Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Наши статьи

Валентин Колядинський. Основні положення для наведення ладу в голові – В.1.2.

Результат пошуку зображень за запитом "картинки духовність вище матеріалізму"

Валентин Колядинський.

Основні положення для наведення ладу в голові – В.1.2.

Логіка вимагає, щоб перш ніж почати щось обговорювати необхідно визначитися з термінами-поняттями. І саме з цього вже починається боротьба.

Від ладу в голові до ладу в житті. Вся історія, а сучасність особливо, в Україні переконують, що саме безлад в голові перш за все й потрібний ворогам та злодіям.

Як людина думає, так вона й діє. Мета визначає шлях.

Людина –головна, все розглядається лише з позицій, що так чи інакше пов’язані з людиною. От саме рівень людини є головним критерієм розвитку народу, держави. За кількісним і якісним станом народу визначається ефективність державної влади.

Інвестування в людину є найприбутковішими.

Виховання визначає все життя, долю і окремої особи і всього народу. Визначає всі відносини між народами, державами, весь світовий лад. В чиїх руках виховання дітей та молоді, в тих руках майбутнє нації. Виховання залежить від напрямку й глибини світогляду та вихователів. Саме виховання визначає ставлення і окремої особи і всього народу до оточуючих і природи, оточуючого світу. Природно, що і оточуючі ставляться відповідно. Світогляд матеріалістичний спрямований на егоїзм: вивищення, панування одних і приниження, поневолення інших, отримання вигоди, багатства, влади.

Життя на Землі є процесом взаємо – навчання/виховання/випробовування/перевірки. Це й складає основний зміст розвитку – боротьби між істиною і неістиною: високим і низьким, духовним і матеріальним, порядністю(шляхетністю) і хамством(основні риси: неповага і невдячність)… Розвиток здійснюється лише через боротьбу. Те, що легко дістається, не цінується, не зберігається, не захищається…

Кожна людина має пройти свій шлях навчання/виховання/випробування/перевірки і підняти свій духовний рівень.

Варто зазначити, що в тій чи іншій формі, образах і термінах світогляд етносу є присутнім в етнічному фольклорі народів світу.

Світогляд –система знань і уявлень людини про світ і місце людини в ньому.

Все (кожен лад, процес, подію) варто оцінювати лише з точки зору впливу на людину, її виховання, розвиток.

В світі все є неповторним і самоцінним, і перебуває в постійних змінах, розвитку. Виявити й розвинути цю неповторну самоцінність і окремої особи і цілого народу –одне з головних завдань в житті. І цим збагатити і світ в цілому і кожну людину зокрема. Цей процес може й часто буває перерваним, що зупиняє розвиток самобутності-неповторної самоцінності. Починається це з накинення чужого світогляду, чужої ідеології і, природно, відкидання /знищення/ світогляду власного, підпорядкування іншому етносу /нації/.

Природно, що для панування потрібно, щоб претендент на панування себе всебічно, перш за все ідеологічно, посилював, а всіх інших-послаблював, теж перш за все ідеологічно. Звідси таке несприйняття всіх тих, хто захищає (перш за все ідеологічно, світоглядно) свій етнос, свою націю. Звідси така ненависть до справжнього захисту нації та її захисників з боку всіх поневолювачів –загарбників.

Світогляд визначається перевагою одного з двох протилежних, але взаємозалежних і взаємопов’язаних в умовах Землі напрямків (в комуністичній філософії це трактувалось: що є первинним, а що є вторинним: матерія чи ідея, тобто, що є істиною, а що нею не є), таким чином банкрутство відкритого матеріалізму переконливо засвідчило, що панування матеріалізму не є істиною. Доцільно зазначити, що в умовах Землі матеріалізм має існувати…

Ці протилежності проявляються в усьому і в чистому вигляді майже не зустрічаються, вони переплетені між собою в різних пропорціях, які постійно змінюються в процесі розвитку чи окремої особи, чи всієї людської спільноти.

Варто зазначити, що дуже часто (якщо не завжди!) негатив (не істина) прикривається, маскується позитивом (істиною), це виявляється в двоєдушності, лицемірстві, брехні (як тут не згадати слова відомого давньо китайського  стратега Сунь Цзи, що війна –це шлях обману, дезорієнтації, зміна або втрата справжніх орієнтирів).

Стосовно людини, головна суть боротьби цих протилежностей полягає: істина – щоб хотілося і моглося підносити свій духовно-моральний рівень, неістина – навпаки.

