Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Наши статьи

Валерій Приходько. Позиція

 

ПОЗИЦІЯ

Валерій Приходько

 

08.07.17 р.                                                                                              м. Київ

 

Брехня встигає обійти півсвіту,

поки правда одягає штани

Уінстон Черчіль

Якщо ви дотримуєтеся нейтральної Позиції в ситуації

несправедливості, ви вибираєте сторону гнобителя

Десмонд Туту

Пам'ятай: якщо позицію не можна 
захистити, її можна зайняти.
Станіслав Єжи Лец

Читай і — думай! Думай! Думай!

 

Ми перебили всі горшки (моралі, виховання і освіти, охорони здоров’я – взагалі всієї соціальної і виробничої інфраструктури країни)  у своєму домі і знайшли традиційного ворога нашої нікчемності – невістку (Росію), для чого великого розуму не треба було і мати,  кинулись шукати не дома, а по всьому світу «друзів», які і не здогадувались про наше існування. «Друзів», яких в апріорі у конкурентному світі (рас, націй, етносі, релігій та ресурсів) взагалі не може бути. Причому, щоб нас полюбили (поплескали по плечу), ми як «великі щирі» готові першому в стрічному, навіть потенційному ворогу, який зазирає на нашу землю віддати все  саме дороге – Спадщину крові, яку тисячоліттями здобували наші предки. Здатні роздати дітей по всьому світі, запросити керувати нами, як невігласами,  іноземців, які ні по рівню знань, ні по духовним цінностям не доросли до нас та презирливо ставляться, як до дикунів без совісті і честі до свого Роду, нації і країни. Ми вперше, всі разом, в роки Незалежності, стали до…фені..стами до своєї, навіть особистої долі, яка може мати домінуюче значення тільки у пасіонарності* суспільства країни.

 

Все  це є Позиція – виклик  честі нації у її проявах, думках, висловлюваннях, справах і вчинках, загального взаємного відношення людини у суспільстві та країни, їх зворотних дій  на захист і збагачування нації за рахунок всієї земної цивілізації країв світу у креативній конкурентоспроможності.

 

Ми, за роки Незалежності, не тільки не зберегли Спадщину батьків, але після «Революції Гідності» прогресуюче, торгуючи країною, як невісткою – шльондрою, все рівно вона, а не ми винуваті, переступили межу честі. Межу – існування Держави. У чванстві своєї особистої Незалежності, ми навіть не зрозуміли, що світ став інший, а тільки відчули це на злиденності свого буття та непомірного боргу «друзям», за який нас  діти та потомки «не забудуть пам’янути, не злим… тихим  словом» (Т. Шевченко). Суспільство – нація несе відповідальність за Владу, шлях Держави, життєвий її обов’язок перед минулим у сьогоденні та майбутнім.

 

Ми стоїмо на зламі доленосної переформатізації свідомості існування людства у Всесвіті і, цей виклик, не всі нації сприймуть з честю протидії йому і бути на чолі управління цими

 

*Пасіонарність – стан підвищеної тяги до дій, непереборне прагнення змінити навколишнє середовище своєї життєдіяльності навіть ціною свого життя, здоров'я, благополуччя за ради мети.

явищами та процесами подій. Зміна мапи, як мультикультуріалізація суспільства країн, приведе до домінування одних та зникнення інших націй, як природне об’єктивне явище  при без відповідальності країни за своє існування. Україна вже ступила на тропу цього вектору руху у небуття.    

 

Позиція залежить від виховання і освіти, статусу людини в суспільстві і тому вона несе відповідальність за і перед Державою, і тут на перший рівень виходить Позиція Влади – всіх її гілок. В наступний час, Влада взяла на себе Право, всупереч Конституції, приймати одноосібно рішення, щодо вектору руху Держави, не сформулювавши навіть іі Мету. Рішення, що входять у протиріччя навіть з необхідними і достатніми умовами існування Держави, уже не говорячи про утримання Позиції, як Держави у світі. «В особистому сенсі різниця між зрадником по слабкості і зрадником через злий намір і розрахунку дуже велика; в політичному відношенні цієї різниці немає ...» (Ф. Енгельс), так як  Позиція Влади більш високого рівня – існування  нації і країни. Вперше, в новітній історії України, невісткою для неї стала сама Влада. Це  стало можливим на тлі Позиції непричетності суспільства до цих її дій. Ми втратили Позицію особистої відповідальності і пасіонарності суспільства, яка б вона не була в Радянські часи, а вона(жертвенність) була «раньше думай о Родине, а потом о себе» (Шаферан, строки з пісні «Журавльонок»). Нація  вперто йде по шляху, про який А.Ейнштейн сказав: «я боюсь, що обов’язково настане день, коли технології перевершать просте людське спілкування. І тоді світ отримає покоління ідіотів».

