Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Наши статьи

Валентин Колядинський. Росія

Результат пошуку зображень за запитом "картинки тоталітаризм"

Росія-В.1.4.   

 -«слепящая тьма» -  вираз  одного угорського дослідника,

- «імперія Зла», де панують діти диявола(«диявол»-«брехня, спокуса»)

- відкрите(теоретично і практично) панування матеріалізму (егоїзму) в поєднанні з головною особливістю  пануючої російської нації-культурно-історичною відсталістю(висновки і російських і зарубіжних вчених) наче спеціально для якнайшвидшого(порівняно) зрозуміння головного призначення  панування матеріалізму-доведення від зворотнього,

- своєрідного стимулу для врятування людства - переходу на інший, вищий, етап розвитку(особливо це стосується  української нації й України, де питання стоїть руба: або українці змінятьсяідеологічно, світоглядно, що   закономірно приведе до створення справжньої сучасної нації-сили, що спроможна  перемогти всіх ворогів і забезпечити життя й розвиток) або зникнути.

        Головні особливості  російської нації:

 - культурно-історична відсталість, коротше кажучи хамство(основні риси його-непоцінування й неповага). Яка неповторна насолода для  хама, користуючись силою, топтати, принижувати( а той грабувати й нищити)  всіх, особливо тих, хто кращий за нього!!!

  Постійно треба пам»ятати, що головною є людина, а для людини  головним є виховання, а у виховання головним є напрямок виховання: вгору-до високої духовності  і, відповідно, моралі, або вниз – до визнання матеріалізму, вигоди, егоїзму головним орієнтиром в житті, що саме сила  матеріальна є визначальною у всьому.

  Вся історія росіян – московитів (доведено вже, що  вони є угро-фінни-татари) – це історія  татарської імперії  хана Батия- Алтин(Золотої) Орди, саме  один з улусів цієї імперії поклав початок Москоської держави. (Про становлення майбутньої імперії московитів дуже добре  викладено в працях сучасного дослідника Вол. Білинського). Бату-хан чудово розумів роль християнства і всіляко сприяв зростанню  сили й впливу християнство  у своїй імперії(звільнив від всяких податків церкву та її служителів, якщо треба посилав  і військо. Ходив походом і проти Візантії для постійної присилки  висвячених священників, ченців, всього необхідного  для церковної служби. НавітьСин Бату-хана Сартак був християнином. Сучасні російські  історики(значна, якщо не більша частина, визнавши, що росіяни-це угро-фінни-татари і  що саме від Золотої Орди  веде свій імперський початок Росія). Природно, що всякій імперії потрібні перш за все армія і чиновники. Народ  виховувався в повній покорі  владі, яка насаджувала імперський шовінізм у вихованні, преклоніння перед владою, чиновниками… Саме  росіяни говорять про  своє життя»Слаще редьки не едали»…  Є багато свідчень і російських і зарубіжних джерел про  життя  російських правлячих верств і простого народу.

 Практично все існування російської держави(а це багато сот років і по наш час включно)- це панування імперсько-шовіністичної ідеології(і відповідне  виховання  російської нації),  російська нація практично не знає і не має демократичних традицій,

 постійне підкреслювання своєї особливості перед Заходом і й його несприйняття,

- постійна боротьба (особливо  в часи тоталітаризму)  за світове панування під прикриттям комуністичного вчення, повна відсутність якихось  альтернатив пануючій  ідеології, відповідних супільних  структур.

  Варто пам»ятати, ще одну особливість царської Росії: існування  для євреїв так званої «черты оседлости» та  недопушення   верхівки євреїв до вступу(на відміну від інших  держав Європи) у вищий світ- в аристократію.

  Дивна подібність щодо встановлення  панування ідеологій матеріалізму прихованого і матеріалізму відкритого(див. праці –рос. - Дугласа Рида «Спор о Сионе» і  И.Бунича «Золото партии»- обидві є в інтернеті) за допомогою чужих грошей і чужих військ.

  Варто не забувати ( про що «забули»!) про  вчителя  й наставника Леніна. Ось лише кілька  рядків з названої книги І.Буніча : «Значение этого человека в судьбе России стольвелико, а знают о нем настолько мало, что это даже обидно, поскольку именно  Парвус был учителем и наставником  Ленина, он первым гениально угадал в Ильиче именно того человека, чья безумная энергия сокрушения позволит осуществиться его, Парвуса, глобальные планы фантастического обогащения. Ибо, надо честно признать, черной работы Парвус не любил, хотя ему и пришлось ею как-то заниматься в 1905 г.

