Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Наши статьи

РОЗПАД Валерій Приходько

Результат пошуку зображень за запитом "картинки еволюція сенс життя"

РОЗПАД

Валерій Приходько

04.07.17                                                                                                                                                               м. Київ

Я не люблю потурати радянські часи. Це все рівно,

що не добре відзиватися про бувшу дружину

 Гаррі Бардін

Критикуя, критикуй  думку, а не автора

Леонардо Да Вінчі

Знайти причину зла – майже теж саме,

що знайти проти нього ліки

В.Г.Бєлінський                                                                                                                                                                  

 Читай і — думай! Думай! Думай!

 

Питання Розпаду* є взаємно пов’язаною   характеристикою живої природи – її буття. Ми народжуємося, зростаємо – набираємося сили та знань, досягаємо успіху і переходимо у стабільний час періоду життя, який знищує нас у неспроможності подальшого біологічного існування. Це крива Перла, що характеризує живу природу: народження – росту – загнивання.

Все підпорядковано єдиним об’єктивним  законам Природи. Аналогія у всьому – живому  і створеному, тільки закони, що встановлюють люди є суб’єктивними, і  вони тим більше є такими, коли відносяться до соціально-економічних питань функціонування суспільства. Людство ніколи не справлялося з викликами, що стояли перед ним за всі часи його існування: расові, національні, релігійні, кланові та інші конкурентні відносини за домінування у всесвіті, тільки за часи нової ери призвели до розпаду імперій (Римської, Монгольскої, Османської, Германської, Австро-Угорської, Російської, Радянського Союзу) та створення нових країн, які також не витримали (Югославія, Судан, інші), чи не витримують націоналістично-сепаративних тенденцій  взаємного існування  (Іспанія, Росія, Україна, Велика Британія та інші ), або вирвалися з під протекторату Великої Британії, США, Франції, Германії та інших. Ці явища і процеси характерні для людства всіх континентів. Щоб не говорили, а причина одна – націоналізм**, що є неперевершеною спадщиною предків, яка тліє на генному рівні, а потім стає не керованою у суспільстві материнської країни.  Це  підтверджує і один із самих жорстоких експериментів – автаназії  Старої Сеньйори над народом своїх країн (Германії, Франції, Великої Британії) – мультикультуралізму, «переплавки у котлі» всіх культур в одну.  Дійсно, згідно кривої Перла – завжди настає  період існування, пов'язаний  з втратою розуму (біологічна смерть нації), і, слідство його, для невігласів, гра в демократію.   Наслідки таких експериментів добре розуміють Польща та Угорщина, які заперечують Брюсселю (ЄС), бо він нічому не вчиться (і не вчився мабуть ніколи), у розповсюдженні цього жахливого явища  на території їх країн.  На порозі цієї ж природи існування єдності стоять і США.

*Розпад – процеси руйнування (дезінтеграції) цілісної системи з появою нових, менших або більш простих самостійних підсистем з викидом не зворотної енергії у простір.

**Націоналізм  –  синергетична енергія  Спадщини, що будує єдину судьбу та характер нації, які є незаперечною цінністю її існування у Всесвіті.

Велика Британія держава, що мала колоніальну систему і зараз від неї не відмовилася – йде мімікрія(пристосовництво) її збереження і розширення у період «демократичного» розвитку цивілізації. Система її збудована таким чином, що підсистеми – країни, мають свій територіальний простір, а управління підсистемою відбувається згідно  загальним правилам системи, але із розумінням філософії життя цих підсистем. Причому, коли   підсистеми втрачають, відповідно різних явищ і процесів (визвольної боротьби, росту відцентрових сил націоналізму), своє значення в системі – підсистеми відбруньковуються, тому вони не порушують устрій функціональності самої системи. Це більш гнучкий організаційний устрій імперії, який не веде до катастрофічної руйнації основи самої системи.  В сьогоденні і ця організаційна форма устрою системи,  почала позбуватися своєї стабільності у зв’язку з пере форматуванням  однорідності її структури – штучним вкрапленням різних підсистем(емігрантів) у єдину систему  суспільства. Розуміючи ці процеси, Китай дифузіє своє населення у систему інших   країни світу, захоплюючи їх територіальний простір через свою домінуючу підсистему присутності (Росія, Казахстан та країни світу), створюючи за рахунок поглинання – імперію  єдиної нації.

