Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Наши статьи

Валерій Приходько. Варани

Результат пошуку зображень за запитом "картинки варани"

ВАРАНИ

Валерій Приходько

 

19.08.17                                                                                                                                                               м. Київ

 

Тобі ссуть в очі і кажуть –  то Божа роса

Прислів’я

 

Вороги – такі ж люди як і ми,

ось чому їм не можливо довіряти           

                                                                                                                                                                    Роберт Піль

                                                                                                                                                                               

 Читай і — думай! Думай! Думай!

 

Природа  це інтрига взаємодії внутрішнього і навколишнього середовища у житті та існуванні планети Земля. Все – живе і не живе настільки є одним цілим, що порушення, на перший погляд, незалежних та не взаємопов’язаних на пряму зв’язків, визиває  події, що виростають у катастрофічні  наслідки, які  не тільки провокують зникнення видів флори і фауни, але ставлять під загрозу існування людства. Свідками цього  є весь світ, який щорічно втрачає більше сотні видів живих організмів (флори і фауни) та який переходить у фазу штучної руйнації навколишнього середовища у вигляді глобального потепління: знищення земель, як для виробництва сільськогосподарської продукції, так і для існування живої природи і людини в цілому.

 Безмежна жадоба накопичення, що стала інстинктом творців збагачувальної та затратної (ресурсів) економіки, яка не має обмежень здорового глузду у  можливості використання цих статків чи навіть їх реального усвідомлення, бо вони знаходяться за межами споживання фізичного тіла людини та часу. Ця економіка формувала на протязі тисячоліть мораль самознищення людей через  селекцію негативних рис їх характеру: гординя, самовпевненість, владолюбство, марнославство, егоїзм, ревнощі, образливість, осуд, злостивість, слабовілля, марнотратство, скупість, винуватість, самоїдство, жорсткість, мстивість, обжерливість, хтивість. Це все ми з вами – пізнаєте  себе?! І не треба дивуватись – це жорсткий відбір на генному рівні  запроваджений спаплюженим розумінням економіки у розвитку людства. А бо ти, а бо тебе! Ти  чуєш брат – економіки  світу набат! Як ведуть нас властолюбці управляння світом  у ринкову економіку – знищення   духу християнської моралі, а потім, як слідство, і  самознищення.  Нас перетворюють в Уроборосів – зміїв, що поїдають самі себе.  

На цьому шляху самознищення та деструктивного існування, людина не має нічого святого, навіть життя іншої для неї ніщо, заради особистої влади та, як слідство, наживи. У живій природі – тварин, є таке поняття, як «водне примирення», коли існує закон не вбий у період водопою, при системній недостачі води – загальній загрозі життю. І тільки для однієї істоти – людини, це ще один виклик вирішення проблеми, ні не  кліматичного у її подоланні, а до простого знищення собі подібних, щоб собі… Так поступають і Варани, що не можуть змиритися з об’єктивним законом природи за ради свого особистого існування.

Варан – рід всеїдного пристосуванця (ящера) з отрутою моралі взаємодії з навколишнім середовищем живої природи, який не змінює своєї поведінки на протязі тисячоліть свого існування. Із визначення Варан витікає, що це не лідер розвитку, а пристосуванець до середовища, який  готовий у своїй підлості існування на все за ради свого буття, що і дозволяє йому фігурувати вічно, в той час коли світ постійно змінюється. Варан  у своєму оточенні не терпить іншу домінанту та розглядає все оточення, як засіб особистого існування, отруюючи (наклепами, підозрами, вбивствами та інше) людей і суспільство. Йому не важливе піднесення – прогрес,  він є споживачем того, що створили інші, і його завдання забрати це для себе. Із-за своїх рис характеру (дивись вищевказане) Варани одинаки. Вони об’єднується в зграї: блоки, коаліції та групи, щоб когось зжерти сильнішого, а потім завжди перегризуться між собою, бо живуть інстинктом. Про це свідчить Незалежності – вся  історія Влади.  Це Комодські (так звані правителі світу) Варани  вбили  в нашу свідомість шлях їхньої цінності – гроші. «Ось і брат каже, що в грошах. У тебе багато грошей, і чого?... Я ось думаю, що сила в правді. У кого правда – той і сильніше» (Слова із к/ф «Брат 2»). І все ж таки тисячолітній інстинкт накопичення (виживання) сильніше моралі Правди, що і є загрозою креативного розвитку людства.

Ми вже повинні знати правду і казати її, бо «справжній друг – це людина, яка висловить тобі в очі все, що про тебе думає, а всім скаже, що ти – чудова людина»(Омар Хайям). І це так, нам Богом дана та відстояна Спадщиною крові наша земля, і в той же час наша свідомість отруєна на генному рівні рисами характеру, які ніколи не були притаманні нашій нації. У кожній людині йде внутрішня боротьба між великими ідеалами людини творця і зовнішнім впливом ринкової економіки збагачування – протиставлення один одному на рівні фізичного буття.  Наша духовність, яка створила умови до переходу на новий рівень тонкого тіла розвитку людини, була знову повернута в пастку «скотинячого» задоволення фізичного тіла. І що жахливо, цей шлях віри для себе, ми вибираємо самі.

