Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Наши статьи

Валентин Колядинський.   Зростання й панування матеріалізму – В.1.3.

Картинки по запросу картинки ведизм 

Зростання й панування матеріалізму – В.1.3.

  Основна риса-ознака(через духовно-моральний рівень людини): зростання  й панування  матеріалізму(егоїзму) супроводжується  наростаючим прискоренням духовно-морального ослаблення і переходом до духовно-моральної деградації, що є головною передумовою самознищення людства; водночас з’являється й головна умова вирішення цієї проблеми- зростаючий рівень науки. Тобто разом з проблемою дається і її вирішення.

 Родовий лад  - безкласовий лад,   спільна власність, світогляд-віра на основі накопиченого досвіду та знань(значною частиною інтуїтивних або переданих представниками  вищих цивілізацій), варто пам»ятати, що   цей світогляд-світогляд людей, що постійно були  в природі і, відповідно, були з нею в тісному контакті)  і основні риси якого: існування Творця в різних  проявах, все є виявом Творця, все має душу,все є живим, людина – невід»ємна складова світу, все є неповторним і самоцінним і взаємопов»язане в єдину систему, вічність життя, життя в різних вимірах-світах,реінкарнація… Постійний зв»язок з природою був джерелом  інтуїтивного знання( енерго-інформаційного з сучасної точки зору), яке передавалось у доступних образах, поняттях і  трактуваннях і виражалося у магії(мисливській, землеробській, лікувальній , білій і чорній  і ін..).Все це мало свої вияви у знанні про енергетику всіх складових світу(планет, зірок, дерев, рослин і тварин… - гороскопи, ритуали, молитви, цілительстві і т.п. Міфи, легенди, казки і т.ін.  передавали нащадкам неповторне бачення й розуміння світу й людини в ньому. В цьому виявлялась неповторна самобутність, самоцінність кожного етносу/народу.( Всі ці знання , незважаючи на переслідування авраамічних релігій значною мірою залишились й розвивались у вигляді метафізики: езотерики, парапсихології, біоенергетики, магії, містики…) Ці знання об»єктивно виховували  любов та повагу до всього  створеного Творцем, що не могло не вести до виховання захисника-борця, порядності… Природний етнічний світогляд, що спирався на  систему: етнос-родина –особа, -  виховував любов до рідного етносу/народу, предків, повагу до його захисників-героїв, бажання наслідувати їх..  Енерго-інформаційне поле над відповідним етносом-народом було цілим і потужним, відбувався постійний енерго-інформаційний вплив, обмін, що сприяло духовно-моральному здоров»ю всіх членів даного етносу народу, сприяло  появи  енерго-інформаційного резонансу …

  Ведизм(Веди,  «Махабхарата», «Рамаяна», «Чандрагупта Маур»я», «Ашока» , «Велесова книга» та ін.) – головні ам»ятники-джерела  духовності арійських ародів, перш за все українського народу; В «Махабхараті» подано основні положення ведизму, показано, як  неістина-зло стає пануючим,- верхівка суспільства-брахмани та кшатрії через егоїзм і незнання фактично  стають уособленнями матеріалізму-зла, боротьбу істини і неістини-боротьба братів –пандаві з братами –кауравами…

  Ведизм за рівнем духовності визначав  суспільну структуру :

- брахмани –духовна еліта- наука,  радники, вихователі  у  кшатріїв, мудреці-вчителі,

- кшатрії(раджанья)  -воїни-захисники, царі, держслужбовці;  звідси звичай у наших предків-русів запрошувати собі на правління князів з дружиною;

- вайш»ї –господарі: землероби, ремісники, торгівці, не могли бути при владі;

- шудри – найнижчий стан: раби, люмпени, обмежені права.

Ведизм визначав все життя етносу/народу: духовне, культурне, матеріальне і т.п.

На основі ведизму виникли індуїзм, буддизм, васту( з якого китайці взяли практичну частку й назвали феншуєм) та  ін.

  В одному з гімнів Вед сказано:»Є лише Один, якого мудрі називають Індрою, Агні  та багатьма іншими іменами».  «Бог єдин і множественний»- з Велесової книги».

