Вітаю Вас, Гість
Головна » 2019 » Червень » 23 » Анатолій Ковальов: Наша мрія. наша мета, а також на себе беремо місію – Збудуємо правову державу вільних громадян!
14:27
Анатолій Ковальов: Наша мрія. наша мета, а також на себе беремо місію – Збудуємо правову державу вільних громадян!
Анатолій Ковальов: Наша мрія. наша мета, а також на себе беремо місію – Збудуємо правову державу вільних громадян!
Яким способом ми це зробимо:
1. Уточнимо поняття «правова держава» - це та держава, яка забезпечує своїм громадянам всі їх конституційні права, яка організовано, вчасно і в повній мірі захищає як окремих громадян, так і їх спільноти. Разом із цим створює механізм контролю та примусу, щоб громадяни також в повній мірі виконували закони і суспільні правила. «Вільний громадянин» це інтегроване визначення стану людини, яке може наступати для неї тоді, коли є доступ до надійної вчасної і якісної медичної допомоги, допомоги в надзвичайних ситуаціях, доступ до якісних послуг збоку закладів освіти, культури, можливості відпочивати, займатися спортом, та ін. Тобто всі загальноприйняті зручні потреби громадянина забезпечуються, тоді він вважає себе вільним, але обов’язково він перебуває в обмеженому стані зі сторони законів та суспільних правил. Він сам їх із задоволенням виконує та свято дотримується. А також проявляє громадську активність щодо удосконалення суспільних правил та суспільного контролю..
2. Головною рушійною силою побудови Правової держави вільних громадян являється прошарок населення України, що між самими немічними (яким суспільство зобов’язане допомагати, так як самі справитися не зможуть) та олігархатом (тобто тими, що незаконним способом приватизували частину українського національного багатства і далі паразитують на суспільстві) – назвемо умовно цю частину нашої держави Українським середнім класом. Очевидно, що це не лише підприємці малого та середнього бізнесу, а і вчителі, лікарі, працівники культури, науковці, військові, пенсіонери, службовці. Словом, всі ті, які мріють про таку країну, які її своєю діяльністю творять, які вибирають депутатів для впровадження цих мрій.
3. Очевидно, що такий клас є в нашому суспільстві. Особливо він себе проявляє під час виборчих процесів, в процесі діяльності громадських організацій, а також в періоди революцій. Ми спостерігали Помаранчеву, в 2010 відбувся Податковий майдан, а в 2014 – Майдан гідності. Проте під час цих процесів в попередні рази не відбулися достатні зміни суспільних відносин і цей клас не виборов своїх прав та не отримав бажаних наслідків своєї діяльності, а результатом революцій скористалася купка олігархів. На хвилі мрії, ідей середнього класу дії відбувалися такі, що він вже владу в свої руки брав, під час цього процесу діяв організовано, але дальше на фоні ейфорії та наступної розбалансованості в діях не знав як розпорядитися вже отриманою владою. Були створені після останнього Майдану навіть районні громадські організації Майдан, , організації самооборони та автомайдану. Але не було організовано вертикалі керівництва та узгодженості дій цих організацій, тому вони поступово втратили не лише значимість, а й свою вагу в суспільстві. На перших порах займалися люстрацією, із ними погоджували призначення керівників державних установ, а потім все це поступово почало зникати. Щоб надалі таке не повторялося, то запропонуємо розробку Програми Українського середнього класу, де буде дано опис тої держави про яку мріє середній клас, опис як її створити, як отримати владу представниками середнього класу, як діяти, коли влада переходить в їх руки, як її утримати та організувати своє управління і керівництво, як створити управлінську матрицю гармонійного розвитку та забезпечити громадський контроль, щоб уникати небажаних ситуацій. . В ній визначити мету - в тому числі - повернути конституційні права на владу, на Національне багатство, отримати суб’єктність в законодавчій ініціативі та в управлінні державою, управляти часткою національного багатства через територіальні громади. В Програмі описати як це зробити, як побудувати країну вільних людей. Викорінити із нашого лексикону та із нашого підсвідомого теперішнє наше поняття «влади», як влади не народу по Конституції, а тих органів, які по закону являються нашими з вами слугами, яким надали частину повноважень. Ми їм не передали свою владу, ми їх найняли, щоб вони утримували владу народу, оберігали цю владу, створювали умови для забезпечення конституційних прав. Олігархи ж перетягнули одіяло на себе, забезпечили служіння органів влади лише для них. http://www.seredniy-klas.org/news/rozrobljaemo_programu_serednogo_klasu_doluchajtesja/2015-03-22-255
(В структурі Українського середнього класу головним елементом являється малий і середній бізнес (особливо ті, що займаються товарним виробництвом створюють додаткову вартість – вони являються основою розвитку економіки країни та покращення добробуту членів суспільства. Дуже важливу роль відіграють представники науки, освіти, а також медицини, культури, інституції захисту країни від зовнішніх посягань, та боротьби за правопорядок, також особи державного управління).
