Вітаю Вас, Гость
Головна » Файли » Наши файлы

Валерій Добродєєв. що нам всім слід буде вчинити в подальшому, аби знову не «лишитися з носом»
18.11.2011, 00:04

Шановні мої Співвітчизники, звертаючись до вас всіх, я, Валерій Добродєєв, пропоную вашій увазі свої думки стосовно того, що нам всім слід буде вчинити в подальшому, аби знову не «лишитися з носом», як це фактично вже відбулося, як з вимогами Майдану-2010, так і з вимогами шахтерів Луганщини в їх акції 14 жовтня «Вугільна мафія - це смерть для України, так і з вимогами  афганців з чорнобильцями в їх акції Ніхто крім нас…

Настав час скликати Майдан-третій, який неодмінно має стати правовою революції в Україні – на подальший еволюційний розвиток подій в потрібному нам всім напрямі розраховувати вже далі нікуди – то зовсім пусте і абсолютно безперспективне

Але сам Майдан… (у вже звичному всім нам розумінні) …то дуже складно та він, як такий… (на зразок ГАНЬБА… та Ми вимагаємо… щось там таке зробити, на що ви начхали, у нас на те дозволу не питаючись…) нам і не потрібен..!!!!!!!, бо дуже вже "по мистецькому" такі Майдани використовують всілякого роду агітпровокатори, зводячи все в них нанівець…, тобто полишаючи їх якої б то не було бажаної нами результативності… – і все виходить так… (мовою наших недругів) …пошебуршили ви, хлопчики та дівчатка… (в тих рамках, в яких ми вам дозволяємо…) …і досить… навоювалися… киш по норам своїм… Досить… треба все це здійснити зовсім по іншому…

Невже ж ми не можемо придумати нічого такого, що дійсно може привести нас до не просто бажаної, а просто необхідної всім нам перемоги – МИ НЕ МАЄМО ПРАВА НА програш, бо за нашими спинами стоять не лише наші діти та онуки, а й правнуки і пра… пра… і т.д. …внуки у всіх прийдешніх на нашу рідну землю поколіннях…

МИ У ВІДПОВІДІ ПЕРЕД НИМИ………!!!!!!!!!!, бо саме ми… (я маю на увазі саме таких, як є я сам – людей старшого покоління) …, Саме МИ дозволили відбутись у нас на Україні тому, що перетворило життя наших простих людей в якийсь «жах несусвітній»…

 

 

Маленький відступ (який має саме пряме відношення до того, про що я вам сказати хочу)… Один мій товариш… (я, зрозуміло, не стану його називати, бо він є людиною дуже порядною – із тих людей, які дійсно є Людьми з Великої  заголовної літери, і він, зрозуміло, залишиться мені товаришем, хоча я і не згоден із ним в цьому питанні) … в телефонній розмові сказав мені щось на зразок такий  (дослівно не пам’ятаю) – Ви… (я взагалі то до близьких мені по духу людей звертаюсь на Ти) …дійсно хочете міняти Конституцію… Ні… ми Конституцію міняти не станемо… (далі було щось про виборче законодавство, яке ми міняти будемо) …, бо нас всіх перестріляють…

Шановне панство, ……… скажіть мені…, будьте такі добрі… – Чи можна той танк, який на тебе пре, зупинити, погладивши його по броні… (ну куди ти, любенький мій, преш… зупинись… не при ж на мене, бо й задавити мене  можеш…,  і взагалі краще причепи до себе плуга, аби поля орати…) …  НІ… якщо в тебе немає протитанкової гармати, то бери в руки гранати протитанкові і під гусениці –  а для того… (якщо вже так треба буде… - щоб такі гранати без толку не пропали) …, то краще й сам під гусениці з цими гранатами кидайся – мене не стане, але й ти… (далі нецензурщина) …тут не пройдеш…

Президенту Франції Шарлю де Голлю належать така виказана ним фраза: «Політика занадто важлива справа, щоб довіряти її політикам». Саме ця фраза і має стати своєрідним гаслом, яке може бути заголовним в діяльності тої команди, яку я просто мрію зібрати якраз не з політиків, а просто з активних людей, які не є так званими «професійними політиками», аби колективно виробити той план практичних дій, який неодмінно має привести нас до перемоги. Саме такі люди і здатні щось продумати в тому незвичному плані, який повністю відповідатиме змісту мало кому відомої фрази: «В складних соціальних системах рішення проблеми, основане на здоровому глузді, в більшості випадків являється неправильним» - американський вчений Джей Райт Форрестер виказав цю думку ще в 1918 році.

В мене є пропозиції щодо такого плану дій і вони якраз і є такими, про які можна відразу ж сказати, що вони полишені здорового глузду… Але це лише на перший погляд - потрібна команда 12-ти "буйних", які так не подумають.