  Між іншим в коментарях до Вед згадуються розташування сузір»ів, які відносяться точною наукою астрономією  за 10 тис. Років до Різдва Христового.

   Всі природні етнічні віри-світогляди(ведизм  є одним  з них)-це знання(значною мірою інтуїтивні), мудрість, що є наслідком тісного зв»язку з природою, всім оточуючим світом, коли людина  є складовою часткою всього організму-всього оточуючого світу(це проявилося в різних гороскопах, тотемних тваринах, ритуалах і т.п., що було виявом енерго-інформаційного зв»язку зі складовими цього світу, виявом цього був і егрегор –енерго-інформаційне поле над  територією цієї людської спільноти

  Природне, божественне й штучне, людське…

  Процес ослаблення першого й посилення другого…

  В порівнянні з авраамічним світоглядами-вірами ведизм(і на його основі буддизм) незрівняно глибші, розробленіші… І панування авраамчинх вір  на значній частині Землі-це конкретний вияв  фактичного і зростаючого духовно-морального опускання людини, людства й доведення його до сучасного стану.

 

  Розвиток продуктивних сил, накопичення виробничого досвіду,  обмін, торгівля закономірно привели до  розкладу родового ладу і майнового розшарування й появи протилежних класів і, відповідно, до класової боротьби . Зростає , посилюється  і стає пануючим егоїзм, вигода…

 Саме в «Махабхараті», де  Крішна  викладає основні положення ведизму,  яскраво показано, як зрада свого призначення брахманами і кшатріями веде до зростання й панування  егоїзму(вигоди)-зла  і закономірно веде до великої битви між добром і злом(Битва на Курукшетрі між  братами Пандавами, яким допомагає Кришна і Кауравами).

  Правлячі верстви,що експлуатують  свій народ  і якого більш за все бояться, потребують не тільки сили фізичної для утримання свого панування, але й сили ідеологічної, щоб гноблені не  тільки не могли, але й не хотіли  боротися проти  своїх гнобителів. Потрібна була ідеологія, яка б  освячувала панування правлячих верств і тримала в покорі  пригноблених.

 Вся історія  переконує нас в тому, що найефективнішими стали ідеології-релігії авраамічні: юдаїзм та юдо-християнство, іслам. Перше є найбільш тривалою, потужною і ефективною класовою ідеологією(стверджено історією). Основними і характерними рисами юдаїзму є егоїзм, вигода і страх.  Дуже цікавим є сам процес формування й розвитку цієї ідеології. Правлячим класам світогляд-віра родового ладу стали не тільки непотрібні, але й були небезпечними. Потреба правлячих верств  в освяченні своєї влади та покорі нарду і привела до створення такої ідеології – юдаїзму.  Остаточно вона  була сформована  у Вавілонії під час  полону  перського, коли було використано  знання попередніх культур та перського зороастризму. Єзекія за перською допомогою (фінансовою і військовою) –в цьому виявилась класова солідарність правлячих верств Персії та Юдеї, - з поверненням в Юдею, змусив всіх юдеїв,що  мали шлюб з не євреями, розірвати  цей шлюб одружитись лише з євреями(єврейками),встановив юдаїзм. Це була саме  така ідеологія, яка була потрібна правлячим верствам, які  з її допомогою тримали (й тримають й досі!) в повній покорі  народ юдейський, євреїв, виховуючи його так, як їм потрібно, підкуповуючи його ідеологічно й матеріально.  Як свідчить історія, це найбільш ефективна й потужна ідеологія правлячого класу(невипадково, що саме  духовна еліта фактично є правлячою  в усіх сферах життя). Наслідки очевидні.

Основні риси: егоїзм, вигода, страх.

Особливостями юдаїзму  є:

Бог-Творець  відділений від світу,  світ  зовсім окремий, відділений від Творця.

