Вітаю Вас, Гость
Головна » Файли » Наши файлы

ЗЕМЛЯ – ЦЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ! ПОЗБАВЛЕННЯ ЗЕМЛІ – ЦЕ ПОЗБАВЛЕННЯ ЖИТТЯ. С. КИРИЧЕНКО
10.08.2011, 22:48

ЗЕМЛЯ – ЦЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ!

ПОЗБАВЛЕННЯ ЗЕМЛІ – ЦЕ ПОЗБАВЛЕННЯ ЖИТТЯ

(вимога припинити розгляд законопроекту «Про ринок земель»)

 

29 липня 2011 року о 10.00 на базі Обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (пл.Свободи 1, будинок Херсонської обласної державної адміністрації, 4-й поверх) відбулося засідання за «круглим столом» щодо проведення земельної реформи в Україні за участю спеціалістів Головного управління земельних ресурсів у Херсонській області. Запрошення взяти участь у засіданні за «круглим столом» направлялося відповідному колу осіб Управлінням внутрішньої політики Херсонської облдержадміністрації. Як правило, запрошення отримали члени Громадської ради при Херсонській державній адміністрації, які є керівниками різного роду громадських обєднань та організацій. При відкритті самого «круглого столу» його організатори послалися на доручення Президента України В.Януковича щодо проведення по всій Україні таких заходів по обговоренню проекту Закону України «Про ринок землі».

Таким чином організація такого заходу здійснювалася суто політично-адміністративними засобами самої влади, а не було заходом, ініційованим самою громадськістю. Схоже, що такі «круглі столи», за командою із Центру, відбуватимуться по всій Україні.

З самого початку відкриття «круглого столу» його організаторами, в особі ведучої – Заступника начальника Головного управління Держкомзему у Херсонській області Зінової Оксани Адамівни було виголошено завдання заходу, а саме, надати зауваження та пропозиції до проекту Закону України «Про ринок земель», розробленого також за дорученням президента України. Питань щодо доцільності прийняття такого законопроекту і самого його обговорення організатори навіть не ставили.

Прес-релізу чи навіть списку запрошених фахівців організатори заходу не виготовляли і не поширювали. До відома присутніх було доведено загальну інформацію про те, що на Херсонщині і в Україні вже склався ринок землі, а тому неминуче потрібно і врегулювати правила та ціни, за якими потрібно відчужувати землі, які вже належать конкретним власникам. Прозвучали також і розцінки вартості квадратного метру земель різного призначення в окремих регіонах країни.

Потім слово було надано члену правління Громадської ради при Херсонській облдержадміністрації, голові профспілки «Народний контроль», народному депутату України ІІ-го та ІІІ-го скликань, Заслуженому юристу України Кириченку Сергію Олександровичу.

Нижче наведено зміст його виступу.

 

 

 

ВИСТУП СЕРГІЯ КИРИЧЕНКА.

«Шановні організатори «Круглого столу», я хотів би послатися, як кандидат юридичних наук, на такий важливий результат опитування Центру соціальних експертиз Інституту соціології Національної Академії Наук України і Державного агентства земельних ресурсів, проведеного з квітня по червень 2011 року спільно цими ж двома установами. Всього було опитано 1600 селян, крім того — 1200 фермерів та 800 керівників сільгосппідприємств. Російською мовою оригіналу результат є таким:

( http://ukranews.com/ru/news/economics/2011/07/16/48354 )

«Большинство крестьян против отмены моратория на продажу земли»

2011-07-16 13:19:00 • Экономика Ukranews

Жители села не одобряют продажу земли.

Более половины крестьян -56% - выступают против отмены моратория на куплю-продажу земель сельскохозяйственного назначения. Об этом свидетельствуют результаты опроса, согласно котрого аргументы селян против отмены моратория на куплю-продажу земли таковы: "приедут иностранцы и скупят всю нашу землю" — так высказались 44,2% респондентов; "бизнесмены скупят всю нашу землю, и для местных жителей не будет работы" — 39,1%, "это наша земля, и нечего продавать ее чужим людям" — 35,4%, "торговать землей нельзя, потому что это собственность всего народа" — 28,7%; "у нас денег нет, значит, мы ее не купим" — 23,3%, "нам предлагают слишком малую цену на землю" — 19,2%, "торговать землей грех" — 13,6%.

