Вітаю Вас, Гість
Головна » Файли » Наши файлы

Визначальні основи(принципи) земельних відносин в Україні. Кузьма Іванович Матвіюк
10.08.2013, 15:18

    Вар.1           Визначальні основи(принципи) земельних відносин в Україні

    Вар.2           Концептуальні засади землекористування в Україні.

 

1.Вступ (Загальні положення, Преамбула)

1.1  Поверхневий шар суші і водна поверхня планети є єдиними джерелами існування всього живого, зокрема і людини.

1.2   Частина нашої планети, окреслена кордонами України,  яка освоєна і впорядкована нашими предками, відстояна у кривавих війнах із загарбниками і передана нині  сущим поколінням є спадщиною всього українського народу. Ця спадщина має бути неушкодженою передана наступним поколінням українців.

1.3   Загально – національна власність на землю і водну поверхню має бути проголошена і затверджена Конституцією і Законами України, свято оберігатися всіма державними інституціями і всіма громадянами України.

 

2. Мотивація заборони продажу землі.

   2.1. Проголошуючи непорушною всенародну власність на землю, виходимо з того, що вся історія людства – це збройна боротьба за землю і їжу. Відсутність кривавих війн за землю останні десятиліття не означає, що світ змінився – змінилися форми і методи загарбання і витіснення. В даний час це робиться шляхом економічного пригнічення селянства, розорення національного сільськогосподарського виробництва з подальшим скуповуванням землі приватними особами чи групами осіб.

    2.2. Сьогодні населення планети щоденно збільшується на 229 тисяч чоловік, а з поверхні  планети щорічно зникає, перетворившись в пустелю, 1млн. орної землі. Проблема продуктів харчування і питної води набуває з кожним днем все більшої гостроти і драматизму. Враховуючи ці обставини, будь-які посилання на досвід інших країн чи минулі часи, коли земля продавалась, є недоречним і неприйнятним.

 

3  Землекористування та обіг (рух) землі в Україні.

 Як першочергову життєву необхідність громадяни України і їх представницькі органи влади мають затвердити в Конституції і Законах України такі положення:

3.1. Земля в Україні не продається.

3.2  Земля використовується для вирощування життєво-необхідних речей і передається наступним поколінням для цих же цілей.

3.3  Існують такі форми власності на землю: державна, власність територіальних громад, приватна.

3.4  Кожний приватний власник землі, який хоче позбутися  земельної ділянки, має гарантовану і забезпечену державою можливість передати її державі чи територіальній громаді і отримати на руки її грошову вартість.

3.5.Все подальше землекористування здійснюється на основі оренди.

3.6  Держава чи територіальні громади, з метою ефективного використання землі, створюють прозорий ринок оренди землі.

        3.7.Село – це історичне і традиційне місце (і форма) проживання українців.            Селянин, який живе і працює на власній земельній ділянці, не може бути витіснений з неї           ніякими ні політичними, ні економічними чинниками.

 

 4.. Аргументи проти продажу землі.

      4.1. Ринок земель, що так зухвало нав’язується  іноземними державами і підтримується антиукраїнськими силами всередині України спричинений такими факторами:

      - держави - агресори, нагромадивши велику кількість валюти, взяли на приціл Україну і тепер всіма силами, відверто і цинічно штовхають її до смертельного кроку – продажу землі.

      - владні кола в Україні, які не є ні  захисниками інтересів своїх виборців, ні патріотами України, прагнуть лише до швидкого збагачення. Вони бачать реальну таку можливість у скуповуванні, а потім перепродажі української землі.

       - І ті, і другі висувають низку  «аргументів», якими хочуть ошукати українців і схилити їх до добровільного продажу землі замість того, щоб всенародно виступати на її захист.

      4.2  Ці «аргументи» зводяться до наступного:.

            - повноцінна реалізація права приватної власності на земельні ділянки;

            - забезпечення переходу земельних ділянок до більш ефективного власника;

            - збільшення інвестицій у сільське господарство;

            - встановлення об’єктивної  ринкової ціни на землю;

            - забезпечення стратегічної продовольчої безпеки держави;

            - гарантована можливість кожному громадянину придбати земельну ділянку;

            - збереження і створення нових робочих місць у сільській місцевості;

            - покращення транспарентності земельних відносин;                        

 

5. Неприйнятність продажу землі.

    Продаж землі є неприйнятним з погляду:

         5.1. Політичного – земля є єдиним засобом(джерелом) отримання життєвих благ для існування людини і складовою її життєвого середовища, тому вона не може бути привласнена окремою особою чи групою.

          5.2. Економічного – земля не є витвором людських рук, а даний природою засіб виробництва   життєвих благ. Вона не може бути товаром, не може бути предметом спекуляції. Продавши землю, Україна назавжди втратить прибутки від торгівлі хлібом.

           5.3. Соціального – якщо прагнути до суспільства соціальної справедливості, то земля має належати всім громадянам даної держави.

           5.4. Юридично – правового – земля, вода, повітря і сонячне світло є життєвим середовищем всіх людей, і кожна людина має природне право як на саме життя, так і на життєве середовище, без якого життя неможливе. Торгівля землею порушує це право.

            5.5. Демографічного – продаж землі окремим особам чи групам створить проблеми для майбутніх поколінь. Маючи територію і продукти харчування в своїх руках, ці особи матимуть можливість контролювати чи визначати кількість населення. Народження дітей буде залежати від волі власників землі

             5.6. Глобалізаційного – продаж землі є новою формою агресії і витіснення корінних народів. Український народ, на випадок продажу землі, завжди буде об’єктом агресії.

             5.7. Екологічного – при продажі землі, вона опиниться в руках людей, для яких на першому місці буде прибуток. Відразу виникнуть проблеми із пошкодженням навколишнього середовища. Ці проблеми у повній гостроті постають вже і сьогодні.

              5.8. Релігійного – всі релігії світу вважають великим гріхом торгувати даром Божим (землею), який Він дав для життя всім людям.

 

 

 

26 липня 2013 року. м. Хмельницький                                    Матвіюк Кузма Іванович

                                                                                                      тел. 067–495–02-89

Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 295 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]