повна протилежність ведизму(що є давнішим, глибшим,  більш розробленим, ширшим, масштабнішим) всім природним етнічним вірам в трактуванні Творця та світу,

головна увага приділяється  земному, цінностям  світу матеріального,

юдаїзм-це істина в останній інстанції, монополія трактування Бога-Творця,

 монополія трактування  походження й розвитку світу,

 вивищення –богообраність юдеїв і приниження всіх інших народів-гоїв(не євреїв), зневага до гоїв, настанови про загарбання, поневолення й жорстоке нищення народів(таких настанов жодна інша релігія не має),

  навішування  невірних ярликів, брехня, підміна понять,  перекрученні трактування подлдій. Історії, дволикість і лицемірство в ставленні до гоїв,

 повне несприйняття й ненависть до інших вір – світоглядів (особливо  т.зв. язичницьких; щоб посилити себе й панувати треба всіх інших послабити, перш за все ідеологічно),

 роль  книжників, що своїми писаннями-трактуваннями  в дусі потреб правлячих верств, розвивали й вдосконалювали  вчення юдаїзму, тим самим зміцнюючи ідеологічно владу правлячих  верств;  повна покірність, слухняність  юдеїв/євреїв;  стратегія диктувала й відповідну тактику правлячих верств: за допомогою грошей, фінансових можливостей впливати на владу, самим ставати владою(навіть купували собі аристократичні титули) в державах  світу західного(перш за все).

  Варто знати, що в 2-й пол. 2-го століття  до.н.е. під час переможного повстання проти елліністичних правителів,  які  насильно вводили в Юдеї  елліністичні порядки, юдеї на чолі з братами Макавеями поширили  свою владу і разом з нею і юдаїзм на захоплені сусідні землі(чия влада, того й віра), що були населені галілеянами(арійцями). Через деякий час весь Бл.Схід опинився під владою Риму.

   Страх перед владою, її представниками, страх перед  Богом, страх перед майбутнім,  невіра у свої сили, беззахисність,повна покора й пасивність… І постійно зростаюча експлуатація,  гноблення, приниження й знущання (а той знищення)без всякої надії на захист і краще життя – ось якою була доля  гноблених, поневолених… І так тривало не одну сотню літ. Людей перетворювали в  робочу худобу, в бидло…  Звичайно,  відбувались і випадки  непокори, боротьби, в ході якої людство накопичувало досвід боротьби з експлуататорами, поневолювачами… Але часто, той, хт о  перемагав дракона, сам ним й ставав… За панування матеріалізму інакше й не може бути.

  Як відомо, в У ст.. до н.е. в Індії виник на основі ведизму буддизм.

Ю.Реріх: «саме буддизм від самого початку свого виникнення  переступив національні та політичні перепони й першим став проповідувати єдність людську незалежно від національності».

  Імператор Ашока (273 -232 рр. до н.е.) розіслав місії для поширення буддизму, в т.ч.  на Бл.Схід, Єгипет, Македонію…  Прийняли буддизм: селевкідський цар Антіох 11 Теос (261 – 246 рр. до н.е.), Птолемей 11 Філадельф – єгипетський фараон(285 -247 рр. до н.е.), цар Македонії Антігон Гонат (276 – 230 рр.до н.е.), Магас Киренський (285 – 258 рр.до н.е.).   Згідно палійським  джерелам,  багато емісарів Ашоки були греками. Є згадки про буддійські громади в Александрії.  В Александрії було знайдено також й буддійські надгробки єпохи Птолемеїв, прикрашені  зображенням Колеса Дхарми(Тарн «Греки в Бактрии и Индии»).  Перші згадки про буддизм в західних джерелах містяться в працях Климента Александрійського і відносяться до 2-го століття н.е. «…Оріген, один з найбільш ранніх християнських письменників, згадує буддистів в Британії». – М.Реріх.

    Юдаїзм панував в Юдеї, яка була  в складі   Держави Селевкідів.  Влада  проводила політику еллінізації: поширювала грецьку  мову, культуру та релігію, змушуючи євреїв відмовитись  перш за все від своєї віри. В 166 р. до н.е.  Маттафія з роду Макавеїв вбив єврея(відступника, зрадника), що приніс жертву на вівтарі, збудованому греками. Це стало  початком повстання, яке  перемогло за кілька років.Рід Макавеїв/Хасмонеїв, на чолі  переможного повстання поширив  володіння Юдеї на сусідні землі, заселені галілеянами(арійцями) і поширив там юдаїзм(чия влада, того й віра, - це було ще з давніх давен). Згодом весь Бл.Схід був  захоплений Римом, Юдея стала залежною провінцією Риму.