Позиція творців завжди була притаманна нашій нації, ностальгуюче іронічне твердження «ми були у переді планети всій», мало  право на життя – бо  були у п’ятірці кращих світу у науково-виробничому просторі. Тепер Позиція Влади кинула нас на останні місця країн жебраків. Які явища і процеси змінили нашу свідомість на полярну    менше ніж за чверть століття – одне покоління? Це Позиція торговців і старців-прошаків на тлі створеного капіталу та територіального простору, що у Спадщину отримали від предків. І «гуляй рванина від рубля і вище»(прислів’я)  стало девізом життя нації та управління Владою країни.

Пасивна життєва Позиція, це Позиція жертви, яка потребує захисту. Її – жертву, демонструє у всьому світі Влада, принижуючи честь і гідність України. Позиція Влади це твердження, що нація не само здатна на існування. Влада чи не розуміє що творить у своєму невігластву, або свідомо веде країну до само знищення нації, займає Позицію нарцисізму та егоїзму по відношенню до суспільства, став у Позицію відчуженості – ізольованості до нього. Позиція демократії – гуманізму не притаманна Владі, і, як наслідок, «маємо те що маємо»: люди, суспільство, Влада і країна існують самі по собі. Вони вже не є єдиним цілим, що гордо зветься Батьківщина. Це антисоціальне явище, в  народі воно звучить як – приїхали. Далі тільки роз драй в суспільстві, розпад країни та зникнення нації.  

Відсутність соціальної Позиції поставило суспільство у становище скотинячого (по О.Ляшку) виживання та радісно-божевільного сприймання подаяння Влади, як реакції на споживчий кошик (обіцянкам), яким вона (Влада) розмахує перед очима людей, як віслюками, що не в спромозі його спіймати. Треба розуміти, суспільство несе повну відповідальність за Позицію Влади. «Бачили очі, що брали, то їжте, хоч повилазьте» (прислів’я), це те що має суспільство, яке займає Позицію від стороненісті і не втручання в Позицію, про яку мріяла Влада і системно і систематично йшла до неї. Суспільство, зі своєю Позицією конформізму – пристосуванство, пасивне прийняття пануючого порядку, бездумне слідування загальним думкам, модним течіям (заграниця нам допоможе – МВФ, США, ЄС, НАТО, нетрадиційних меншин та інше) враз і одночасно змінило цінності предків. Вперше суспільство Незалежної стало зайвим Владі і Влада поставила суспільство у Позицію… знедолених (ізгоїв). А він, рідненький, все це бачить, бо «створені ми за образом його й подобою»(Битіє 1:26-27). І Церква тут – це  її  Позиція Моралі паразитувати на тлі суспільства і країни. Наші реакції на виклики, як червона ганчірка для бика (сила є ума не треба), бігли в одну сторону: тяжко – вчились, творили, захищали, будували комунізм, далеко в ідеології Союзу відбігли від своєї Спадщини великої нації – Батьківщини, потім в угарі «націоналізму» повернули назад, все що накопили: продали, пропили та проїли і не добігши до якості життя у зневіреному домі, якому зрадили, впали в становище анабіозу, коли явища і процеси в країні настільки сповільнені і деградовані, що відсутні всі прояви життя.   

 

Така Позиція створила з нас аморальне і безсоромне суспільство, бо «єдиним знаряддям самозахисту міщанства є цинізм» (О.І. Герцен). Цю Позицію аморальної святості зайняли політичні (і в більшій мірі позапарламентські,   парламентські – срамота  нації) партії, громадські організації – борці за «справедливість», які у своїй «величі» нікчемності, єдиних одноосібних рятівників країни, неспроможні існувати у спільноті (банка з павуками). Їх енергія у своїй чванливості зникає разом з ними, бо не має пасіонарності суспільства, а вони і є тою деструктивною силою своє «значимості», що знищує єдність. Склалася парадоксальна ситуація, коли проблема не у Владі, а в Позиції  суспільства, яке зайшло в глухий кут апатії даремності буття і зневіри: людини до людини, її до суспільства та його до країни.   

Я громадянин своєї Батьківщини – України і це повинно звучати гордо, не зважаючи із-за нашої Позиції, в яке становище потрапила Спадщина наших великих предків, «мене ніколи не відштовхувала бідність людини, інша справа, якщо бідні його душа і помисли»(Омар Хайям). Ми повинні схаменутися і стати Нацією, щоб було за що і за кого жити та померти, а Держава нескінченно існувала у просторі і часі Всесвіту. Це – Позиція. «Багато речей здаються нездійсненними до тих пір, поки їх не зробиш» (Нельсон Мандела).

 


Джерело: http://1
Категорія: Наши статьи | Додав: Правління (12.07.2017) | Автор: 1 E W
Переглядів: 11 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]