По мнению селян, больше всего заинтересованы в отмене моратория политики и депутаты — 52,7%, украинские бизнесмены — 48,1%, иностранные граждане — 20,5%, далее идут иностранные фирмы — 13,6%, владельцы земельных паев — 10, 7%, сельские жители — 10,6%, сельская власть — 10,1%, фермеры — 7,8%, банки — 7%, районные власти — 2,9%, жители Украины — 2%, пенсионеры — 1,9 %, городские жители — 0,8%.

Напомним, 22 декабря 2009 года Рада продлила мораторий на продажу земель сельхозназначения до 2012 года. Продление моратория было вызвано отсутствием законов о государственном земельном кадастре и о рынке земли.

Государственное агентство земельных ресурсов намерено до конца осени с опережением графика запустить электронный земельный кадастр, хотя по планам он должен начать работу с 1 января 2012 года.

Закон «О государственном земельном кадастре» № 3613 принят Верховной Радой 7 июля 2011 г. и на днях подпишется Президентом В.Януковичем. Кроме того 20 июня Кабинет Министров Украины одобрил законопроект "О рынке земель". При этом Министр аграрной политики и продовольствия Николай Присяжнюк заявил, что покупать и продавать землю сельскохозяйственного назначения, согласно законопроекту, смогут граждане Украины, фермеры и государство в лице или государственного земельного банка или государственного земельного фонда. При этом он добавил, что рынок земли будет действовать только между гражданами Украины».

 

Я процитував те, що вже існує, як факт. При цьому слова Міністра Миколи Присяжнюка щодо виключної участі на ринку земель громадян України є обманом. Доказати це просто.

Не треба закривати очі і на національну складову ЗЕМЕЛЬНОГО ПИТАННЯ.

За національним складом олігархи, які фактично правлять Україною, є євреї. Більшість із них мають подвійне громадянство, коли, окрім паспорту громадян України, вони мають документ (посвідчення особи) про громадянство Ізраїля. Яскраві тому приклади - олігархи Ігор Коломойський, який має статус найбагатшого громадянина Ізраїлю, з багатьма мільярдами доларів, та олігарх Леонід Черновецький, який впродовж 17-ти років є громадянином Ізраїля, що не завадило йому обиратися на вищі посади в Україні і накопичити свій мільярд доларів. За Конституцією України це неможливо, але корумповані державні чиновники нічого не роблять, щоб позбавляти громадянства України тих, хто набув громадянство іншої держави.

Зазначені два факти є вже відкритими для громадськості, але нема ніяких гарантій того, що інші олігархи єврейського походження не є громадянами Ізраїля, і в силу цього недоступними для правоохоронних органів та суду України. Значить, тільки в силу цієї обставини, земля України може опинитися в руках іноземців, які складають фінансово-економічну основу іноземної держави – Ізраїля. Таким чином інша країна контролюватиме політику і економіку України, що є неприйнятним з точки зору забезпечення національної безпеки нашої держави.

 

Законопроект «Про ринок земель» вже є в Інтернеті і всі мають можливість його прочитати. На мою особисту думку, цей проект – доказ поетапного вторгнення великого міжнаціонального єврейського латифундистського (поміщицького) капіталу в національний економічний простір України, зокрема земельний простір. При цьому вже зразу можна сказати, що ніякого ринку землі не буде, як і не з’явився ринок засобів виробництва після проведеної широкомасштабної приватизації підприємств, комбінатів, фабрик, заводів тощо. Через обман приватизації олігархи отримали до рук те, що створювалось і належало усьому народу України.

Зрозуміло, що люди в Україні олігархами та їхньою владою доведені до виснаження та жебрацтва, і їх легко під різними приводами змусити швидко продати свою землю, як швидко скупили приватизаційні сертифікати під час приватизації в недавньому минулому.