  Варто знати, що садукеї(найбагатші ) та фарисеї(менш багаті, але більш впливові) та так звані книжники складали  еліту юдейського народу, частина якого після звільнення з перського полону залишилась  у Вавілонії, що  була частиною перської,пізніше парфянської) держави.

  Особливості юдаїзму накладали певні особливості  і давалися взнаки у відносинах з іншими народами.  Але, постійно вдосконалюючись і перетворюючись в потужну фінансову силу та ще  фактично при допомозі юдо-християнства в різних його проявах, юдаїзм став  пануючою ідеологічною силою  Західного світу. Посилити себе й одночасно послабити потенційного противника –головна лінія в стратегії встановлення світового панування.

Треба пам»ятати і про впливи еллінізму та буддизму, які мали місце  серед  народів Бл.Сходу , Єгипту. Малої Азії, Греції. Цілком можливо, що громади буддистів мали й свої школи в Єгипті, Сирії, правителі яких сприйняли буддизм й підтримували зв»язки з Індією.  Вірогідно, що одну  з таких шкіл відвідував в свій час і маленький Іісус, який згодом пішов на начання до Індії, звідки повернувся і почав свою діяльність в Палестині, а після  свого воскресіння (і фізичного) повернувся до Індії, де його сприймали,як учня Будди, і де він ще довго проповідував і помер в досить похилому віці(про це є дослідження і інформація в інтернеті).

 З появою Іісуса Христа та розростання, поширення  Його вчення, що  підносило людину,  яку юдаїзм трактував лише як раба, перед правлячими верствами постала смертельна небезпека втрати свого впливу і влади над народними масами.

Іісус для правлячих  юдейських верств був набагато небезпечнішим від злодія і вони змусили  погрозами Пилата і використавши намовлену юрбу(«цілком демократично!»)  за брехливим звинуваченням(яка незмінна тактика!) засудити  Вчителя до страти.

Як тут не згадати слова Іісуса  до фарисеїв, що вони є діти диявола(«диявол» -брехня, спокуса»).Варто знати(про це існують  відповідні дослідження, підтвердження),  що Іісус до початку  своєї місії на  батьківщині тривалий час був в Індії, і куди він повернувся після  зняття з хреста  й відповідного лікування, де й прожив ще досить довго, Іісуса-Ісу  в Індії сприймали  за послідовника Будди.

 Очолити  християнський рух, щоб оволодіти ним і пристосувати  в своїх інтересах,  мати вплив на гоїв і на частину юдеїі, що почали сповідувати вчення Христа, - це було єдине вірне  з далекими наслідками рішення фарисеїв.

  Дослідники довели,що  життя  й вчення Іісуса Христа були обрізані й препаровані, в Євангеліях перші  речення належать Іісусу, а наступні взяті зі Старого Завтіу, Старий Завіт і Новий Завіт були поєднані.

  Варта уваги, на мій погляд,  версія І.Каганця про аріо-хрестиянство (див. Народний Оглядач), праці  І.Каганця.

Основну роль  в пристосуванні вчення Іісуса Христа до  потреб правлячих верств  юдейського народу  відіграв  саме Павло ( тому сучасні дослідники визначили юдо-християнство як павліанство),  що походив  з багатої юдейської родини,( за словами самого Павла: «він-фарисей, син фарисея»), що мала римське громадянство(що давалося далеко-далеко не кожному), вчився на равіна і був на той час дуже освіченою людиною.

  За час від страти Іісуса  тривав процес постійного вдосконалення (часто під особистим  наглядом, контролем імператорів). Таким чином юдо-християнство перетворилось в троянського коня юдаїзму-  класової ідеології правлячих верств юдейського народу, якого тримали  в жорсткій покорі і водночас підкуповували ідеологічно і матеріально. Не треба забувати, що в усі часи  вся система виховання та ідеологічного впливу на народні маси знаходилась(і знаходиться й досі!) в руках правлячих верств та їх структури-  державної влади. Страх перед народом і бажання, щоб народ не став  самостійною силою, а був слабким всебічно(ідеологічно, політично,  культурно-освітньо, економічно і т.д.) визначає всю політику  панівних  класів, верств.