До цього ж схиляється і мій відомий багатьом із нас товариш Анатолій Ковальов (я його називаю, бо він сам розіслав свого листа «Чи потрібно зараз міняти Конституцію? Думаю, що не настав час» та виставив це сайті Асамблеї Громадських організацій малого і середнього бізнесу…

http://pidpr.com/blog/anatolij_kovalov_chi_potribno_zaraz_minjati_konstituciju/2011-11-10-330

 

…свою статтю, яку розпочав так…

Хоч і є питання до Конституції. Але слід відмітити, що в діючій Конституції України закладені чудові принципи діяльності суспільства України. Так вони там присутні… АЛЕ дещо я просто прокоментую

Це і ст.5, де сказано, що… Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Керуючись статтями 147, 150 Конституції України, < . . . > Конституційний Суд України в и р і ш и в:

 1. Положення частини другої статті 5 Конституції України ( 254к/96-ВР ) "носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ" треба розуміти так, що в Україні вся влада належить народові. Влада народу є первинною, єдиною і невідчужуваною та здійснюється народом шляхом вільного волевиявлення  через вибори, референдум, інші форми безпосередньої демократії у порядку, визначеному Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, сформовані відповідно до Конституції та законів України.

перше  Вибори, як такі, ніяких владних рішень не приймають… - це абсурд, бо  зате про таку саму головну форму безпосередньої демократії як збори в чинній Конституції просто забули…

друге  Я відповів Анатолію так… В статтю 5 чинної Конституції... (яка є - п о в т о р ю ю  не один раз вже виказану мною незаперечну щодо її обґрунтованості свою думку-висновок - не Основним Законом України, а лише його проектом, який просто нелегітимізовано "возвели" в ранг чинної Конституції) ... нардепи-узурпатори забули внести одне єдине слово-прикметник  - державної влади...

 Народ не є джерелом всієї влади, тобто влади у всій її повноті...  (посміятись лише можна над цією абракадаброю - джерело влади над самим собою) ..., а джерелом лише державної влади... Саме через це цю статтю і слід вважати самою недосконалою в Конституції, бо вона стає такою, як її треба розуміти, лише разом з рішенням Конституційного суду, на яке ти і посилаєшся... А весь розділ Конституції про порядок внесення до неї змін та доповнень знаходиться в правовій колізії з цією статтею 5...

 П и т а є т ь с я  -  Як же ми можемо жити за Основним своїм законом, який в своєму тексті має колізію одних конституційних норм, в нього закладених, з іншими..???

Настав цей час (міняти Конституцію), чи ще не настав, - то є питанням, яке можна вважати полемічним... (з явною перевагою такої думки, що дуже давно вже настав), АЛЕ... до того часу, коли він вже дійсно настане, ми просто незаперечно повинні мати свій (народний) проект Конституції, в якому ніяких "правових ляпсусів" бути вже  ніяк не може...

Додам до цього наступне – ми маємо ставити питання не про те – слід міняти нам Конституцію, чи ще чогось чекати будемо..??? а про те, що Україна  наша має бути належним чином заснованою а процес її заснування і супроводжується прийняттям Конституції якимсь уповноваженим на те органом, скликаним в окремому порядку – це зрозуміло Всеукраїнські Збори делегатів від всіх територіальних громад країни, АЛЕ… після цього прийнята цими зборами Конституція має пройти свою легітимізацію – затвердження всеукраїнським референдумом…

Заснування нашої незалежної України не завершене..!!!

Наша Україна не має належним чином легітимізованої Конституції і живе за її проектом, який узурпатори нашого ексклюзивного народного установчого права зробили чинною Конституцією..!!!

Стаття 7. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Слово самоврядування я взагалі не сприймаю (займайтесь там на місцях якимсь таким самоврядуванням, а ми будемо саму владу правити) – на місцях мають діяти органи громадської влади різних рівнів – призначенням яких має бути максимально можлива децентралізація влади в державі…

Стаття 8. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Шановні, хто із вас наразі відповість на таке питання – Що це за поняття таке Верховенство права та з чим його їдять..??? Це поняття в Конституції названо, але не деталізовано… Я мрію жити в такій Україну, в якій буде діяти Верховенство природнього права людини над умовним правом громадянина та над самоправством своїх правителів

Особливість мого визначення терміну «природнє право людини» полягає в наступному: Я розділяю між собою два поняття, закладені в широковживане в актах міжнародного та нашого національного права правове словосполучення «право людини і громадянина».

 

До цих двох понять (які в праві України так і залишаються окремо не визначеними) я відношу: Œ - «право людини» – це «природнє право людини», яким слід вважати право, надане їй від народження, бути самій господарем своєї долі і самій визначати своє місце на землі і в своїй країні — це право, яке начебто нічим обмеженим бути не може, має, зрозуміло, якісь свої обмеження, які теж можна вважати природніми, першим і головним з яких мають бути загально прийняті моральні устої поведінки людини в суспільному співжитті з іншими людьми, які є всім зрозумілими в їх, так би мовити "неписаному вигляді (їх можна назвати «неписаними законами», які склалися протягом тисячоліть історії світової цивілізації – це традиції, звичаї, обряди, вірування, які визначають належні норми поведінки людей) По нашому (по-українськи).це право можна назвати звичаєвим правом – завтра у Львові на форумі патріотичних сил будуть прийнятими Головні норми Звичаєвого права, які можуть бути покладеними в основу нашої Конституції.