Отрута свідомості, це головна зброя Варанів. Вони  усвідомлюють, нав’язуючи нам тези: «достаток зростає» коли  доходи падають, або «терпи – війна», їм не важливо коли жертвою в країні стане людина і суспільство  сьогодні чи завтра – не перенісши  натиску отрути помре від неможливості  витримати своє буття. Їм головне, щоб це сталося. Це і є головний здобуток Варанів. Не можливо довіряти Владі, яка не користується «метро» – не знає повсякдення  виживання людей. Вірніше їй це не цікаво, бо Варани живуть на інстинкті,  їх розум не здатний до розвитку і ріг  достатку, це їх матеріальні блага. Варани на полюбляють знань, вони живуть у світі інструментів (своєї зброї) інформації (отрути), яку системно і систематично вносять у суспільство, як пестициди у захист рослин, знищуючи розум навкруги, для підтримки    фізичного тіла, що потім, як не важливе, йде на утилізацію. Дійсно біда, коли під тиском Варанів, країна перетворюється на  острів пустелю Комодо, релікт періоду динозаврів. 

Економіка, як вектор руху збагачування, вибрала для людства дуже жахливий сценарій, бо «світ встановлювався серед недовіри і ненависті» (Карлос Руїс Сафон. Тінь вітру) у морі крові людства, де нащадки і до сьогодення не можуть простити і збагнути всі ці явища і процеси у своїй недолугості, визначення причини, як хиби людського характеру. Коли недолугість (відсутність знань, досвіду) зростає на аморальності рис характеру і в інстинкті свого існування(розуміння ринкової економіки, дивись вищевказане)  добирається до посад і керівництва державними  установами, створюється гримуча суміш, що знищує систему (Державу), все навколо та у бездарності своєї творчості поїдає (тарифами, обмеженнями та іншим) собі подібних – людей. Тому дійсно «краща огорожа від тиранів – недовіра громадян» (Флавія), але під проводом правдолюбців, вихованих в тих же еволюційних  ринкових економічних взаємовідносинах, це приводить тільки до страйків та кровавих революцій, щоб потім той же шлях (у своїй величі) пройти спочатку. Історія нічому не вчить, крім визнання цього вислову, і все по – синусоїді, але вперто по вектору руху економіки самознищення людства.

За роки Незалежності, біди, які принесли Варани, створивши навкруги себе пустелю в навколишньому середовищі, знищивши інфраструктуру системи країна та популяцію суспільства, настільки велика, що для них «немає розтавання більш сумного ніж розставання з владою» (Талейран). Кожне  наступне покоління молодих Варанів, знаючи систему природу їх взаємовідносин, продовжує принижувати та ліквідувати «папєрєдніков», свідків спільних злочинів. «Навіть тому (Варану), хто має незаперечні докази невинуватості, довіряти не можна» (К. Дж. Сенсон. Горбань лорда Кромвеля), тому що вони мають єдину генетичну основу випестувану на ідеології ринкової економіки.
Варани, по визначенню, не можуть бути опозиціонерами. Коли вони молоді, вчаться у середовищі старших, переймаючи їх філософію отрути та знищення заради  особистого буття. Підростаючи, вступають в жорстоку (на смерть)  боротьбу зі старшими, розширяючи свій ореол існування. Це підтверджує і те, що в їх середовищі, а інакше і бути не може(їх так вчили), політичні програми отрути, як близнюки, всі ідеологічні (тільки у них) та на радість навколишнього середовища (екології, суспільства та до кого притулитися), щоб потім харчуватись на тлі того, що залишилося від попередників.  Варани не дружать з розумом, їх сила (Влада) у силі (Владі).

Біда коли до Влади приходять ідейні невігласи: «націоналісти» або борці за європейські цінності, що навіть не розуміють тих підводних каменів, які ведуть країну до загибелі, та вперто збагачуються (хто спритніший), відштовхуючи від корита своїх вчорашніх побратимів(борців-крикунів). Це у них в крові, бо  Варани, все навкруги, до чого тільки не торкнуться, заражають вірусом отрути – неминучого знищення, і це ми бачимо у всіх сферах соціальної і виробничої інфраструктури. Її вже не має в країні, яка під гасла нікчем перетворюється в аграрну, і тільки:  посіяти – зібрати, не більше, як і їх – багатьох Варанів, бо «бджола, встромивши сталеве жало, не знає, що вона пропала ... Так і дурні, пускаючи отруту, не розуміють, що творять» (Омар Хайям). Біда коли дурні – Влада, а ще більше в сучасному жорсткому конкурентному світі, коли це Влада Варанів твоєї країни.

Тому існує  і вічне філософське питання: дурні і шляхи. Дурні, тому що ми творіння тисячоліть  ринкової економіки (моралі не має, збоченці), а вибрати шлях – нам не дозволяють (ті, хто мають мету управління світом) звернути з цієї тропи богохульства, плюндруючи нашу свідомість поняттями «прав і свобод людини», як інструментом в часі на своєму шляху постійного та системного управління.   Виключення з недалекого минулого – ідеологія  розвитку Радянського Союзу, в основу якого були покладені заповіді Христові – тотальної соціальної справедливості. Я  тільки про це – не  лізьте з іншим! Ідеологія, яка не витримала внутрішніх і зовнішніх викликів через недолугість керівництва  в управлінні системою, та як загроза, була зламана і зруйнована апологетами керівництва – Варанами  Всесвіту. 

Незламне  завдання нашої нації – створення і реалізація Концепції і Програми будівництва Держави, що нескінченно існує в просторі і часі Всесвіту. І не зважаючи на (перший погляд) гіпотетичність завдання, воно не таке вже і не здійсненне – а є дуже просте у своїй реальності досягнення Мети.

За нами гриф следит с небес,

Чтоб вновь найти добычу здесь.

И тот его добычей станет,

В чьём сердце пляшет жёлтый бес.

Вновь, вновь золото манит нас!

Вновь, вновь золото, как всегда, обманет нас!

(В.Ободзинский. Слова песни из к/ф «Золото Маккены)



Джерело: http://1
Категорія: Наши статьи | Додав: Правління (22.08.2017) | Автор: 1 E W
Переглядів: 13 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]