Кожна людина, як і все суспільство й все людство, через власний досвід, власний життєвий шлях мають пізнати істину, пройшовши шлях життя-шлях взаємо – навчання/виховання/перевірки/випробовування, через боротьбу високого, поядного й низького, хамського… Помилки – необхідні складові цього процесу. Без помилок цей процес не може бути. Головне - це зробивши помилку, визнати й зробити висновки на майбутнє. Успіхи надихають, а кризи, невдачі слабких ламають, а сильних загартовують. Звідси постає необхідність в знанні повної і справжньої історії…

Істина - дочка часу який розставляє все на належні місця. Треба лише назвати речі своїми іменами. Вірно сказано, що, пізнавши істину, можна звільнити не тільки себе…

Як свідчить історія, ні масовість брехні та її тривалість в часі не можуть стати правдою, позитивом.

Розвиток йде через боротьбу цих двох протилежностей. Це зазначено в діалектиці - вченні про розвиток (нове - це добре забуте старе: це є в знаннях, які переслідувались правлячими верствами.

Основні закони діалектики: єдність і боротьба протилежностей, перехід кількості в якість(накопичення для зміни), заперечення заперечення (старе змінюється новим, що, в свою чергу через деякий час змінюється більш новим і т.д.). варто постійно пам’ятати, що всі ці закони діють постійно, виявляються скрізь і в усьому, по-різному в різні моменти часу і різних умовах, взаємопов’язані, переплетені. Тому так важливо розглядати, вивчати події, процеси з двох протилежних сторін.

Щодо людини то, знаючи все це, і знаючи своє головне призначення (що, природно, правлячі верстви приховують, нав’язуючи народу, всім поневоленим і залежним від них своє, вигідне їм, трактування Творця, світу й людини, щоб людині навіть і в голову не могло прийти, що існує інше, справжнє, істинне трактування Творця, світу й людини.

Одна з протилежностей спрямована на те, щоб людина не хотіла й не могла стати справжньою людиною, інша протилежність спрямована на те, щоб людині хотілося й моглося стати справжньою людиною: виконати своє головне призначення-підняти свою духовність.

Кожен процес, кожна подія, людина повинні розглядатися з наявності й дій цих двох протилежностей і, пам’ятаючи, що для людини головний орієнтир є рівень духовності, її духовно-моральний рівень (рівень порядності), визначити пропорції цих протилежностей, що можуть (і так є!) постійно змінюватись. Щодо людського суспільства, то варто постійно пам’ятати, що існують потужні сили, яким життєво необхідно, щоб людина була дезорієнтована максимально, щоб вона не знала свого головного призначення й справжнього напрямку в своєму житті…

Кожна причина має свій наслідок, який, в свою чергу, сам стає причиною, що має свій наслідок і т.д.

Необхідно знати, що ці закономірності є складовими ведизму та й інших природних етнічних вір-світоглядів, що часто виступають під різними поняттями, термінами, образами. Навіть самі вчені часто вказують на це (як тут не згадати, що нове-це добре забуте старе).

Варто не забувати, що невідомого значно більше ніж відомого. Але процес пізнання не припиняється, лише постійно прискорюється…

Природно, що те чого людина не знає, для неї не існує. Кожна людина і все суспільство в своїх діях виходить з наявної системи знань та їхнього трактування. Тут важливо зазначити про зростаюче прискорення накопичення знань та відставання людини в їх засвоєнні…

Все є закономірним. Випадковість - це непізнана закономірність, варто лише зайнятись вивченням, дослідженням.

Історія – вчителька життя. Історіософія – мудрість історії: висновки та тенденції.

Час все розставляє на своє місця Істина дочка часу (народна мудрість). Дати вірні визначення подіям, фактам, процесам-це значить допомогти визначити вірний орієнтир. Тому в умовах панування матеріалізму (егоїзму, вигоди) точиться (часто непомітна, але жорстока боротьба за терміни, за те, як назвати, визначити, розуміти ті чи інші події, факти, процеси).

Хто знає повну й справжню історію, ходить по спіралі розвитку, хто не знає-ходить по колу, наступаючи на ті ж самі граблі.

Постійно збираючи всі факти, знання, особливо після значних суспільних змін, підбиваючи підсумки, періодично робити глибокий й всебічний аналіз, робити висновки , виявляти тенденції. Головний орієнтир-це піднесення чи падіння свідомості/духовності людини, піднесення чи занепад.