 За допомогою юдохритиянства правляча верства юдейського народу вже на протязі майже двох тисяч ідеологічно й фінансово панує в західному світі. Слушне зауваження  М.Е. Раваже Е.(є в інтернеті) про це панування( « ми вашу расовість розкидали і змінили нашою… і т.д.) З  1-го століття й по сьогодні так!

Основну частину сучасних євреїв складають нащадки хозарського народу(етнос,  якому накинула правляча верства чужий світогля-віру зник!), якому цю віру у У111 ст. н.е. накинула потужна  хозарська купецько-торгівельна верхівка, щоб тримати в покорі свій власний народ: справжніх юдеїв Палестини залишилось дуже обмаль: навіть переважна більшість і сіоністського руху і його керівництва-це нащадки хозар.( Переконливий доказ того, що сприйнявши чужий світогляд, забувши свій етнічний світогляд-віру, етнос зникає ).

  Таким чином, матеріалізм для свого панування  лицемірно використовує все високе, духовне(для загарбання і поневолення народів використовують Ст.Завіт, для упокорення й виховання покірних рабів використовують Новий Завіт). Все і всіх, що і хто так чи інакше протирічить   пануючим араамічним релігіям ,  переслідується. Виховання народу в руках пануючої церкви. Так і досі.

  Накинувши всім народам юдо-християнство,  знищивши своїх найбільших ідеологічних ворогів-природні етнічні віри, перш за все ведизм на Заході і  підкоривши ідеологічно(і фінансово теж, не  в останню чергу),  єврейські правлячі верстви панують і над своїм народом(єврейський народ-це фактично народ ідеології) і над всім Заходом.( Про це дуже слушно зауважив Реведж(Раваже), див. в інтернеті). Вся історія й культура західного світу на протязі майже двох тисяч років відбувається під пануючим ідеологічним( і фінансовим теж!) впливом  юдаїзму та юдо-християнства. А наслідки?..  Слушно зауважив наш Кобзар:»…Наробив ти, Христе, лиха. А переіначив людей божих? Ба,де там! Ще гіршими стали.»

  Сповідуючи юдо-християнство, віруючи не знають історії й культури свого народу, не знаючи –не поважають, не шанують(то про який захист  свого народу і його Батьківщини можна говорити?), навіть імена носять чужі; зате знають історію юдейську, шанують і поважають  Палестину та юдейський народ.

  Таким чином,  пануючі авраамічні релігії –це ідеолочний вияв (і засіб для панування) пануючого матеріалізму, його суспільним виявом є правлячі експлуататорські верстви і верстви  експлуатовані, поневолені. Варто лише хоча б трохи уявити життя нещадно експлуатованих, пригнічених страхом(страх  перед Богом, страх перед владою, страх перед паном, страх перед природою, страх перед завтрашнім днем…  І так тривало не один рік, а сотні років… І мрії пригноблених, знедолених . Матеріалістичні, звичайно.

 Отже,  класова ідеологя правлячих верств авраамічні релігії  не можуть  мати намір виховати справжню людину, бо справжня висока духовність виховує борця-героя,  а правлячим внствам потрібний покірний й безмовний раб. Духовне рабство, як відомо, найефективніше й найтриваліше.

   Особливі риси юдаїзму(які , до речі, притаманні лише юдаїзму): богообраність, ставлення до неєвреїв,  стремління  до багатства, використовуючи нічим не обмежене  лихварство та  мати владу(орендаторство, збирання податків, посади різних управителів маєтками і т.п.) часто були причинами відповідного ставлення до правлячих верств євреїв(варто пам»ятати  приказку, що вовка б»ють не за те, що він сірий, а за те, що вівцю вкрав), а розплачувався за це, як скрізь і завжди простий народ, що сам був під  суворою(якщо не сказати більше, про це свідчать самі єврейські  джерела) владою  своїх верхів.

