Вітаю Вас, Гість
Головна » Файли » Наши файлы

Звернення Ярослава Олача (ВУБЕФ) до Майдану
26.02.2014, 13:09

                   Звернення до громадського крила Майдану.

 

Всесвітній український бізнес –економічний фонд (ВУБЕФ) ,10-річчя заснуваання якого буде відзначатися  в листопаді цього року,завжди боровся за економічну незалежність України усвідомлюючи ,що вона можлива тільки при досягненні долі малого бізнесу в загальному економічному балансі країни 60-70%.

На відміну від потужної в минулому економіки США,де ця цифра давно досягнута, але  на даний момент проігнорована в тому плані ,що малий і середній виробничий бізнес практично тут не існує і виведений за кордон (що зразу ж привело до занепаду і стагнації всієї економіки   США) філософія діяльності ВУБЕФ робить ставку на підтримку і розвиток в Україні саме виробничого малого і середнього бізнесу  як єдиного каталізатора прогресу .

Ситуація з малим бізнесом в Україні відома з часу проголошення її незалежності і тому  не потребує коментарів,а ігнорування цією економічної аксіоми  і штучне знищення малого бізнесу владою і великим бізнесом  є однією з найсерйозніших причин виникнення Майдану і його наслідків.

На жаль українська діаспора, без якої не можливо було досягнення незалежності України і сяке –таке її існування на протязі 20-років, не розуміла і не розуміє цієї економічної аксіоми – вона зосередила всі свої сили на політичній і гуманітарній потужній підтримці України в основному за рахунок патріотичної старої діаспори.

Аполітична пострадянська так звана "четверта хвиля ” була нездатна навіть на це і вирішувала свої економічні проблеми за кордоном  і проблеми своїх родин в Україні і хоча сумарні інветиції цих представників діаспори порядка 10млрд.дол./рік в декілька разів перевищували офіційні іноземні інвестиції реального впливу на економіку України вони не мали. Це сталося тому  що українці по обох сторонах океану проігнорували другу аксіому економіки :”Гроші повинні робити гроші”,але ці інвестиції проїдалися в Україні масовою закупівлею імпортної продукції ,в результаті чого підтримувалися іноземні виробники,гроші старої діаспори в величезній кількості пропадали без сліду ,а українських виробників як не було так і нема.Так що економічних чудес не буває –відсутнісь серйозного малого бізнесу в Україні і в діаспорі привели до  економічної кризи там  і до деградації самої діаспори тут (причини такої ситуації тут не аналізуються). До проголошення незалежності України діаспора завдяки корифеям українського бізнесу поза матірною територією була потужною настільки, що вона сприймалася тут чужинцями як незалежна держава Україна (був тут Президент Плав’юк ,який передчасно передав повновавження комуністу Кравчуку і діюча повноцінна державна структура).Це все відмінно працювало на противагу пропаганді СРСР,яка  доказувала ,що немає навіть такої нації як українці) проте на даний момент українські організації в діаспорі зійшли як кажуть "на пси” і як показали останні події вони в дусі західної демократії здатні тільки на акції ,протести , заяви,поради,співчуття.

Як часто  буває у випадках ,коли "правда очі коле” по відношенні до ВУБЕФ ,який насмілився озвучити цю гірку правду 10 років назад при анонсуванні діяльності нової організації ВУБЕФ  йому було оголошені мовчазний бойкот зі сторони керівників заслужених організацій,а збоку найбільш шанованої мною людини, бізнес-партнера  і патріота  Ярослава Дужого (президента першого в Україні спільного українсько-американського підприємства по обслуговуванні атомних станцій) анафему ,який пргрозив мені депортацією з США .Достатньо сказати,що на пропозицію об’єднати свої сили в цьому напрямі тодішній перезидент відомої поважної організації УККА п.Савків заявив:”Мені це не потрібно” , а тодішній президнт ще поважнішої  організаціїї СКУ п.Лозинський сказав :”Я в цьому не зацікавлений”. Надалі кількаразові звернення ВУБЕФ до діючого президента СКУ про входження ВУБЕФ до цієї організації як бізнес – економічної структури не отримали реакції навіть в рамках елементарної культури і ввічливості.Найстарішою організацією яка серйозно сприйняла народження нової організації ВУБЕФ це був Український Народний Союз в особі президента Степана Качарая,хоч він ніяк не підтримував нас.Проте він,прочитавши статут ВУБЕФ, зрозумів силу і перспективність цієї організації  і чесно сказав : "Якщо всі вступлять у ВУБЕФ,то решта українських організацій просто зникнуть ”,тобто це також був бойкот на користь слабосилих існуючих організацій.

 Найбільш низько в очах ВУБЕФ авторитет українських діаспорних організацій впав під час останнього самміту СКУ у Львові,коли діючий президент СКУ Чолій відмовився надати слово для виступу тоді діючому  президену ВУБЕФ Анатолію Ковальову.

