало необхідність більш тісної взаємодії вже на рівні єдності Віри своєї нації та її розвитку у конкурентному світі. Взаємно направленні процеси зростання населення та зменшення ресурсів збільшують виклики (ризики)* щодо якості життя у застиглій свідомості сьогодення. Тільки розуміння явищ і процесів стрімкого зростання інтелекту, як засобу виживання у живій конкурентній Природі, відновлення енергії (інтелекту) Віри нації, дає їй можливість залишитись у цьому світі. Часу обмаль, завдання великі, Природа не терпить пустоти. «Ми погано Віримо тому, чому неприємно повірити» (Овідій).

*02 серпня 2017 р. людство переходить межу «точку незворотності» відновлення природних ресурсів, згідно висновків вчених Global Footprint Network.

 Віра (від лат. Veritas) – істинність; дійсність, сутність; істина, правда; правдивість, відвертість, прямодушність, чесність, неупередженість (по Кузнєцову) це ті якості нашого Роду – нації: істинний, дійсний, справжній, непідробний, невдаваний, щирий, розумний, справедливий, чесний, які є непереборною духовною енергією (силою) нашої культурної Спадщини, що надає Віри на майбутнє. «Людина жертвує собою тільки тоді, коли вона Вірить, що є щось велике, не вмираюче, що його переживе»(Е.Н. Трубецкой) і я дуже хотів би, щоб це була моя нація і Держава, що нескінченно існує в просторі і часі Всесвіту.

Кодекс честі Віри притаманний кожній нації, але він свій – особистий, побудований на Спадщині свого Роду – нації. І хто б, коли, що не говорив про демократію права людини, це всього прикриття того, що вони роблять за ради себе, своєї Віри, і, як слідство, Влади. У  взаємовідносинах рас, націй, релігій можливо говорити лише в площині людяності Віри – порядності  і чеснот: зустрічати з хлібом і сіллю, допомагати, щоб на їх землі вони жили заможно та з подарунками відправляти їх до себе – своєї  Батьківщині. В цьому велика демократія людства, його неперевершеної різноманітності культур у мирі та спокої.

В божий храм не пускайте меня на порог.
Я — безбожник. Таким сотворил меня Бог.
Я подобен блуднице, чья вера — порок.
Рады б грешники в рай — да не знают дорог.

(Омар Хайям)



Джерело: http://111
Категорія: Наши статьи | Додав: Правління (10.08.2017) | Автор: 1 E W
Переглядів: 21 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]