 Не треба забувати, що правлячі верстви виховували народні маси в потрібному для себе напрямку, постійно вдосконалюючи процес виховання й суворо за ним стежачи(це  фактично триває й сьогодні, з деяким поправками). Таким чином за виховання народів  відповідає пануюча ідеологія прихованого матеріалізму –авраамічні релігії , церкви.

  З розвитком  продуктивних сил, до яких згодом додалася й наука, матеріалізм отримуав все більше( кількісно і якісно) аргументів: товари, послуги, здобутки цивілізації.

  Водночас аргументи духовності слабшали, не в останню чергу через пануючі дволикі, лицемірні авраамічні  релігії, церкву. Дуже добре вказав на динаміку зростання  й панування матеріалізму  й відкидання всього високого й духовного, заміни його чистоганом К. Маркс(що дуже добре відобразила світова література перш за все), вказавши на неминучість і необхідність класової боротьби для захисту самого виробника, всього народу. Доки існує панування матеріалізму у його суспільному вияві-правлячих верствах-експлутатторів, доти має існувати і потужний і ефективний захист  народу. Природно, що правячі верстви, боячись  гноблених, роблять все можливе, щоб ці гноблені  не стали реальною силою.  Не треба забувати, що і система освіти й виховання в руках правлячих верств, які  недопускають всього, що так чи інакше посилює свідомість, силу гноблених.

  Варто згадати, як церква боролася протинауки, як не допускала освіти народних мас. І якби не розвиток капіталізму та не боротьба , то  люди б залишались у повній пітьмі незнанння. (аА хіба сучасні секти не на це спрямовують?).

  Варто постійно пам»ятати, скільки і які втрати в усьому понесло людство від панування матеріалізму. Це –ціна за  взаємо- навчання/виховання/випробовуваня/перевірку.

 За панування матеріалізму існують три форми боротьби: найнижча-найпростіша і найзрозуміліша для переважної більшості – це боротьба економічна, більш складною й вищою за економічну є боротьба  політична(політика-це концентрований вираз економіки), найвищою й найскладнішою і найважливішою є боротьба ідеологічна, світоглядна, що спрямована на виховання людини й народу на той чи інший напрямок життя: вгору або вниз, що визначає все і для окремої особи і для всього народу і для всього людства. Невипадково, що всі поневолювачі перш за все знищували   світогляд-віру та духовну еліту поневолених та нав»язували свою ідеологію(світогляд-віру) і виховували  потрібну їм етнічну/національну інтелігенцію, провідників свого впливу.

 Відомий діяч індійського національно-визвольного рух, перший прем»єр незалежної Індії слушно зауважив, що  інтелігенція, вихована колонізаторами, є найбільшим ворогом свого народу.

  Вся відома історія – це, за висловом однієї видатної людини є всторією Зла -це історія  зростання й панування матеріалізму:егоїзму, вигоди, страху. Це, за висловом  однієї видатної людини, -історія Зла. Це історія дезорієнтованого людства.Це історія –доведення від протилежного, це досвід на власній шкурі…

 Невірність  висновків щодо наслідків цієї боротьби переконливо довело саме життя, суспільна практика, яка є найкращим критерієм всякої істини.

  Доки панує матеріалізм, має залишатись і боротьба класова за захист  самого життя експлуатованих. Саме в ході найпростішої форми боротьби люди зростають, стають борцями, здобуваючи досвід,  поступово й закономірно переходят до вищих форм боротьби,  що, зрозуміло є дуже небезпечним для  всіх правлячих верств(які чудово розуміють значення  цих форм боротьби і  різними способами намагаються не допустити  зростання свідомості й досвіду таких борців). Вся історія  свідчить про це… Історія свідчить і про те, що найефективнішим і найтривалішим  рабством є рабство ідеологічне, і що пралячі верстви завжди дуже уважно  стежили за посиленням своєї ідеологічної(світоглядної) зброї, нещадно й постійно борючись з усіма проявами, що так чи інакше протидіють їх ідеологічному впливу на маси.

  Не треба забувати,що знання(т.зв. езотерика і т.п.) природних,  етнічних вір  продовжували існувати й розвиватись паралельно з новою, матеріалістичною, наукою.