Так сталося,що ВУБЕФ практично до початку Майдану не мав особливих досягнень по причині бойкоту його діяльності тут,а також відсутності адекватних людей на посаді президента ВУБЕФ (згідно статуту  члени ради директорів ВУБЕФ можуть знаходитися в різних країнах ,але президентом назначається тільки особа , що проживає в Україні) хоч на протязі 10 років їх було аж 5.

Приблизно одночасно з отриманням Януковичем кредиту від Росі 15 млрд.дол. ВУБЕФ став підписантом Генерального договору на 50млрд.дол.на роботи в країнах близького Сходу.Виконання цих договорів було можливе тільки при взаємодії приватних фірм  і українських державних інституцій,які повині булиб бути зацікавлені незалежно від того які політичні сили при владі,хто в опозиції  і навіть тих сил , які наближені і до тих і до інших.В сучасному світі отримати підряд на 50 млрд.дол.не так просто ,особливо державі Україна ,яка потенційно може їх виконати,але реально це такий подарунок як сліпій курці знайти зерно .

Абсурд ситуації полягає в тому,що ті хто не стояв і не міг по якихось причинах стояти на майдані повині були б   зайнятися виконанням цих договорів навіть підчас воєнних дій і найкращою допомогою з  боку  тих хто не стояв на передовій Майдану є  його суттєва фінасова підтримка,яка отримується з цих договорів.

На жаль ні  екс-президент ВУБЕФ , ні  терміново замінений діючий президент не розуміють цього і на протязі майже трьох  місяців нічого не зробили ,посилаючись на події на Майдані.Не знаю яка користь була від багатьох задіяних в цій справі людей для Майдану,але Майдан вивів на чисту воду не тільки антидержавну суть осіб при владі,політичну обмеженість опозиції,а також    тотальну імпотентність колишніх високопоставлених осіб,які вважають себе патріотами України, включно з опозиціонерами    в якості професіоналів по господарських питаннях.

Зовсім не випадково,що не можна знайти людини в Україні на посаду прем’єр-міністра ,а те що є найкраще як претендент Яценюк –майбутнє посміховисько,яке сформує гоподарський блок кабінету,який буде танцювати під дудку цих самих людей, що і Янукович  і  стане маріонеткою внаслідок його  тотальної некомпетентності в енергетичних питаннях ,сільському господарстві,в проблемах малого і середнього бізнесу,правових і інших питаннях.

В свій час в 2010 р.ВУБЕФ сформував уряд для кандидата в президенти Тягнибока,а після того як він не прореагав на це (ці питання обговорювались представниками ВУБЕФ з чікагським відділенням партії і Кошулинським) і пропонувалась Ющенку в останні дні його при владі.Ідея полягала в формуванні уряду на базі всіх кандидатур незалежно від країни їх проживання ,професійність і патріотизм яких не визивають сумніву.Виявилось ,що це не проста справа- вся Україна включно з діаспорою нездатна сформувати кваліфікований господарський блок кабінету міністрів,хоча по інших напрямах діяльності уряду є достойні світового рівня кандидатури як із числа діаспори,так і на материковій Україні.

ВУБЕФ здатний взятися за таку відповідальність і заявив про це своїм представникам в Україні донести цю готовність до Майдану,проте відповідної реакції не отримано і навіть при позитивній реакції події в Україні розвиваються  настільки швидко,що ця ідея не є реальною.

Проте останні урядові призначення і передбачувані тенденції по формуванні уряду показують,що єдиним виходом в даній ситуації є оголошення представника Майдану кандидатом в президенти і сформованим ВУБЕФ урядом і проголошеною програмою виходу з економічної к  кризи.В разі перемоги на виборах така система управління державою зможе виконати свої задачі ,а в разі поразки ця система переходить в режим офіційного тіньового уряду ,що є нормою наприклад в Англії.

Економічною базою і підставою діяльності такої системи є виконання вищевказаних міждержавних договорів, до яких ВУБЕФ вже приступив і контролювати виконання яких зобов’язаний Майдан як найбільш серйозна сила в Україні.Тут мова йде не про портфелі,а захисний варіант від втрати цих договорів навіть ціною співпраці з окремими професіналами ворожих партій і олігархів , поскільки кабінет який зараз формується  для цього  професійно непридатний.

Крім того робота над цими договорами на протязі останніх трьох місяців виявила такі проблеми в системі господарства України,що навіть ідеальна співпраця всіх наявних професійних сил включно з загальноприйнятими ворожими для України пофесіоналами  може виявитися  далеко недостатньою для  виконання цих договорів.

І діаспора ,і Майдан і офіційна опозиція повинні усвідомити ,що тільки тяжка спільна робота може дати потрібний економічний ефект по результатах якого цілий світ буде судити про доцільність жертв Майдану ,а успішне виконання наявних договорів  може стати доказом про серйозність України як економічно незалежної держави.

 

 26 лютого 2014 року. Засновник ВУБЕФ  -  Ярослав Олач


Див. також  http://www.seredniy-klas.org/blog/zajava_pro_prijnjattja_programi_dijalnosti_vsesvitnogo_ukrajinskogo_gromadskogo_ob_ednannja_pozaparlamentskikh_politichnikh_gromadskikh_re/2013-08-10-313

Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 462 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]