Я особисто представляю багато громадських організацій, а також є інтегрованим у національно-визвольний рух України, і, як активіст словянського руху в Україні, поділяю позицію нашого національного активу, який полягає в наступному.

 

Проекти майбутнього розбазарювання української землі та сценарії всім відомої злочинної приватизації промислових об’єктів схожі між собою як дві краплі води. Але, якщо промисловість теоретично ще можна відродити і виготовляти  власні товари, то з втратою землі українці втрачають будь-яку історичну перспективу. Саме тому словянський національно-визвольний рух в Україні заявляє про свою готовність боротися не тільки за продовження мораторію на розпродаж української землі, але й за повну заборону торгівлі нею! Ми переконані, що приватна власність на землю не є необхідною умовою виведення сільського господарства з кризи. Щоб господарювати на землі   не обов’язково нею володіти.

Нам в Україні ще 20 років тому казали, що «частная собственность, только частная собственность, только капитал, могут спасти наши заводы, комбинаты и фабрики…». Говорили нам это? Говорили! 20 лет прошло, что мы имеем? Как еврейский артист Хазанов говорил (показывая дулю): «в задних рядах видно?» Это страшно, что нам вновь предлагают! Происходит то же самое! Неужели олигархи и власть думают, что за 20 лет люди не открыли себе глаза? И давайте опять обратимся не к эмоциям, а к солидным авторитетам.

 

Англійський економіст і філософ Джон Стюарт Мілль (1806-1873 р. р.), справедливо вважаючи, що земля не є результатом праці, а природнім засобом виробництва, має бути однаково доступною для всіх. У зв’язку з чим наголошував: держава повинна виступати в ролі єдиного землевласника, а землекористувачі, мають бути орендарями, які отримують ділянки на певний термін на договірних засадах. Такої ж думки дотримувався і прогресивний економіст-аграрник О. В. Чаянов.

Подібний підхід у вирішенні питання власності на землю прийнятий практично в усіх країнах, які нам наводять за взірець держав з ринковою економікою: країни Скандинавії, Нідерланди, Японія, Південна Корея, Північна Корея, Тайвань, Китай, Ізраїль, Лівія тощо. А хто за приклад наводить США, де начебто земля є товаром, хай згадає долю американських індіанців, до долі яких, власне, і хочуть низвести долю українського народу. Але українці не індіанці! Нас набагато більше, і ми зможемо постояти за себе!

Авторитетний англійський учений Ф. Гаррісон задовго до наших аграрних

«реформ» принципово застерігав, що відродження приватної власності на землю може стати трагедією в історичному масштабі: «Якщо цю помилку буде зроблено, то одного чудового дня за неї доведеться дуже дорого заплатити». І я згоден з його висловом.

 

        Видатний громадський діяч і літературний класик Лев Толстой запевняв:

 «Власність на землю за самою суттю своєю відрізняється від власності на предмети, створені працею. Відніміть у народу гроші, товари, худобу і ваше пограбування припиниться, щойно ви підете геть. Але відніміть у народу землю, і ваше пограбування триватиме вічно. Воно буде новим пограбуванням для кожного нового покоління. Земля може належати тільки Богові і всім синам людським, які працюють на ній. Вона є власністю всіх поколінь людей». В цих словах Л.Толстого є істина.

        Наступним переконливим аргументом на підтримку нашої позиції припинення розмов про приватизацію земель, є релігійний аргумент: Жодна з релігій світу не дозволяє вважати рідну Землю предметом купівлі-продажу.

        Як приклад, наведу обов’язкову для виконання біблійну заповідь:

«Землю не повинно продавати назавжди, бо Моя земля: ви прибульці та поселенці у Мене» (Книга Левіт, розділ 25, вірш 23). Ця книга є складовою одного із джерел іудейської віри Тори або п’ятикнижжя Моісея. Подібні норми містяться і інших релігійних джерелах – Корані, Бхагаватгіті, Велесових книгах і т.д. я можу навести тут багато прикладів.

І ми знаємо, що в Україні Уряд майже проізраїльський за своїм складом етнічного походження міністрів і голів комітетів. Верховна Рада України в значній мірі також має проізраїльський національний етнічний склад.