 Але ця помилка 19 ст.: науково-технічна революція та демократія  за умови  відсутності приватної власності  приведе до встановлення раю-комунізмусаме життя довело її хибність) вказала на дуже  важливий висновок: матеріалізм прихований і матеріалізм відкритий(комунізм) -це невірний орієнтир!  І, варто зауважити, що довела  яскраво й швидко, жорстоко й масштабно! І дуже переконливо! 

  Як вже зазначено вище пануючі верстви завжди  підкуповували ідеологічно(вивищення перед іншими народами) і матеріально( давали подачки від експлуатації поневолених народів. І в наш час –час панування глобалістської олігархії  -  це теж робиться( теза про «золотий мільярд»: населення найбільш потужних, розвинених держав –це і є»золотий мільярд» живе  пристойно, а всі інші народи, що нещадно експлуатуються,  ледве животіють і вимирають. Але життя доводить, що побудувати своє щастя на нещасті інших неможливо(щоденна практика дуже перконливо про це свідчить.

  Історія Риму – це єдина в світі історія записана від початку ло кінця і саме вона переконливо свідчить про те, як зростав, розвивався і став пануючим матеріалізм та його наслідки, довівши, що там, де занепадають справжі мораль і  духовність,там розвалюються держави й зникають народи.

  Вся історія західної цивілізації фактично базується на юдаїзмі та юдо-християнстві, що прославляють  «богообраний народ»(Про це чудово сказав Е.Реведж(Раваже)).

  Але поруч  з пануючими  уявленнями продовжували, попри заборони й переслідування знання з етнічних вір т.зв. метафізика: езотерика, парапсихологія та ін.) і набирала сили, ставала  зростаючою виробничою силою(яку ніяк не можна було заборонити!) матеріалістична наука, що врешті-решт стала складовою  комуністичної філософії…

  Саме в 1-й пол.19 ст.  постала  атеїстична  ньютоно-картезіанська парадигма(механістична: світ і людина – це машини різної складності ) . І саме вона стала філософською основою комуністичної доктрини у вигляді марксизму-ленінізму(за визначеннями радянських ідеологів, найвищим ступенем розвитку російської культури)-істини в останній інстанції.

  Саме відкритий матеріалізм – комунізм у вигляді соціалістичної системи на чолі з СССР(більшовицькою Росією)- виявив своє головне призначення: через швидке, масшабне, жорстоке  й хамське(головна особливість російської нації –це культурно-історична відсталість, просто кажучи, хамство) доведення  переважної більшості  населення  країн соцтабору до рівня людини маси: людини споживацької психології,що заради   задовлення своїх споживацьких, матеріальних потреб  здатна на відмову від усього високого й святого… Про це дуже влучно зауважив російський науковець В.Губін(див. вище).  

  Цей процес  здійснюється  і в країнах несоцтабору, але не такими темпами, масштабами й методами, але не менш  ефективно.

  Варто пам»ятати про втрати від панування матеріалізму: знищені народи та культури, скільки  народів  було відкинуто в своєму розвитку, втрати  в природі...

  Підкорення народів починалось й супроводжувалось  знищенням природного етнічного світогляду-віри й накиненням  світогляду –віри поневолювачів, культури, звичаїв, пануючого рівня поневолювачів, вихованням  відповідної еліти-фукціонерів поневолювачів, та написанням іторії поневолених в потрібному колонізаторам-поневолювачам  трактуванні. Цим сами  перервалась природна тяглість - процес природного  розвитку самобутності, самодостатності.

  Панування матеріалізму(егоїзму)  спирається фактично на систему: особа-родина-етнос/нація(на  відміну від системи націоналізму: нація-родина-особа)…

  Сучасне панування матеріалізму –це панування олігархії –глобалізму(про це є гарні  праці),що через зростаюче панування споживацької  ідеології (зникнення справжньої еліти) та її носія-людини маси веде до неухильного  зростання духовно-моральної деградації людства, що, в  свою чергу, через  кількісне і якісне  зростання конфліктів і воєн, екологічних проблем – до самознищення людства.