4. Наступним кроком буде удосконалення виборчої системи. Люди повинні вибирати лише того, кого вони знають із своїх членів громади, своїх населених пунктів. Із цих обраних представників обирається районний представник. Із районних – обирається обласний. Із обласних – вибирається Президент України, Разом із цим обласні представники входять у Верховну Раду України – по одному із кожної області та міста республіканського значення. При такому підході будуть легкі, відкриті прозорі вибори, а також просте відкликання тих, що не справляються.
5. Написати нові правила побудови системи судів, що базується на принципі незалежності, але виборності суддів та їх відкликання
6. Створити нову податкову систему, яка б стимулювала товарне виробництво і через його прискорений розвиток із прискоренням наповнювала бюджет. Я направив депутатський запит райдержадміністрації, облдержадміністрації із пропозиціями написати для молодих людей, випускників шкіл варіанти примірних бізнес-планів організації можливих виробництв товарів. Вже пройшов рік і жодної розробки не створено. Можна стверджувати, що в умовах діючого Податкового кодексу, додаткових податків та зборів, вартості енергоносіїв законного рентабельного виробництва в Україні створити не можливо. Тому до нас не йде і інвестор. http://www.seredniy-klas.org/load/anatolij_kovalov_polemika_iz_o_p_prodan_ta_formula_rentabelnosti/1-1-0-2579
7. Змінити банківську систему, запровадити лише один банк – Національний (не потрібно зовсім казначейства, ощадбанку та інших банків, які можуть «лопнути», зникнути, кимось бути обкраденими). Створити надійний захист своєї національної валюти.
8. Ліквідувати Пенсійний фонд. Людина із 18 років зобов’язана на свій накопичувальний пенсійний депозитний рахунок в Національному банку робити щомісячний вклад в еквіваленті 10 євро (зараз 300грн). Банк гарантує приріст вкладених коштів -1% в місяць. Подивимося, що буде через 20 років: В кінці двадцятого року на рахунку буде 299744,38грн.Якщо вкладник перестане вносити по 300грн, а буде жити, поклавши 299744,38грн на депозит, наприклад під 1% в місяць (меншого не буває), то щомісяця матиме 2997,44грн. (Оце його пенсія. А не 1400грн). Подивимося, що буде через 30 років: В кінці тридцятого року на рахунку буде 1 058 974,13 грн. Якщо вкладник перестане вносити по 300грн, а буде жити, поклавши 1 058 974,13 грн.на депозит, наприклад під 1% в місяць (меншого не буває), то щомісяця матиме 10589,74грн. (Оце його пенсія. А не 1400грн). Подивимося, що буде через 40 років: В кінці сорокового року (трудового стажу) на рахунку буде 3 564 726,07 грн. Якщо вкладник перестане вносити по 300грн, а буде жити, поклавши 3 564 726,07 грн. на депозит, наприклад під 1% в місяць (меншого не буває), то щомісяця матиме 35647,26грн. (Оце його пенсія. А не 1400грн). Людина буде довічно отримувати щомісяця 35647,26грн (як відсотки від вкладів) а якщо помре, то дану суму отримуватимуть спадкоємці. Фактично ж відраховували і зараз відраховують в пенсійний фонд більше, ніж 300грн, багато людей пропрацювали понад 40 років, але пенсію отримують мінімальну. Питається в задачі, хто вкрав і продовжує красти наші гроші? Для чого створені пенсійні фонди? Щоб обкрадати? Повністю може справлятися державний банк під гарантію держави. Додається таблиця обчислення розміру депозиту після кожного року. Можна замість 300грн вставити іншу суму, тоді таблиця перерахує і вкаже новий результат. Див. http://www.seredniy-klas.org/load/anatolij_kovalov_jak_nas_obmanjue_pensijnij_fond/1-1-0-2619
9. Запровадити всі розрахунки між людьми, між підприємствами, між людиною і підприємством лише і безготівковій формі. Зразу відсічемо олігархічні празитичні обкрадання народу. Запровадити максимальну «вилку» в зарплатах – не більше 15 разів.