  Считается, что настоящая фамилия Парвуса –Гельфанд, хотя последние данные заставляют в этом усомниться. У международных авантюристов  такого масштаба очень трудно докопаться до настоящей фамилии. Он был на три года старше Ленина, родился в 1867 году в городе Березино Минской губернии. Детство свое провел в Одессе, где в 1885 г. окончил гимназию, а затем уехал в Германию для продолжения образования.

  В 1891 г. Парвус закончил Базельский университет по курсу экономики и финансов, после чего несколько лет проработал в различных банках Германии и Швейцарии. Увлекся Марксом. Видимо, первым понял возможность использования марксистской  и псевдомарксистской фразеологии для прикрытия каких-угодно политических и военных преступления. С упоением изучал историю России, состояние ее хозяйства и финансов. Обратил внимание на глубокий антагонизм, раздирающий все слои русского общества, и предвидел полную беспомощность и беззащитность этого общества, если оно лишится очень тонкого  образованного слоя, состоящего из дворянства и интеллигенции; он произвел огромное впечатление на Ленина.

  Парвус был единственным человеком в «социал-демократической» среде, с котолрым Ленин не решался полемизировать, хотя на всех прочих налетал боевым петухом, если они  осмеливались  как-то иначе, чем он, трактовать марксизм, никогда не стесняясь при этом в выражениях. «Холуй. Лакей, наймит, подонок, проститутка, предатель», - вот основной набор ленинских  литературно-полемических приемов в спорах и с правыми, и с виноватыми.

  Однако Парвуса, которого вождь  ненавидел, пожалуй. больше  других вместе взятых, он не осмеливался задеть никогда ни устно, ни в печати. Напротив, внимательно прислушиваясь, часто восклицал:»Вздор!Архиреакционно!Но если посмотреть диалектически, то это и есть практический марксизм!»

  Практический марксизм по Парвусу сводился к следующему: достижение мирового господства, называемого на марксистском жаргоне «мировой революцией», возможно только одним способом – взятием под контроль мировой финансовой системы. Он считал, что для этого совсем не обязательно ломать старую, т.е. существующую финансовую систему, а достаточно только внедрившись в нее, взять ее постепенно под собственный контроль и обратить  на осуществление своих целей. Это возможно только при условии захвата какой-нибудь  более-менее богатой страны и, обратив в деньги все ее богатство, все движимое  недвижимое имущество, навязать ее народу чистый платоновский социализм(т.е. худший вид рабства), а полученные  таким образом средства вложить в мировую финансовую систему. И если сумма будет достаточно боьшой, с ее помощью навязать миру и соответствующую идеологию.»Архиреакционно!»)

 Естественно, будет необходим массовый и беспощадный террор, но широчайший простор для его маскировки дает умелое использование таких выражений, как «пролетарская диктатура», «классовая бороьба», «отживающие классы», «всеобщее равенство», «полная свобода» и продуманная тактика действий по простой схеме: «достижение успеха, закрепление успеха, развитие успеха». В своих рядах необходима строжайшая дисциплина, ни малейшей тени раскола, абсолютная тайна жизни руководящего звена и его постепенное обожествление. («Архиреакционно! Но если посмотреть диалектически…»). – с.49-51.

  За марксизмом, соціалізм(перша фаза комунізму)  може бути  або в усьому світі, або не бути зовсім, бо  соціалістична держава в оточенні  держав капіталістичних не може існувати(саме через  реальний приклад рівня життя там і там). Тому на могилі Леніна Сталін дав клятву  поширити соціалізм(це могло бути здійсненим лише шляхом війни) на весь світ і зробив дуже багато для підготовки й розв»язання  такої війни. Але виконати свою клятву не зміг,  Червона армія дійшла лише до Одера… Це була поразка. І Сталін це чудово зрозумів. (про все це чудово   викладено в працях В.Суврова).  Герцен слушно  якось зауважив, що найміцніші кайдани куються з мечів переможців…

  Варто знати й постійно пам»ятати, що російська імперія  діставала свою міць за рахунок поневолених,  постійно грабованих колоній, народи яких відкидалися в своєму розвитку, нищились. Варто знати й пам»ятати всі рахунки до Росії. Всі злочини, що набагато перевершили злочини гітлерівського соціалізму.

 Звідси: існування постійної загрози для світу, перш за все  для сусідніх держав, що в найближчому майбутньому  не зникне, що, в свою чергу, вимагає  відповідних, адекватних заходів  держав, народів світу.

