Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Наши статьи

Валерій Приходько. Хаос.

ХАОС

Валерій Приходько

 

12.06.17                                                                                                                                                               м. Київ

Світ достатньо великий, щоб задовольнити

потреби любої людини, але дуже малий,

щоб задовольнити людську жадібність.

Махатма Ганді

Сам від себе не втечеш.

Прямо п’ять верст – в обхід три.           

                                                                                                                                                          Прислівя                                                                                                                                                                                  

 Читай і — думай! Думай! Думай!

 

Чи усвідомлюємо ми свої дії? Начебто так, ми ж відносимося до людини розумної – homo sapiens. Але розумною на якому  рівні? Особистих рішень життєвих ситуацій, задоволення фізичного тіла в стабільному    середовищі своїх аборигенів-однодумців, замкнутої системи вулиці, селища, або навіть країни, чи пасіонарного суспільства, яке має Мету будівництва своєї Держави, чи системи без структурного (без країн) управління (ким?) цивілізацією земної кулі, і, навіть Всесвіту?

 

Система завжди має обмеження – критерії її існування. Для кожної підсистеми, як і системи в цілому є свої вимоги і правила ефективного її життя. В соціальних системах обмеженнями витупають знання, рівень яких дозволяє існувати людині на більш ефективних щаблях взаємодії у системі. Незалежність, як виклик системі у різномаїтності поглядів і думок, що не тільки не піддається тверезому осмисленню, а є думкою вседозволеності прийняття рішень нескінченної кількості політичних партій, громадських організацій і т.п. в різних галузях соціально-виробничої інфраструктури країни, привели до протистояння суспільства, як в часи боротьби князів за свою владу через занепад країни і кров.  

 

Суспільство при отриманні Незалежності не витримало іспит моралі – мати  ті цінності: виховання, освіти, посади, звань, пошани, які були притаманні системі Союзу і досягалися працею, знаннями і талантом, а перейшло у площину – нікчемності псевдо.   При Незалежності посади, звання, що завгодно  стало можливо просто купити, чи получити, як нагороду, за рабське служіння. Рівень знань, як обмеження кар’єрного росту були зняті, що привело систему у некерований стан вільної руйнації та самознищення. Ми порушили основний соціальний  закон суспільства «Кожна людина, піднімаючись  службовими східцями, попадає в зону повної некомпетентності» (Закон Пітера). Це і є у повсякденному сенсі тлумачення хаосу, як безладу, плутанини та завдяки цьому  створеній безодні – безформного  існування країни.

 

На сьогоднішній день, за четверть століття Незалежності, ми не тільки не створили систему у її великому розумінні поняття Держава*, а навіть не приблизилися до її оцінки, бо як завжди на зломі історичних подій, домінування особистого ницого та нікчемного перевершувало цінності – Спадщину предків. Мета Держави – нескінченне існування у просторі і часі навіть не має свого уявлення у світогляді суспільства.

*Держава – само організована система патріотизму, котра само розвивається   та збудована на націоналізмі свого етносу.

 

В математиці під хаосом розуміють поведінку динамічної системи, якою і є Держава, що дуже чутлива до початкових умов, мале обурення яких приводить до зміни її траєкторії у просторі і часі. Мірою оцінки поведінки системи виступає ентропія – не зворотне розсіювання енергії суспільства, яка одночасно характеризує і інформаційну ємність його свідомості. У невігластві розуміння системи йде суцільна підміна суспільством і владою понять і цінностей, що прогресуюче збільшує хаос. В той же час, як  безплідно за межі  системи викидається енергія досвіду і знань національних ефективних фахівців, так і їх дії не сприймаються для її розвитку, що додатково породжує найбільш чутливі чинники створення хаосу. 

 

 Україна це мононаціональна  Держава де превалює один етнос та релігія. В той же час, коли початкові умови стрімко почали змінюватись на «свободі» бажань політичних і громадських організацій, малих етнічних груп населення (мові чи в управлінні), зростанні кількості  релігій та конфесій,  всупереч критеріям існування системи,  взаємовиключні відцентрові сили в системі, які є слідством відсутності мети, запустили реакції  її некерованості. Це не зважаючи навіть на те, що зміна, в час отримання Незалежності, тільки початкових умов гідності та моралі людини, уже вщент зруйнувало систему країни. Жахливий висновок для нації.

 

Ми бачимо, що зміна первинних умов – шлях  до хаосу. Це усвідомлюють і країни ЄС: Чехія, Угорщина та Польща виступили з різкою відмовою, щодо прийняття біженців до своїх країн, згідно квотного принципу. Спадщина є цінністю та непереборною силою традицій різних народів, яка не може бути штучно відокремлена, як функція впливу на систему.  Штучне впровадження ЄС мультикультуралізму, навіть у таких потужних системах, як Франція, Германія, Велика Британія показало їх неспроможність еволюційного розвитку, а навпаки привела то створення у цих країнах(системах) підсистем народів-переселенців, які самі перетворилися в самостійні системи та живуть по законам своєї Спадщини. Зміна  умов життя країн-систем Старої Сеньйори, так і штучна їх інтеграція в систему ЄС, ціною зменшення рівня своєї країни до підсистеми, з одночасною зміною первісних (національних)  умов  існування, є поштовхом до хаосу та  розвалу системи ЄС. Про це неодноразово попереджав Дж. Сорос, вказуючи на те, що в такій системі мультикультуралізму не має ніяких цінностей, бо вже на початковому рівні вона (система) знаходиться у протиріччі  зі Спадщиною країн-підсистем.  Йде тихе пере форматування та зникнення первинних систем під натиском відомих, в першу чергу, демографічних причин. Цей прогресуючий процес ми і бачимо у сьогоденні. У хаосі нашої сучасності – зворотно пов’язана двостороння демографія та міграція є ще одним найпотужнішим викликом хаосу та існуванню країн Європи, у тому числі і  України.