10. Змінити всі інфраструктурні системи: освіти, охорони здоров’я, культури, оборонні, управління державою, нагляд за виконанням Законів.
11. Успіх в побудові нової держави буде лише тоді, коли згуртуємося.
Переважна більшість людей в Україні, в тому числі більшість керівників та членів громадських організацій, а також політичних партій щиро прагне кращої держави Україна, де будуть жити вільні, щасливі та забезпечені її громадяни.
Ідуть із цими гаслами та сподіваннями на вибори, декларують їх на майданах, але чомусь в результаті все гірше живе середній житель України і все багатшає олігарх. Все менше і менше в Україні стає українців.
А причина проста і очевидна: наше суспільство не об’єднане. Розрізнені в діях як окремі жителі, так і громадські організації та їх лідери. Погляди і прагнення неначе одинакові (кожен хоче кращої держави та кращого життя для її народу), але ідуть до цього своїм окремим шляхом і діють в різний час.
Вони являються членами або симпатиками якоїсь партії, а їх в Україні понад 300, і слухають лише лідера даної партії. А лідери не йдуть на об’єднання, боячись втратити свою значимість. От і результату не маємо.
Гасло «роз’єднуй і володарюй» щоденно впроваджується в суспільні групи як із внутрішніх керманичів, так із зовнішніх. Кожній групі насаджується думка, що лише вони «правильні», лише так потрібно йти, і ні в якому разі не приєднуватися, не прислухатися , не вступати в полеміку із іншими групами та їх лідерами. Проаналізуйте, скільки є партій, громадських рухів їх занадто, можна сказати шкідливо багато. Кожен із них висуває прогресивні напрямки. Більшість в ідеології навіть зовсім не відрізняються, але при цьому не об’єднуються. Багато груп спонсорують не лише внутрішні вороги народу України, а і зовнішні. Роблять це вміло, непомітно під патріотичними прапорами. Як правило вони пишуть програму для груп, керівників матеріально стимулюють і тримають діяльність в строгому контролі, визначають тематику зустрічей, семінарів, конференцій, відходити від даної тематики не дозволяють. Такі групи утворюються часто із одного штабу, одним штабом керуються, хоча напрямки дещо відрізняються. Неважно для них ідея, головне, щоб груп було побільше і щоб вони додатково створювалися, і щоб ні в якому випадку не об’єднувалися, змістовно не перетиналися. Таким роз’єднаним суспільством легко керувати. І не страшні будуть зловмисникам ні революції, ні Майдани. В будь-який час можна буде їм сформувати потрібні органи керування державою та утримати владу та ще дальше гнобити народ.
Керманичі цих груп категорично не дозволяють проголошувати чи впроваджувати якісь загальнонаціональні ідеї, які б об’єднували суспільство. Вони формулюють мету та місію групи як правило дрібну, локальну та обмежену, або навіть таку, яка буде не цікава, а то і ворожа іншим групам. Наприклад в підприємницьких групах замість мети для суспільства – розвиток економіки України через розвиток товарного виробництва, виставляють дрібні завдання типу: боротьба проти запровадження касових апаратів. В різних законах, указах не ставиться чітка мета для своїх суб’єктів, а вписуються розмиті завдання, які не спонукають до дій та результатів. ( Див. для прикладу чинний Закон Про Національний банк України, то тут взагалі не визначено мету його діяльності: «…є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, … повноваження і принципи організації визначаються Конституцією України (немає в Конституції), … основною функцією … є забезпечення стабільності грошової одиниці, … підтримки цінової стабільності в державі, …сприяє фінансовій стабільності,… стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету Міністрів…».
12. Ніхто нам не допоможе, крім нас самих. Нашу неорганізованість, пасивність використовують паразити різними способами. Основний інструмент в них – це вплив на законодавчу ініціативу. Ми ж його не маємо. Тому слід мати свою потужну політичну силу – свою партію. Краще її назвати ПАРТІЄЮ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ. Той, хто підкреслює, що не слід займатися політичними питаннями, - свідомо чи несвідомо працює проти Українського народу!
Мене як і багатьох слово "партія" "коробить".
Але законодавство побудоване поки що на тому, що змінювати його будуть через вибори своїх депутатів, тобто через партії. Якщо це будуть робити нинішні партії, то вони підтримають нинішню політику та закріплять нинішні порядки.