Розпад, як правило, завжди пов'язаний з процесами деградації, або знищення, що для суспільства – людини є катастрофічним випробуванням смертю та злиднями. Явища цих процесів  ніколи не приносили успіху для їх учасників, але і свідомо використовувались іншими для досягнення своєї мети. Розпад є наслідковим явищем відповідальності суспільства країни у всіх напрямках конкурентного  існування живої природи, де людство є її тільки одним із розумних  та найбільш впливовим на нею(систему) елементом.

Наш «творець» на Розпаді – він і там і тут, завжди «мудрий», не тямлячи поняття «Держава», запустив вищевказані явища, з їх вадами в систему,  бо керувати не творити, сам же і розписався у своїй нікчемності, сказавши у підсумку «маємо те, що маємо». У своєму тлумаченні(не сприйнятті) законів Всесвіту і його існування та у своїй «доброті» і підлості особистої мети, можливо знайти любі чинники оправдання своєї недолугості створеним штучно явищам і процесам Розпаду любої системи – навіть своєї Батьківщини. Закони Всесвіту створені для підсистем системи планета Земля, в тому числі і для людей, їх обдурити та піти з ними на компроміс не можливо.  

У системі – Держава,  повинні бути ліквідовані як конструктивні її недоліки, так і доведені до автоматизму зворотні реакції діагностики  суспільства. Однорідність системи є необхідною умовою  її існування, бо неможливо досягти успіхів, коли архітектура  системи збудована із елементів (діаспор, національних меншин – замкнутих самостійних угрупувань), працюючих на різних принципах, і навіть включає багату кількість підсистем, які мають подвійну підпорядкованість – керованість іншими система. Мало  того, ці інші системи – Болгарія, Молдова, Польща, Росія, Угорщина є національними конкурентами нашої країни та несуть загрозу її територіальної цілісності через людей, що мають деструктивне для системи подвійне – за національною ознакою громадянство цих (в даному випадку) країн, та як підсистеми – компактного  адміністративно-територіального проживання. При однорідності системи, не менш важливою проблемою є ефективність управління, його реакції на зовнішні(країни) так і внутрішні(якість життя, національні, релігійні, мовні та інше) виклики. Відцентрові явища і процеси, спровоковані цими реакціями, визивають протестні настрої в середині, як однорідної системи, так і посилюється чужорідними її елементами та підсистемами, слідством чого стає пере форматування, або навіть і зникнення системи, яка не відповідає конкурентним вимогам сьогодення.

Природа, незалежно від її складових – підсистем,  є живою цілісною системою під назвою планета Земля, в якій явища і процеси відповідають закону об’єктивності. Тому  їх розуміння є запорукою існування не тільки такої формації, як система Україна, а і кожної національної підсистеми, бо закони Природи єдині – вони є і  будуть конкурентні.

За вищенаведеним, система завжди є само організованою на патріотизмі, та яка само розвивається на    націоналізмі свого етносу, тому  завдання Держави, як системи – забезпечення  нескінченного її існування у Всесвіті. Система  існує в межах її завдань та обмежень – незворотності миттєвого покарання за її руйнацію відповідно  Законів утримання стабільності, що не уможливлює боротись за Право Закону (своєї підсистеми в системі), порушуючи Закону Право функціонування самої системи.