Постійно пам’ятати про те, що завжди й скрізь постійно присутні дві протилежності, виявляти позитив і негатив, розглядати всі процеси, враховуючи ці дві протилежні сторони в постійній динаміці, зміні.

Дві протилежності перебувають в постійній боротьбі, русі. Розвиток не можливий без боротьби.

Матеріалізм – це «сатана» - «противник» - «диявол»-«брехня спокуса»-неістина - не духовність.

Духовність (за комуністичною термінологією – Ідеалізм) - Бог-Творець-Істина.

Ці протилежності в своєму пануванні виявляються в пануючій ідеології-світогляді, пануючій, правлячій верстві, пануючому напрямку життя, пануючій системі цінностей, пануючій моралі.

Варто не забувати, що неістина завжди прикривається істиною, видає себе за неї. Найбільша брехня – це напівправда. Істина і неістина часто поруч, змінюються лише пропорції між ними…

Життя свідчить, що за порушення, відкидання духовно-моральних принципів врешті-решт настає розплата, часто дуже сувора.

Варто пам’ятати й про те, що психологія особи і всього суспільства завжди відстають від суспільних змін і дуже повільно змінюється (особливо, якщо є сили зацікавлені в такій інерції суспільної свідомості). Люди хочуть матеріально жити в майбутньому, а ідеологічно, світоглядно й духовно залишаються жити в минулому. Природно, що при цьому справжнього руху вперед не може бути.

Звідси висновок: свідомість суспільства, як і окремої особи, повинна постійно підноситися. Досвід свідчить, що чим важливішою є справа, тим вищою має бути свідомість виконавця. Саме від свідомих і активних людей залежить не тільки рівень розвитку, але й саме життя народу. І горе тому народу, який не має таких людей! Варто пам’ятати, що зло (негатив, бруд) часто більш активні й самі липнуть, а добро (позитив) вимагає великої постійної й системної праці. Природно, що зло завжди намагається різними методами знешкодити таких людей. Прикладів переконливих цього завжди пре достатньо… Варто також постійно пам’ятати, що злодії й вороги дуже незацікавлені в тому, щоб люди знали добре своє минуле не завадить знати й минуле і сусідів і всіх інших народів) і тому кожне покоління мусить передавати справжні знання й досвід (доки не стерлось в пам’яті, доки не знищили ці знання) своїм нащадкам, перш за все поколінню наступному. Особливо це стосується, коли здійснюються якісь великі, значущі суспільні події…

 

Не давай людині рибу, дай знання й вудочку: подавання милостині принижує людину і залишає її приниженим і жебраком, навчання й виховання робить її людиною гідною, що спроможна сама себе забезпечити. Перше є легшим перед другим…

Розвиток, історію рухають не маси, а активна й свідома меншість - так звана «критична маса» - 10 -15% населення. Горе тому народу, де немає такої меншості. В наш час особливо актуальним є саме напрямок активності такої меншості. І саме наш час свідчить, що відсутність такої меншості фактично допомагає духовно-моральній деградації, що є головною передумовою самознищення.

Саме ця активна й свідома меншість повинна мати вірні орієнтири в усьому, щоб забезпечити перемогу життя … Зміни в суспільстві починаються від зміни свідомості людей, перш за все в активної частини цього суспільства. Досвід історії довів, що послаблення, занепад починається з голови ( і в прямому і в переносному розумінні).

Головний висновок з історії: призначення людини: або занепад й смерть/самознищення або життя й розвиток. Як свідчить вся історія, особливо сучасна (і особливо в Україні) - панування матеріалізму - споживацької психології та її носія –людини - неминуче, через зростання духовно-моральної деградації і, відповідно, зростання кількості і якості конфліктів та війн, екологічних проблем, веде до цілком реальної загрози самознищення людства.

Саме комунізм у своєму розробленому вигляді – марксизмі-ленінізмі - чітко і ясно вказав на дві протилежності (що, між іншим, було відомо ще давньому ведизму, зокрема у «Велесовій книзі») і вказав напрямок-життя довело й доводить зараз невірність цього напрямку- панування матеріалізму-фактично, це доведення від зворотнього (якщо одне з двох протилежних положень є невірним, то вірним є інше -протилежне).