Часто ми, не розуміємо роль нами створеної партії, а деякі особи навмисне замовчують, або відкидають сучасну роль такої партії, що захищатиме основну структуру суспільства - середній клас.
Якщо ми не створимо своєї партії, то будемо голосувати по списках існуючих.

Роль партії: 1) Партія – інструмент у виборчому процесі. В сучасному законодавстві голосування – через партії. 2) Партія виробляє свою ідеологію по захисту всіх прав та інтересів свого прошарку суспільства, в даному випадку середнього класу. 3) Якщо ідеологія підходить більшості населенню, то ці громадяни шукають в цій партії для себе захист і надію, а також об’єднуються навколо неї по захисту своїх інтересів…
Хто може бути зацікавлений в створенні партії середнього класу? Оці люди, про яких ми говоримо (а це понад 70% громадян)
Хто буде проти? Більшість членів сучасних органів влади, тому що вони вже себе закріпили через свою партію. І вони мають інструмент свого партійного захисту, партійного впливу та можливість певного керування у виборах. Будуть проти багато членів вже існуючих партій. Будуть проти створення ті, які не бажають прогресивних змін в суспільстві, особливо представники олігархату.
13. Ми живемо в країні, яка потенційно найбагатша в світі. Ми повинні кредитувати інших, і ніколи не брати в борг, щоб не настали незворотні процеси економічної та політичної залежності!

Підкреслимо:
1) Всеукраїнський референдум 1991 року — загальнонаціональний референдум на території колишньої УРСР - проголосив незалежність України, це відбулося 1 грудня 1991 року. На референдум було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Текст Акту проголошення незалежності України, прийнятий Верховною Радою 24 серпня1991 року, було наведено у виборчому бюлетені. Громадяни України висловились на підтримку незалежності. У референдумі взяли участь 31 891 742 особи — 84,18% населення України. З них28 804 071 особа (90,32%) проголосувала «За». В Акті проголошення незалежності України вказано, що він діє на основі Декларації про державний суверенітет України, де підкреслено: «Народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України. Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території Української РСР, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є власністю її народу, матеріальною основою суверенітету Республіки і
використовуються з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян». На жаль Український народ ще не розпочав користуватися належними йому велетенськими матеріальними благами. (http://www.seredniy-klas.org/publ/rosso_volodimir_vidkrite_zvernennja_do_nebajduzhogo/1-1-0-122 ) І зараз як внутрішні, так і зовнішні зацікавлені паразити, штучно створюючи боргову яму, хочуть заволодіти життєвим ресурсом Українського народу, в тому числі і землею.
2) Завищуючи податки та збори в Україні, завищуючи ціни на енергоносії, олігархічні політики штучно створюють умови при яких в нашій державі стає нерентабельним виробництво. Наслідком цього є безробіття, бідність населення, економічна залежність від інших держав. Україна стала сировинним придатком через експорт не готової продукції, а сировини. Продаємо не борошно і крупи, а зерно; не металовироби, а металолом, не бурштинові прикраси, а сирець-бурштин, та ще й контрабандним способом… (Див. http://www.seredniy-klas.org/load/anatolij_kovalov_propoziciji_po_reformuvanni_podatkovoji_sistemi/1-1-0-2524 ).
3) Ми не маємо в Україні нормальної - народної як політичної, так і економічної стратегії, а життєва стратегія навпаки направлена на шкоду населення – спостерігається фізичне знищення населення різними способами (через погіршення продуктів харчування, через наводнення шкідливих медикаментів, через пропаганду шкідливих звичок, через знищення системи захисту природи, знищення оздоровчих інституцій, санітарно-контрольних служб та ін., що сприяє прискореному вимиранню населення, хворобливому стану його індивідуумів, стається так, що переважна більшість осіб не здатна створювати потужне потомство, не здатна захищати країну, вони розумово та фізично деградовані, а держава цим зовсім не переймається). Всі політичні програми розвитку створені олігархами і направлені проти суспільного прогресу. І немає жодної дієвої програми розвитку основної ланки населення на управління і використання ними Національного багатства, що зазначене в Декларації про державний суверенітет України.
4) То ж національною ідеєю є необхідність цим прошарком населення – Українським середнім класом, взяти повноту влади та відповідальність за Україну, щоб створити економічно сильну, обороноздатну, із справедливими суспільними відносинами державу.
Переглядів: 9 | Додав: anatoliy_kovalev104 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]