 

Країни заходу: Польща, Угорщина, Румунія та Болгарія, незважаючи нате, що вони знаходяться у системі «найдемократичного» суспільства ЄС, висунули свої територіальні претензій до України, так як і Росія зі сходу. Спільноти (підсистеми) вказаних країн заходу, порушуючи Конституцію України, мають подвійне громадянство, та через возвеличення і відокремлення свого етносу від українців, вносять хаос в систему Держави. Цьому також сприяють численні діаспори, які живуть по своїм законам, не підпорядкованим критеріям управління системи. Ці явища і процеси, на тлі зростання злочинності зі зброєю та наявності військових угрупувань не підпорядкованих системі, та зміною свідомості (деградації) національного етносу, в наслідок військових дій в країні, є найбільш некерованими елементами хаосу, де підсистеми вирішують свою тимчасову мету, всупереч країні. Слідством некерованості системою цих процесів є  перерозподіл сфер впливу на територіальному просторі країни з наступним її розколом, та зникненням системи Україна у її сучасному вигляді. Таким чином, зміна первинних умов веде у хаосі до непередбачених наслідків, у тому числі – катастрофічних.

 

Як що ми розуміємо явища і процеси хаосу, то цілком зрозуміло, що ці явища і процеси можуть бути, як спровоковані нікчемністю суспільства (Владою), так і штучно створені та керовані, призначеною владою, для досягнення мети тими, хто бачить своє місце і роль в управлінні земною цивілізацією і Всесвітом.

 

Розвиток наукоємних технологій свідчить по те, що створюється і вже діє нова деструктивна якість хаосу.   Інформаційні, гібридні війни були і стали домінуючими завдяки різним ефектам (Метелика, Граблів, Мандели та інших) у створені керованого хаосу поряд с класичними інструментами – мітингами, протестами, кольоровими революціями.  IT- технології штучного розуму, тільки вивели, ці відомі інструменти, на новий рівень зростання хаосу та його управління у системі комунікацій суспільства, як підсистем: біологічної популяції; культурно-етнічної та психологічної, економічної та політичної, інших. І тут  «небезпечно недооцінювати тих, хто самі себе переоцінюють» (Ф. Делано Рузвельт), бо весь цей уже керований на цьому етапі хаос, є шляхом установлення ними жорсткої  системи управління з єдиного центру через всесвітню мережу (проект Ілона Маска та  світових корпорації), як контролю за життєздатністю кожної живої людини та переходу до роботизації діяльності у всіх її сферах, що вже найближчі десятиліття приведе до втрати 40-50% робочих місць у світі. Гармонізація дій керованого хаосу стане чи найстрашнішим впливом на свідомість людини-робота, що перевищить злодіяння всіх часів і епох людства разом взятих, бо голова кожного буде елементом управління матриці.

 

В наступний час прогресуюче зростають взаємно направлені явища і процеси хаосу у системі цивілізації земної кулі: націоналізму на тлі обмеження ресурсів і погіршення якості життя та розвитку штучного розуму, що обумовлює створення нової системи – матриці тотального контролю і управління людством. В тому чи іншому випадку, суспільство метою якого є накопичування і збагачування, заради задоволення фізичного тіла, буде або кинуте в безодню знищення цивілізації і її поступового відродження від первісного до сучасного суспільства, що вже було не один раз в історії існування людства, або нарешті переможе штучний розум, де існування людини (етносу, раси, культури та інше) не буде мати ніякої цінності.

 

Тільки та нація, яка створить пасіонарне суспільство, Метою якого буде її нескінченне існування в просторі і часі Всесвіту на базі творчого розвитку і задоволення тонкого тіла, а не на теоріях ресурсної та збагачувальної економіки, зможе вирватися з цього порочного кола насильства людини над людиною заради свого особистого Его. До цього часу, з цього кола хиби, не пощастило вирватися нікому, бо «з тих, кому вдалося втекти від себе, більшість зловили санітари». Все це свідчить тільки про те, що для розуму – завжди  існує альтернатива  інтеграції – будь-якої, а чи це розуміє суспільство України і чи зможе воно усвідомити у своєму світогляді, що перед нами відкрилася безодня, яка поглине всіх заможних і бідних, «великих і щирих» патріотів? У нас ще осталися залишки інтелекту, щоб реалізувати мрію  Т.Шевченко   «І   на оновленій  землі, врага не буде, супостата, а буде син і буде мати,  і будуть люди на землі». 



Джерело: http://1
Категорія: Наши статьи | Додав: Правління (20.06.2017) | Автор: Валерій Приходько E W
Переглядів: 18 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]