  Саме в Росії панують «діти диявола»-діти брехні та спокуси»-російська нація, що отруєна шовінізмом(«Москва – третий Рим», «народ-богоносец» «Перша в світі країна перемігшого соціалізму», «СРСР-захисник  гноблених і поневолених» іт.п.), і всім,  що  так чи інакше з ним пов»язаним: культурно-історична відсталість(висновки і російських і зарубіжних дослідників) в поєднанні з імперським шовінізмом, расизмом, до якого додався і російський комунізм(більшовизм)- особлива форма російського  імперіалізму і великодержавного шовінізму. Всі ці складові досить довго впливали на російську нації. І впливають і досі. І це  втілюється в дуже конкретні справи сьогодення.  Тим більше, що в сучасній Росії навіть  немає навіть натяку на зміни у вихованні російської нації. А це, в свою чергу, вимагає від народів всього світу, і перш за все сусідів(а України особливо!) дуже великої пильності і відповідних практичних кроків по захисту від смертельної небезпеки. Вихований правлячими верствами в дусі імперського шовінізму, зневаги до поневолених Москвою народів, підтримуючи   росіських імперіалістів-колонізаторів, російськи народ теж  несе свою частку відповідальності за поневоленн. Грабуваня й нищення поневолених народів. І  так буде доти, доки свідомість  російського народу не зміниться. Довгий час втовкмачували в голови тезу,  що народ не  відповідає за дії своєї влади. ХХ століття  переконливо довело, що народ саме  і є відповідальним за дії своєї влади, яка робить його співучасником своїх злочинів. Варто зауважити, що вияв  панування матеріалізму-вивищення своєї нації і виправдання існування імперії –імперський щовінізм-залишається дуже дуже довго в психології мас. А з іншого боку  в психології націй поневолених довго залишається синдром вторинності, меншовартості. Тим більше, що  пануючі системи виховання не борються ні в першому випадку, ні в другому… Та й як може боротися ідеологія, що фактично захищає  матеріалізм з усіма його проявами, за зміну психології?  

  Варто наголосити, що й досі не зроблено глибоких й широких висновків і з діяльності більшовизму як ідеологічної системиі з практичної діяльності КПРС, не   зроблено аналізу наслідків соціалізму  щодо всіх сфер суспільного життя, особливо стосовно світоглядного й духовно-морального рівня  людини, суспільства в цілому. А вони, як свідчить сьогодення, дуже даються взнаки особливо в сучасній Україні.

   Сучасна Росій –це поєднання золоординських порядків з візантінізмом та імперським шовінізмом, які  доповнилися й розвинулися за часів  комуністичного режиму  разом з головною особливістю  російської нації –культурно-історичною відсталісю(коротко кажучи хамство найвищого  рівня).

  Варто не забувати, що Московія за всі часи свого існування поширювала  лише те, що робило їй кнайкращий імідж, а  часів СССР історія постійно переписувалася. Так що фактично , щоб знати  справжню Росію , треба  знати  її справжню історію. Думаю, про актуальність цього не варто розводитись.

 Треба пам»ятати, що в Росії ніколи не було   навіть найменших натяків на демократію. Росія завжди(і зараз теж )була в стані війни(відкритої або прихованої). «Навколо одні вороги, що тільки й думають про напад на Росію» - таке виховання мас триває й досі. Відповідна й психологія мас. Імперія потребує  лише чиновників і армії. Все підпорядковано імперським інтересам. Іншого в росії не  було й немає.  І немає навіть найменших натяків на зміну цього стану.

Колоніальні  імперії – цевияв вищої міри егоїзму.

 Треба  підкреслити, що колоніальні імперії виховують у пануючій нації почутті вищості, а у поневолених –почуття вторинності, меншвартості  і ці явища залишаються досить довгий час. Особливо якщо  з цими явищами не борються шляхом відповідного виховання( а  життя доводить, що цього саме й не робиться ніде). Сучасність повна конкретними прикладами:росіяни навіть не помічають свої постійні прояви цього егоїзму. Звикли за сотні років  існування  своєї імперії…

 

  

  Використавши комуністичну доктрину(класова боротьба своїм наслідком має привести до знищення приватної властності-основи екплуатації, встановлення  влади пролетаріату і демократія для  народу під проводом пролетаріату на чолі з єдиною партією-компартією та науково-технічна революція –все це мало  привести до побудови мрії трудящих- раю на землі-комунізму), важкий стан трудящих під час першої світової війни, атеїзм частини інтелігенції, Ленін та його однодумці захопили владу в Росії. Нещадний терор і нічим не обмежена брехня більшовиків в поєднанні з візантінізмом дали перемогу більшовикам.