В силу цього цікаво подивитися, як в Ізраїлі врегульовано питання власності на землю. Ось наведу російською мовою оригіналу коротку інформацію щодо національного суверенітету і приватної власності на землю в Ізраїлі.

( http://maof.rjews.net/actual/10-2009-07-22-07-05-36/23549-- )

Реформа земельного права Израиля

18.05.2009 13:41 Марк Радуцкий 23549

Национальный суверенитет и частная собственность на землю

 

Еврейский национальный фонд (хотя дословный перевод с ивритского Керен каемет ле Исраэль более точен по смыслу - Фонд существования Израиля) до 1960 г., когда был принят нынешний Основной Закон о землях, являлся, от имени всего еврейского народа, основным негосударственным землевладельцем в Израиле.

ЕНФ был основан еще в 1901 году на 5 Сионистком конгрессе как финансовый институт Всемирной Сионисткой организации. С 1920 года, с образованием Керен а-Йесод, ЕНФ превратился по сути в инвестиционный фонд для приобретения и освоения земель в Земле Израиля.

Согласно уставу Еврейского национального фонда, земля, приобретаемая на его средства, считается неотъемлемой собственностью всего еврейского народа. Поэтому Еврейский национальный фонд не имеет права продавать принадлежащие ему участки земли, а может лишь сдавать их в аренду не более чем на 49 лет. Этот срок может быть автоматически продлен по ходатайству арендатора или его наследников. Арендатор обязан обеспечить возделывание сельскохозяйственного участка. Аналогичные условия были разработаны для аренды городских участков.

В 1960 г по основному Закону о землях, на основе соглашения ЕНФ с государством Израиля, было создано государственное Земельное управление, которое стало "единоличным" государственным распорядителем всего земельного фонда страны.

По соглашению ЕНФ и государства в 1960 году был принят Основной закон о землях и образовании Земельного управления, первый же параграф которого года определил, что земли, находящиеся в собственности государства, ЕНФ или каких-либо управлений развития не подлежат продаже или какой либо другой форме перевода собственности».

Таким чином ми знаємо, що в Ізраїлі будь-який рабин або представник влади припиняє будь-яку дискусію, щодо приватної власності на землю. Це неможливо взагалі на обетованій землі Ізраїлю. Але в Україні, особливо попавши до влади, діти єврейського народу ведуть себе інакше щодо нас з вами, ніж до єврейських народних мас на землях Палестини.

Цікавий досвід в галузі земельних відносин і такої країни, як Велика Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахірія. Кожний громадянин цієї країни від немовля до старця вважається співвласником земель цієї країни. І наприкінці кожного року кожному громадянину Лівії виплачується сума грошей в розмірі, еквівалентній до 2 тис. ам. доларів., тому що відповідні землекористувачі користувалися тою землею, яка належить не просто усьому народові, а кожному громадянину країни. І якщо і говорити в Україні про якусь реформу в земельних відносинах, то лише в тому сенсі, як це ми бачимо в такій країні, як Лівія.

ГОЛОВНОЮ ІДЕЄЮ І СЕНСОМ так званої «ЗЕМЕЛЬНОЇ РЕФОРМИ» правлячі в Україні владарі іноземного походження бачать ЗМІНИТИ ФОРМУ ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЛЮ З ДЕРЖАВНОЇ НА ПРИВАТНУ, і вже, як наслідок цього, вічно насолоджуватися тим, щоб ВЖЕ ЗЕМЛЮ ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ ЗДАВАТИ В ОРЕНДУ СЕЛЯНАМ ТА УСІМ ІНШИМ І ПРИ ЦЬОМУ ОТРИМУВАТИ БАСНОСЛОВНІ ПАРАЗИТИЧНІ ПРИБУТКИ.

Коли ми це викрили, тоді можна сказати ініціаторам псевдоземельної реформи: «Не треба людей дурить!» На прикладі єврея, народного депутата України від Блоку Юлії Тимошенко Віктора Лозинського, який мав у своєму користуванні тисячі гектар землі та лісу, ми побачили, як він вбивав українця Валерія Олійника тільки за те, що В.Лозинському не сподобалося, що він йде по землі, яка йому належить.