  Таким чином, матеріалізм відкритий і прихований є противник людства, є його дезорієнтація, своєрідним доведенням від зворотнього. Якщо з двох напрямків один є неістиною, то істиною є напрямок другий. Негативний досвід-це теж досвід! Як не т реба! І, можливо, самец ей досвід є найпереконливішим, а отже, й найкращим!

  Як тут не пригадати слова Іісуса до фарисеїв-правлячої верхівки юдеїв, що вони є дітьми диявола.    «Диявол» - «брехня, спокуса». «Сатана» - «противник».

Закономірно, що за панування  матеріалізму-«брехні, спокуси»,  панують відповідні ідеології, принципи,  відповідна еліта-все протилежне іс тині, критерії, система цінностей, понять і термінів.

  Вся різноманітність ідеології матеріалізму, особливо прихованого, діє і в наш час, і в Україні теж. Що має свої, це стає все очевиднішим для зростаючої кількості українців, негативні  для  української нації та України наслідки.

   Варто не забувати, що все(перш за все знання та їх носії), що не вписувались в пануючі «істини в останній інстанції»-авраамічні релігії та комуністичну доктрину-марксизм-ленінізм,  не визнавались, заборонялись, переслідувались.

  Який може бути оптимізм за панування  споживацької психології, зростаючій духовно-моральній деградації? Кому вигідні й потрібні духовно-морально здеградовані люди?

   

                                                                                                                                                                                        

А наука вказала на нову перспективу! Варто  пам»ятати, що на відміну від релігії, що застигла в догматизмі, наука постійно розвивається, відкидаючи помилкове, переходячи на вищий рівень пізнання  Світу-вияву Бога-Творця, Його законів-констант.

  Отже,  досвід, наука  життя й наука є  одночасно і своєрідним імперативом і способом до переходу на новий рівень мислення, сприйняття й розуміння світу й людини, на новий, вищий етап розвитку.

Єдність і боротьба протилежностей через накопичення знань, фактів веде до перетворення кількості в  нову якість, відкидання  рутини, старого-заперечення заперечення(процес заміни старого  новим…).

 Таким чином, людство, взнавши  на власному досвіді, що панування матеріалізму-це шлях до самознищення, знайшло свій справжній орієнтир – духовність.  Головна боротьба-це боротьба зі своїми низькими, матеріалістичними властивостями, якостями, що пануючи, перетворюють людину в  тварину, худобу. Варто  пам»ятати  відповідь Сократа на питання. Чим він відрізняється від інших:»Я їм. Щоб жити, а інші живуть, щоб їсти».

  Варто пам»ятати висновки Х.Ортеги-і-Гасета(«Бунт мас»)  про масову людину та справжню еліту та ін. Дуже актуальні в наш час! Як і висновки К.Леша…

  Сучасний етап панування матеріалізму(і прихований і відкритий) виховує саме  людину маси, людину споживацької психології, яка  живе, щоб їсти… анування людини маси –це головна  умова для панування олігархії в більш чи менш прихованих формах. Там , де  поклоняються лише споживацтву, де панує людина маси, де низький духовно-моральний рівень, справжньої демократії не може бути. Людина маси, людина , що сповідує споживацтво –це людина угодовець, пристосуванець, зрадник, раб-холуй, хам. Про наслідки зростаючого панування матеріалізму  панування людини маси було сказано вище.

  Необхідно переглянути всі накопичені  факти життя  і врахувавши нові наукові досягнення(нова парадигма на відміну від пануючої поки що ньютоно-картезіанської (механістичної, доводить, що все є живим, ознако. Життя є енергія, інформація), зробити своєрідну ревізію, і перейти на справжній орієнтир-духовний рівень людини є визначальним  у всьому, - створити новий справжній світогляд, що виховував би справжню людину, а не людину -споживача, що  ладна на все заради свого егоїзму: багатства, влади. Шляхетний пам»ятає про обов»язок, а всі інші – про вигоду, - якось зауважив Конфуцій.

  Звичайно, хто свідомо здійснює цей процес, то зазнає менших втрат і прискорює цей розвиток…



Джерело: http://1
Категорія: Наши статьи | Додав: Правління (30.08.2017) | Автор: 1 E W
Переглядів: 12 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]