Вітаю Вас, Гість
Головна » 2018 » Квітень » 13 » Едуард Курганський. Форум бізнес-об’єднань в Сумах. Формат об’єднання.
14:11
Едуард Курганський. Форум бізнес-об’єднань в Сумах. Формат об’єднання.

Результат пошуку зображень за запитом "картинки форум бізнес-об'єднання"

Форум бізнес-об’єднань в Сумах. Формат об’єднання.

В попередньому дописі про березневий Форум ділових кіл в Сумах йшлося з позиції ретроспективи. На ту ж подію варто поглянути з позиції конструювання майбутнього.

У 1998 році група людей, наближених до першої особи, переконала президента Кучму про необхідність впровадження єдиного податку. У 2010 підприємці та їх організації вийшли на Податковий майдан щоб зберегти спрощену систему оподаткування. Починаючи з 2015 рокуйде активний суспільний тиск щодо впровадження в Україні податку на виведений капітал замість податку на прибуток. Це приклад публічної лобістської кампанії, результатом якої стала підтримка законопроекту з боку президента Порошенко. Між цими двома фактами ціла епоха політичного дорослішання українського підприємницького класу та зміни суспільних ціностей — від протесту в недружньому суспільному оточенні («барыги вышли за свой интерес»), до скоординованої публічної кампанії за підтримки суспільства.

Нагадаю висновок зроблений в попередньому дописі. В теперішніх умовах відсутності взаємопорозуміння між бізнесом та центральною владою, підприємці та їх організації до протестів, які вже є в їх арсеналі, мають додати:

  • адвокацію — формування інтересу до питання у підприємницькому середовищі,
  • представництво — такі інститути (правила), які передбачають розгляд питань за участь та з урахуванням позиції бізнесу,
  • лобізм — «скоординована практика обстоювання інтересів або чинення тиску на законодавців і чиновників… на користь того або іншого рішення» (Вікіпедія).

Яу окремий досвід все вищеназване вже використовується. Наразі ми вчимося з цих елементів вибудовувати успішні кампанії, з вимірюваним результатом:

  • питання, яке ми намагаємось вирішити, стало предметом обговорення в медіа,
  • питання та можливі варіанти його рішення потрапили в порядок денний інституту, який здатен його вирішити,
  • відповідний інститут прийняв рішення, яке просували підприємці.

Керування проектами, а лобістські кампанії є саме проектами, це знаходження оптимального поєднання мети кампанії, термінів та ресурсів. В умовах ситуації, що динамічно змінюється, цей оптимум приходиться переглядати. В цьому полягає керування кампанією, яке виконується ініціативною групою (командою). Детальніше про ці складові.

Мета та терміни. Невирішених питань у підприємців багато. І вони складні. «Змінити все» не виходить і виникає апатія або розгубленість — за що хапатись. Саме тут допомагає проектний підхід. Глобальну ідею треба розбити на окремі частини, кожна з яких є самодостатньою та корисною. Не варто братись за суспільні проекти довші за рік. Можливо, за виключенням проектів пов’заних з виборами 2019. Люди «вигоряють». Через проекти вдається зберегти ентузіазм. Після завершення проекту люди повернуться до справ. Але отриманий досвід та довіра дозволяють перейти до наступного проекту.

Ресурси. Успіх лобістських кампаній в значній мірі залежить від того, який ресурс вдастся залучити, — інтелектуальний, людський, фінансовий. Не зважаючи на всі негаразди, ці ресурси в Україні ще є. Треба навчитись їх залучати. На мій погляд, містком до названих ресурсів є діючи організації підприємців. Бо вони вже мають необхідний рівень довіри, який дає шанс на отримання мізків, представництва та грошей. Тобто вибираючи між капіталізацією довіри вже діючих організацій та створенням нових, які ще мають ту довіру здобути, перший шлях виглядає реалістичнішим.

Ініціативна група. Навряд чи варто очікувати від діючих організацій проривних проектів. Думаю що членські бізнес-об’єднання та ініціативні групи, які беруться за вирішення окремого питання, це принципово різні за своєю суттю організації. Говорячи мовою менеджменту, перші є процесно-орієнтованими, другі — проектними. Але успіх кампаній залежить від обох — ініціативні групи беруться за вирішення окремого питання, членські бізнес-об’єднання надають необхідний для його вирішення ресурс.

Отже, розбудова національного підприємницького, а можливо і ширше, — ліберального руху, полягає в тому, щоб знайти форму співпраці:

  • організацій малого та середнього бізнесу,
  • локальних та галузевих об’єднань,
  • членських організацій та ініціативних груп.

Повертаючись до ідеї з попереднього допису, щодо використання лобізму як основного інструменту проведення змін. Ідея ця не нова. В Україні вона успішно використовується Американською торгівельною палатою, Європейською Бізнес Асоціацією. Цей підход взяла на озброєння Спілка українських підприємців. На відміну від цих організацій, ми говоимо про зміни в інтересах МСБ як класу, а не тільки членів самих організації. Право говорити від імені МСБ ще належить здобути, але участь вже реально діючих бізнес-об’єднань надає такий шанс. Учасниками вищеназваних організацій, як і УСПП, АППУ, СПМСППУ, СОПУ є окремі бізнеси, а не їх об’єднання.

Найбільш успішним лобістом в Україні є Реанімаційний Пакет Реформ. Ця організація є коаліцією громадських організацій. Саме цей підхід варто використати в розбудові національного суб’єкту МСБ. Але з суттєвими доповненнями — зміни мають фінансуватись коштами українського бізнесу, організація будується навколо ініціатив (проектних, а не експертних груп).

Розбудова організації як коаліції бізнес-об’єднань має всі ті вади та ризики, які має представницька демократія в цілому. Еліти, в нашому випадку лідери та керівництво бізнес-об’єднань, впливові члени об’єднань, схильні до підтримки «порядку обмеженого доступу» щодо ресурсів організації. Головним викликом для коаліції МСБ є здатність до розбудови «порядку відкритого доступу» всередені організації. В нас небагато досвіду, щодо розбудови «відкритих» організацій. Думаю, що робудова такої організації має йти від технічної, медіа або соціальної платформи. Зокрема таким шляхом розвивається Платформа МСБ, яка можливо далі за інших просунулась в напрямку створення національного об’єднання. Але вона зупинилась в своєму розвитку, не знайшовши моделі фінансування.

За коаліційним підходом побудовані також ФРУ, ООРУ, Українська Рада Бізнесу, Фортеця. Кожне з цих об’єднань має шанс стати успішним лобістом МСБ за наступних умов:

  • успіх у лобізмі тісно пов’язаний з протестом, адвокацією та представництвом,
  • діяльність об’єднань має будуватись навколо ініціатив (проектів),
  • створення порядку відкритого доступу всередені організації.

Все це є лише загальними обрисами національного політичного об’єднання МСБ. Ці рамки не є чіткими. Проте їх вже достатньо, щоб узгоджувати наступні кроки, маючи перед очима ширшу картину. Можлива навіть ситуація, коли різні учасники процесу бачать рамки по різному. Головне досягти згоди кого не варто запрошувати за стіл перемов (хто поза спільними рамками), та якими мають бути наступні дії. Про дії — в наступному дописі.

Переглядів: 214 | Додав: Правління | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]