Вітаю Вас, Гость
Головна » Файли » Наши файлы

Виталий Демиденко 20 июня г. 21:50 Деякі тези, виходячи з яких ми повинні діяти:
20.06.2012, 23:28
Виталий Демиденко20 июня г. 21:50
Деякі тези, виходячи з яких ми повинні діяти:

1. Джерелом влади у будь-якій державі, незалежно від наявності, чинності чи нечинності конституції (основного закону) цієї держави, є її народ — це є аксіома навіть в умовах України.

2. В умовах України теза п.1 підкріплена також і формально - ст. 5 Конституції України. Її "недія”, чи "неправильна” дія, пояснюється лише недостатнім бажанням більшості народу користатися тим, що йому належить й відібрано в нього бути не може.

3. Одним з головних засобів реалізації тези п.1 є всенародний референдум, рішення якого є остаточними, підтвердженням чи затвердженням не підлягають, мають силу рішень прямої дії, а їх імплементація повинна відбуватися автоматично, тобто діючі законодавчі норми, що протирічать рішенням референдуму, втрачають свою силу без необхідності прийняття будь яких відповідних спеціальних рішень законодавчих органів влади.

4. В умовах України теза п.3 порушується вже хоча б тим, що ініціювання проведення всенародного референдуму (окрім питань територіального устрою), згідно з Конституцією та Законом України "Про всеукраїнський та місцевий референдуми”, проводиться виключно Президентом України, а не самим народом, тобто народ, фактично, має просити дозволу влади на проведення свого (!!!) референдуму.

5. Зазначене у п.4 обмеження прав народу, на яке сам народ ніколи згоди не давав, дає йому повне право прямо застосувати своє право бути джерелом влади у державі, формально скориставшися ст. 5 Конституції й відновивши чинність тези п.1 у повному обсязі.

6. Оскільки зазначене у п.4 обмеження прав народу відбувається завдяки Закону України "Про всеукраїнський та місцевий референдуми” й ст.ст. 72, 92, 106 та 156 Конституції, що приймалися без згоди на те самого народу, то всі вони не можуть вважатися легітимними.

7. У зв'язку з вищенаведеним є вкрай необхідним створення такого механізму проведення всенародних референдумів, який би повністю відповідав невід'ємному праву народу бути джерелом влади в державі без будь-яких обмежень.

8. Намагання влади, якщо такі будуть, створити перешкоди в створенні зазначеного в п.7 механізму, безумовно підпадатимуть під ознаки узурпації влади з усіма витікаючими з цього наслідками.

9. Задля запобігання появі якихось обмежень, подібних до вказаних у п.4, або дій, подібних до вказаних у п.8, створений механізм проведення всенародних референдумів повинен бути затверджений самим референдумом, проведеним на його основі, ініційованим громадськістю та легітимізованим завдяки найширшій присутності при його проведенні міжнародних спостерігачів, засобів масової інформації, висновкам міжнародних інституцій на кшталт Венеціанської комісії, Ради Європи, Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ, й т.ін., з подальшою реєстрацією підсумків референдуму у відповідних інституціях.

10. Очевидно, що у створеному та затвердженому референдумом механізмі проведення всенародних референдумів має міститися норма про те, що внесення якихось змін в цей механізм можливе лише народом, й ніяк не органами влади, через проведення нового всенародного референдуму.

11. У будь якій країні, яка завгодно влада, незалежно ні від чого, оскільки вона є частиною Системи суспільно-політичного устрою держави (надалі - "Система”) й виконує природні закони існування соціосистем, зокрема, вимоги збереження стабільності Системи та її самозахисту, від самого першого дня своєї діяльності застосовує комплекс заходів по зміцненню свого становища як влади в державі, при чому не просто влади, а влади такої, діяльність якої повністю відповідає вимогам та цілям існуючої Системи.

12. Найуразливішим місцем влади, як системи, що є частиною (підсистемою) Системи, у будь якій країні, за будь якого політичного устрою, є механізм формування влади (через вибори, наслідування, захоплення, й т.ін.), а найуразливішим моментом часу — початок процесу формування влади (чергового циклу життя й діяльності системи влади), й саме тому цим двом питанням будь яка система влади у будь якій країні приділяє першочергову увагу.

13. Під механізмом формування влади мається на увазі комплекс відповідних нормативних актів, зокрема, виборче законодавство держави (якщо формування влади відбувається через вибори), та пануючі в суспільстві морально-етичні принципи, в тому числі переважаючий менталітет у суспільстві.

14. Під початком процесу формування влади мається на увазі перехідний етап між закінченням повноважень попередньої каденції влади й набуттям повноважень наступною каденцією незалежно від того, яким саме чином відбувається передача цих повноважень.

15. Виконуючи п.11 й знаючи про зміст п.п.12 та 13, система влади в Україні постійно "вдосконалювала” виборче законодавство, як і всі інші нормативні акти, що мають відношення до механізму формування влади, в потрібний для неї бік — збереження себе як влади в Україні на якомога найдовший час.

16. З тією ж метою, явно чи неявно (через ЗМІ, й особливо - ТБ) , в суспільстві заохочуються такі морально-етичні принципи (п.13), які б "гармоніювали” з інтересами як системи влади, так і Системи в цілому.

17. Виконуючи п.11 й знаючи про зміст п.п.12 та 14, система влади в Україні ніколи не погодиться на одночасне проведення перевиборів всіх рівнів представницької влади через бодай невеликий, але ризик, втрати влади як такої.

18. Виходячи з п.п. 15 та 17, очевидним шляхом для докорінної зміни системи влади в Україні, а через неї — й зміна поведінки Системи взагалі, є одночасна зміна ключових питань виборчого законодавства та перевибори всіх рівнів представницької влади.

19. Оскільки необхідною умовою для успіху в проведенні змін є також відповідний менталітет виборця (п.п. 13 та 16), який швидко змінити неможливо, то єдиним виходом з такої ситуації є тимчасова, хоча й досить тривала (не менше 20 років після затвердження нового закону про вибори), "допомога” виборцю у вигляді необхідних умов, введених до нового виборчого законодавства згідно з п. 18, в тому числі — жорстких вимог до кандидатів на виборні посади в Україні, що дає змогу вже зараз кардинально змінити поведінку системи влади, не зважаючи на відсутність "цивілізованого” менталітету.

20. Для виключення можливостей реваншу зі сторони старої системи влади, ще однією умовою до нової системи влади обов'язково повинно бути її зобов'язання та відповідальність за докорінну зміну систем виконавчої та судової влади, прийняття першочергових заходів по зміні принципів функціонування "четвертої влади”, а також негайна відмова від усіх рішень всіх попередніх влад, які призводили до деградації морально-етичних устоїв суспільства. Усе це повинно бути прописаним (як частина зобов'язань кожного кандидата на виборні посади) у відповідних програмах кандидатів, що мають силу юридичних угод між виборцями та обраними посадовцями.

21. Викладене у п.п. 18, 19, 20 необхідно затвердити тим само референдумом, що й у п. 9.

22. Задля недопущення в подальшому якихось змін виборчої системи в Україні владою без згоди народу ключові питання виборчої системи можуть змінюватися лише через новий референдум, аналогічно до п. 10.
Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 596 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]