Життєдіяльність системи, як раз і показує національним меншинам їх місце і роль у її ефективності, і в той же час вони є руйнівною силою, яка веде до Розпаду. Парадоксальне явище конфлікту співіснування підсистем з системою, яке є Законом розвитку живої природи. Висновок один – соціальна система базується на однорідності(раса,нація, релігія, культура: виховання, освіта, розвиток, повага  Спадщини), що обмежує діяльність підсистем загальною метою існування системи. Збереження популяції(буття підсистеми) , визиває розвиток об’єктивних явищ і процесів – захвату  ореолу існування системи, що визиває конфлікт у системі. Ці процеси не можуть згідно міжнародного права вирішуватися перерозподілом територій за рахунок, викликаного цим явищем штучного Розпаду та об’єднанням  чи приєднанням територій до материнської «історичної» національної країни. Безконфліктний  вихід з цього становища – добровільний перехід національних меншин у свій ореол(свої країни) чи прийняття обмежень, що не уможливлюють і не провокують катастрофічні наслідки для системи. Треба дуже пильно діагностувати всі виклики життя системи, бо вже існують звернення до Президента  керівництва Меджлісу, які переходять навіть у вимоги і загрози, щодо внесення змін у Конституцію України про узаконення Кримськотатарської автономної Республіки, «як невід’ємної  частини України» (Р. Чубаров) є їх свідома руйнація нашої системи на тлі протистояння України і Росії. Це ж треба «братам» таке придумати.       

В сьогоденні, швидкість розвитку явищ і процесів прогресуюче зростає щоденно, що створює сьогочасні,   не суттєві,  або породжує нові,  не відомі виклики конкурентоздатності системи. Все це (науково-технічний прогрес, міграція, популяція) змінює критичну масу цілісності системи, яка повинна реагувати на зміну внутрішнього і зовнішнього середовища, знаходячи рішення для її само організації і піднесення. Розпад завжди породжує енергію, яка дає шанс розвитку нових систем на тлі енергії інших. Йде постійна переформатизація чи(або) зникнення домінуючої ролі одних та посилення інших систем.

Підтримка одна одною конкурентних систем (країн), а вони із свого визначення такі, це всього на всього  тим часовий шлях до  виживання однієї із них, або спільного та курс до мети поглинання сильнішою ресурсів і територіального простору іншої. і тут не важливо, які процеси Розпаду цих систем будуть відбуватися чи домінувати: управління, зменшення, виштовхування бо кінцева мета природи більш конкурентоспроможної системи – знищення інших. Розпад, не важливо як і яким чином, у сучасному світі є мотивованою концепцію  знищення різних систем, як функції створення та  спрощення управління єдиною глобальною системою земної цивілізації.  Це велика гра Престолів і чи є в ній наше місце?  Процеси цієї гри перейшли в період практичного керованого глобального конструювання нової системи управління земною цивілізацією. В основі створення нової системи відбувається і  процес штучного формування  на  принципах майбутнього абсолютно нової генерації людини, яка буде істотно відрізнятися від сьогоднішнього покоління, він(процес) неминучий, а швидкості його просто вражаючі. Але треба розуміти і те, що система, під назвою планета Земля, не одна у Всесвіті і на його рівні, відбуваються по аналогії, ті ж самі явища і процеси Розпаду – читай с початку. 

Утримання системи від Розпаду, визиває необхідність її постійного переходу на новий рівень (духовний, ментальний, науковий, практичний) незмінного вектору руху до мети Держави, в основі якого знаходиться зміна свідомості  призначення людини для її існування у Всесвіті. В той же час, демографічні процеси таких країн, як Індія, Китай, Нігерія; витратна економіка; варварське використання не відновлюваних ресурсів та прогресуюче зростання розходів для досягнення конкурентоспроможності і постійного її утримання, ставить завдання виживання системи (країни) за рахунок розширення її роздільної спроможності, що не вносить дисгармонію  у ідеологію її конструювання. Такою для нас є нова система об’єднання слов’янських народів, які мають єдину арійську  генну спорідненість та історично-тисячолітній духовний центр Київської Русі.

Світ переходить у жорстоку боротьбу протистояння конкурентного виживання націй та одночасно з іншою загрозою – тотального  управління людством у котлі мультикультуралізму. В тому чи іншому випадку це виклик існування нашої нації і цивілізації.  Через це «ми повинні рухатися дуже швидко, навіть для того, щоб стояти на місті» (Джон Кеннеді). 

http://www.seredniy-klas.org/publ/rozpad_valerij_prikhodko/1-1-0-127

 



Джерело: http://1
Категорія: Наши статьи | Додав: Правління (06.07.2017) | Автор: 1 E W
Переглядів: 20 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]