 

Інший яскравий приклад із сьогодні. Влада України нічого не робить з тим, що єврей-мер м.Херсона В.Сальдо незаконно віддав у 2002 році в користування єврею-бізнесмену Олексію Тишкевичу 3,5 гектара пляжу «Лілея» прямо в центрі м.Херсона і той вже девять років підряд бере по 5 гривень за прохід кожної людини на територію міського пляжу комунальної форми власності, який належить міській територіальній громаді. Навіть після прийняття впродовж 2006-2008 років чотирьох рішень Херсонської міської ради та трьох рішень господарських судів різного рівня, якими землю пляжу повернуто в користування територіальної громади м.Херсона та забезпечено правовий режим безоплатного і безперешкодного доступу усіх людей на територію пляжу «Лілея», еврей-мер В.Сальдо і єврей-бізнесмен О.Тишкевич ігнорують вимоги Конституції, законів України та права громадян України.

 

Якщо влада не може забезпечити режим загального безоплатного користування землями державної і комунальної форми власності, то про можна буде казати, коли увесь земельний фонд буде, як і підприємства, належати двом десяткам сімей?

Так що ніякої земельної реформи немає! Все це спекуляції для прикриття нестримного  бажання новоявлених рабовласників ще більше закабалити народ України.

Земельної реформи не буде! Повторюю, суть так званої «земельної реформи» в тому, щоб окремій касті, одного етнічного походження, отримати у власність землю і здавати всім в оренду. Все! Міняється просто власник. Зараз є держава (поки що), потім через приватний буфер, через створення так званого ринку землі, людей вимусять за безцінь віддати землю тим, хто сьогодні чинить геноцид народу в Україні.

 

        Аналізуючи загрозливий стан сьогоденних земельних відносин, громадські організації, які я представляю, звертають увагу організаторів «круглого столу», а також Президента України, як гаранта конституційних прав і свобод українського народу, на головні чинники до зміни на краще ситуації, що склалася в державі щодо земельного питання, а саме:

Економічний.

Землю треба розглядати як засіб виробництва та предмет праці, а не спекуляцій. Дохід від земельної ренти повинен належати суспільству.

Політичний.

Якщо земля є засобом отримання всіх життєвих благ, які необхідні для існування людини, то такі блага є продуктом суспільної праці і тому не можуть бути привласнені окремою особою або групою осіб.

Соціальний.

Якщо  земельні відносини  розглядати з точки зору соціальної справедливості,  то земля є ще й найважливішою соціальною категорією.

Юридично-правовий.

1.Земля є основою людського існування і матеріального добробуту.

2.Торгівля землею порушує природне право на рівність всіх. Всі мають

однакові права на сонце, повітря, воду і землю, що є сталими величинами, які ще називають «життєвим простором».

3. Приватна власність на землю вже сьогодні породжує  проблеми при відчуженні землі для суспільних потреб (комунікації, дороги та ін.).

4. Досвід показав, що «узаконення» приватизації землі призвело до шахрайства та спекуляції землею. Так площа земель, проданих не для ведення сільського господарства по всій Україні, вже перевершила мільйон гектарів.

5.Торгівля землею завжди відкриває поле для  зловживань, є причиною

корупції в цій сфері викликаною, насамперед, «недосконалим» земельним

кодексом, який проголошує право приватної власності для одних при

відсутності такого права для інших.

Демографічний.

Приватизація землі призведе до стану, коли майбутні покоління не зможуть одержати безкоштовно землю для житла. Молоді люди при досягненні дітородного віку будуть стояти перед проблемою придбання землі, замість того щоб народжувати дітей. Таким чином в країні поглибиться демографічна проблема і молоді сім’ї, як  соціальний капітал, будуть втрачати свою суспільну вартість.

Геополітичний.

Земля разом з повітрям та водою утворює національний життєвий простір, а це вже не є економічною категорією. В соціально-історичному плані ринок землі  унеможливлює стабільність і процвітання української нації.