    В «імперії зла» процвітало все, що так чи інакше пов»язано з матеріальним багатством(хабарництво зростало, зростали і злочини  матеріального характеру,  все починалося з керівників різного рангу –як завжди «риба гниє з голови»,

- масштабна тотальна  архілицемірна  брехня з використанням мрії людства,

- частина радянських людей(цьому сприяла вся система радянського виховання, потужна система ідеологічної обробки та   каральна система) вірила в комунізм і саме на цих одурених свідомих трималася  тоталітарна  комуністична система(як тільки ці одурені  усвідомили всю брехню й кинули партквитки, так і розвалився СРСР -особливий варіант  російського імперського шовінізму(все добре- в Радянському Союзі, все  погане –на гнилому  капіталістичносу Заході),  потужна тоталітарна система необмеженого панування й придушення  всякого спротиву,

В роки панування комуністичного  тоталітаризму  зростав рівень цинізму, брехні, лицемірства, думали одне, говорли друге, а робили третє. Розпалювалася класова ненависть до т.зв. буржуазних лержав , до Заходу(Європи та США), заздрість, почуття вищості всього радянського, виключності російського народу.

  Потужна система ідеологічної тривалої роботи КПРС(навіть історія постійно  перроблювалася на догоду тому чи іншому керівникові чи зміненому курсу) теж мала свої наслідки.

 Треба зауважити, що в СССР існувала система  подвійних органів керівництва(і, відповідно, подвійна кількість чиновників, що всі  були членами  правлячої партії і всі були фактично російськими шовіністами). Всі керівні посади від самого низу займали лише члени партії.

 Тривала шалена асиміляція народів СССР, особливо українського  та білоруського народів.  За комуністичною доктриною, комунізм може бути  в усіх країнах або не бути в жодній, інакше  приклад буржуазного життя підірве комуністичний лад, що в решті решт і сталося, Тому, Сталін, що дав клятву на могилі Леніна про встановлення  комунізму на всій Землі внаслідок  2-ї Світової війни, що могло статися лише  через окупацію всього Заходу, не виконавши  своєї клятви, зрозумів, що комунізм  приречений і навіть хотів піти у відставку…  Питання  краху  комунізму стало лише питанням часу… Але свої перш за все ідеологічні  вигоди Росія використала  повністю. Що дає  свої наслідки й зараз… 

    Після  1945 р. хоча й було створено так званий соцтабір і посилився вплив СССР, але найбільше виграв саме матеріалізм прихований, перш за все  американський імперіалізм: найпотужніші фінансові та промислові кола.

  Крах комуністичної доктрини і розвал соцтабору й СССР переконливо довів, що приватна власніть  не є головною причиною поганого життя людей. Все визначається рівнем і напрямком виховання людини, народу.

  Але найголовніше «досягнення» КПРС  -«был создан новый советский человек –высокодуховный ы высокоморальный строитель  коммунизма, была создана новая историческая общность –советский народ»(як ту не згадати, що і етнічної єврейської нації немає , є нація ідеологічна, що складається і з нащадків хозар(іх більшість) і з дуже незначної кількості  справжніх  палестинських євреїв, євреїв  ПівнічноїАфрики,  навіть індіанців –юдеїв…) .Це і є «совок»-  масова людина, людина споживач але  російсько-комуністичного розливу, особливо це стосується саме росіян. Про що  сучасність доводить постійно.

   За роки комуністичного тоталітаризму Москва  завдячуючи комуністичній доктрині  значно посилила свій вплив на народи світу, перш за все на інтелігенцію, робітників та народи колоніальних імперій, створила свої  потужні структури, вдосконалила  всю свою діяльність проти  так званого світового імперіалізму, перш за все проти основних капіталістичних держав світу на чолі  зі США.

  Росія не  змінилась і пі,сля 1991 р.,  лише під владою вихідців з КГБ  вдосконалилась і зросла у своєму хамстві, посиливши свій імперський шовінізм, своє прагнення до світового панування. Неповага й невдячність –основні риси хамства, нахабства.

  Росія – це яскравий і переколивий вияв наслідків панування матеріалізму(комуністичний період лише допоміг це  дуже яскраво, різко, масштабно, переконливо виявити. – В Губін). Брехня і спокуса(особливо для російського народу), що допомагав накидати всім  поневоленим народам навіть не двоєдушність, а троєдушність: думати одне, говорити, друге, робити третє.

  Росія є смертельним ворогом і одночасно  найпотужнішим стимулом для української нації: або змінитись або зникнути(Московія цьому  допоможе!).



Джерело: http://1
Категорія: Наши статьи | Додав: Правління (04.09.2017) | Автор: 1 E W
Переглядів: 11 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]