Панування матеріалізму прихованого теж має свої вияви: ідеологічні – це пануючі авраамічні релігії, що мають свої потужні структури, суспільні (соціальні) – наявність двох протилежних класів: експлуататорів - правлячі верстви і експлуатовані – підлеглі, поневолені. Виховання народу завжди знаходиться в руках правлячого класу, його ідеологічних структур. Яке виховання-такий і народ. Тому завжди треба знати, хто, як і в якому напрямку виховує народ, особливо сусідніх держав.

Природно, що за панування матеріалізму: егоїзму, вигоди, страху перед сьогоденням і майбутнім, за пануванні права сили, а не сили права, коли все і всі купуються і продаються, ні про який оптимізм, віри в завтрашній день бути не може…

Матеріалізм роз’єднує людей, народи, зводить все до низької одноманітної сірості, знищуючи неповторну самобутність, до споживацтва, до хамства, підлості, зради, веде до неминучого самознищення.

Справжня духовність об’єднує, підносить людину до стану порядності, до стану борця-героя, виявляє, розвиває й зберігає неповторну самобутність, спрямована на життя й розвиток. Матеріалізм опускає людину, а справжня духовність її підносить.

Варто пам’ятати, що є досить потужні сили, що зацікавлені в пануванні матеріалізму, споживацької психології, людини маси.

Історія доводить, що за все платить лише народ, і чим він слабший, тим більше він платить. Активна й свідома частка народу (дуже важливі кількість і якість і вірний орієнтир) рухає розвиток . Маса є резервуаром і необхідною підтримкою.

Варто звернути увагу на дві існуючі тенденції  (що є виявом боротьби двох протилежностей) - поширення песимізму, покірності й пасивності щодо майбутнього людства (знову ж таки це переважна більшість, важко бути оптимістом при пануванні егоїзму, вигоди), і оптимізму, який сповідує меншість  (цьому допомагає розуміння призначення (часто на рівні інтуїції) людини). Як тут не згадати про ні ким неочікуваний але закономірний!) крах комунізму, про що дуже ( часто з протилежних причин) не хотять згадувати в світі (бо дуже вже не вигідно!).

Варто зауважити, що згадані вище дві протилежності виявляються у двох протилежних системах світосприйняття - світоглядних напрямках-орієнтирах: духовність – матеріалізм (егоїзм), системах цінностей: висока духовність і відповідна мораль - вигода, багатство і, влада, і відповідна мораль (фактично деморалізація), правда-брехня, еліта відповідно напрямку світогляду, рівність-однаковість, багатобарвність – сірість, розвиток вгору - «розвиток»(падіння) вниз, любов -ненависть, мужність, активність, нескореність, боротьба, героїзм – страх, пасивність, покірність, рабство. оптимізм – песимізм, сила – слабкість(слабкість, як відомо. провокує напад. агресію, поневолення, загарбання) і т.д.

Варто зазначити, що діти народжуються і проявляють справжній рівень душі, але згодом під впливом матеріалістичної реальності і відповідного виховання цей рівень глибоко ховається і панує так звана реальність-матеріалізм.

Нова парадигма - енерго-інформаційне (квантове) розуміння світу й людини (квантовий перехід), в яке органічно входить всі знання, накопичене людством і яке фактично заборонялось і переслідувалось владою та пануючими ідеологіями. Ця нова парадигма надає аргументи ( безсмертність душі, життя на Землі - це просто засіб, інструмент, метод для накопичення душею високої енергії, іншого методу, крім боротьби між високим і низьким, немає) які є непереможними для всіх аргументів матеріалізму, надаючи непереможної сили справжній духовності, моралі, і таким чином, є гарантією переходу на новий рівень життя й розвитку людства. Ми всі є свідками й учасниками процесу закінчення одного етапу розвитку людства і переходу на новий етап. Такий висновок зробили найвидатніші вчені світу.

Варто звернути увагу на те, як синхронно здійснюється доведення життям і наукою, що панування матеріалізму – це те ЯК НЕ ТРЕБА, це доведення на власному досвіді людства, що єдиною справжньою Істиною є Духовність.

Вся історія свідчить, що матеріалізм є нижчою формою розвитку, а духовність – вищою.

Звичайно, як свідчить вся попередня історія, нове ( доведене наукою і порядне, новий порядок життя) сприймають значна частина справжньої інтелігенції та молодь. Саме вони є тією силою, що здійснить перехід і перемогу нового над старим.

Не можливо намагатись жити по-новому, думаючи водночас по-старому.



Джерело: http://1
Категорія: Наши статьи | Додав: Правління (22.08.2017) | Автор: 1 E W
Переглядів: 23 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]