Глобалізаційний.

Тенденція світового розвитку показує, що глобалізація є формою нової колонізації країн в планетарному масштабі, повторюючи на новому витку діалектичної спіралі всі риси економічного примусу.  Світова практика свідчить, що єдиним універсальним обмінним еквівалентом на шляху подолання економічної кризи залишаються природні ресурси. Один з вагомих, практично відновлюваним  ресурсом, є земля.

 

Таким чином,  керуючись вищим природнім правом на рівність і справедливість,  ми вважаємо, що торгівля землею є найстрашнішим економічним злочином  проти українського народу, бо, якщо торгівлю товарами та послугами можна регулювати різними економічними методами (мито на експорт, імпорт та ін.), то торгівля тим, що не створено самою людиною, а Богом, є ще й явищем аморальним, ганебним та образливим для майбутніх поколінь.

До Конституції України негайно треба внести зміни такого змісту: «Право приватної власності на землю в Україні забороняється законом».

 

Враховуючи наведене, актив національно-визвольного руху України переконаний, що Українська держава, також і в особі Президента, який прагне консолідувати суспільство, повинна повернути в загальнонаціональну (державну) власність усі сільськогосподарські угіддя. Тоді  земельними, водними, лісовими та іншими природними ресурсами користуватимуться місцеві  громади, які матимуть вибір   або господарювати самостійно, або здавати землю в оренду одноосібним чи колективним аграріям на установлені законом терміни з неодмінною угодою   не виснажувати ґрунти, а примножувати їхню родючість.

 

Наша вимога полягає в тому, про що я прошу записати в протоколі «круглого столу», що треба негайно припинити обговорення проекту закону «Про ринок земель» та зняти його з подальшого розгляду урядом і парламентом України. НІ В ЯКОМУ РАЗІ НІЯКОГО РОЗГЛЯДУ ПРОЕКТУ ЗАКОНУ «ПРО РИНОК ЗЕМЕЛЬ» НЕ ПОВИННО БУТИ І ЦЬОГО НЕ МОЖНА ДОПУСТИТИ!

Також ми висуваємо вимогу Президенту України та Верховній Раді України про те, щоб невідкладно, не пізніше осені 2011 року, затвердити Закон «Про заборону в Україні приватизації і продажу земель усіх видів призначення», окрім земель під нерухомістю в населених пунктах, яка перебуває у особистій (трудовій) власності громадян;

 

Навіть на часі вже скасувати в Україні приватну власність, як засіб експлуатації людини людиною. У нас повинна бути і ми повинні повернутись до тої власності, яка була в нашому суспільстві – особиста трудова власність. Те, що ти заробив, то твоє! Ніяких вилупків олігархів не буде, ніяких поміщиків латифундистів не буде! Ми цього не допустимо і цього не повинно бути в нашому суспільстві. Земля - це життя нашої нації, це майбутнє нашої нації, наших нащадків!

А то ми сидимо на цьому «круглому столі», вже як на земельному аукціоні. Тут вже ціни звучать, скільки квадратний метр землі коштує: 20 грн., 17 грн., 14 грн., 70 грн.. Та що це таке?! Це треба припинити! Взагалі – це ганьба! Цього не повинно бути! І ми цього не допустимо! Нам хочуть зруйнувати наші історичні слов’янські територіальні громади, як суспільну основу державності України та її управління. Нам хочуть підірвати традиційно словянський, громадівський, общинний спосіб життя та праці на землі і на селі. Вони хочуть ще більше знеособити людину, відірвати її від останнього – від землі та пустити по світу і по вітру. Це пряма загроза нашим українським національним інтересам!

Усіх інших учасників цього заходу закликаю до того, щоб вимагати від влади припинення обговорення питання зміни форми власності на землю та припинення мораторію на продаж земель і зняття з обговорення і розгляду проекту Закону «Про ринок земель».

Дякую за увагу.

 

Голова Херсонської міської

профспілкової організації „НК”,

Заслужений юрист України                                           Кириченко С.О.

 

«29» липня 2011 р., м. Херсон

Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 839 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]