 - «право громадянина» – це вже «умовне право громадянина», тобто право, надане людині, яка в добровільному порядку стала громадянином держави, в якій діють закони, прийняті в установленому в ній порядку, тобто вже не природні закони, а закони прийняті при якихось додаткових умовах (умовні закони) — ці закони не можуть обмежувати канони природнього права людини, а навпаки – стверджувати їх у відповідних галузях права (роблячи їх вже "писаними законами", основою яких має бути конституційне право держави).

Іншими словами — «право людини», будучи її «природнім правом», не може бути обмеженим «правом громадянина», яке є її «умовним правом». А саме по собі «умовне право громадянина» ґрунтується на самій Конституції держави та системі конституційних та інших законів, які, доповнюючи та розвиваючи встановлені нею норми, теж не можуть обмежувати «природнє право людини», яке є святим і ніким недоторканим правом нашим, яке кожен з нас отримує відразу ж, лише заявивши всьому людству своїм першим «уа..!!!» про те, що він появився на світ наш білий з лона матінки своєї..!!!!!!!

Незаперечні ніким і нічим засади справедливих людських стосунків, які і мають визначати принципи людського співіснування в усіх їх його різновидах, існують протягом тисячоліть, залишаючись незмінними.

Лише за такими принципами повинні формуватись і правосвідомість кожної людини на землі нашій, і "колективна правосвідомість" всього людства в цілому…

Лише за такими принципами всі держави людського цивілізованого світу повинні формувати свої правові системи, які і мають бути оціненими лише за головним своїм критерієм – за критерієм справедливості, яким і може бути лише наше незаперечне ніким природнє право..!!!

Обґрунтованість цих стверджень незаперечна, бо право може бути або ж природнім, або ж умовним (цивільним, людським), та лише закони природи є постійними та досконалими, в той час як умовні, людські закони є мінливими та упередженими. Лише природні права та похідні від них правила нашої поведінки виникають і поширюються в правосвідомості людей та застосовуються незалежно від волі законодавців. Лише природнє право існує незалежно від визнання чи не визнання його якимись соціальними прошарками чи політичними угрупуваннями людського суспільства і є однаковим для всіх землян в якому б то не було куточку світу, в той час як умовне, цивільне право виникає в результаті надання йому обов’язкової сили волею законодавця і в різних народів може бути різним.

 

Не торкаючись питання детального аналізу нелегітимності чинної Конституції (воно дуже об’ємне) я незаперечно стверджую, що діюча в теперішній час держава Україна, будучи визнаною як суб’єкт міжнародного права, взагалі не має легітимно прийнятої Конституції, якщо не вважати такою Конституцію УРСР, з якою Україна розпочала по новому будувати свою державність, прийняттям депутатами Верховної Ради УРСР (які перейменували її в Верховну Раду України) Закону України №1554-12 від 17.09.91, яким просто виключила її преамбулу – Прийнята на позачерговій сьомій сесії Верховної Ради Української РСР дев'ятого скликання 20 квітня 1978 року (полишивши таким чином Конституцію України, отриману ними у «спадщину» від УРСР для її стартового використання, взагалі без преамбули).

Наразі Україна має, фактично, два прийнятих проекти Конституції, ні один з яких не пройшов належним чином процесу їх легитимізації, тобто затвердження шляхом проведення всеукраїнського референдуму. Тому нам всім взагалі не можна вважати державу Україна належним чином заснованою, через що цей процес треба просто завершити шляхом прийняття нової Конституції в належному порядку.

Перший проект Конституції України був прийнятий 1 липня 1992 року Постановою Верховної Ради України 2525-XII, яка так і називалась – «Про проект нової Конституції України», який мав після цього пройти всенародне обговорення і затвердження проведенням референдуму, чого так і не відбулося на протязі чотирьох років (його обговорення у владних кулуарах), не зважаючи на те, що названою постановою на цей процес відводився проміжок часу всього в 4 місяці.

Другий проект Конституції був прийнятий 28 червня 1996 року, але відразу ж був введений в дію Законом №254/96-ВР, не будучи, фактично, належним чином затвердженим для того, щоб стати Основним Законом держави. Фактично обидва ці проекти за своїми статусами залишились рівнозначними, тобто просто законопроектами, лише підготовленими до затвердження, а не затвердженими, тобто не легітимізованими для того, щоб стати дійсно Основним Законом нашої України.

В даний час взагалі слід вважати що діє Конституція УРСР в тій редакції, яку вона мала на момент отримання Україною свого правового міжнародного статусу, як суверенна держава.

Прийняття ж 28 червня 1996 року Конституції в першій її редакції було вчинено узурпаторам виключно всенародного установчого права на заснування своєї держава з нахабним, яке слід вважати злочинним, порушенням святих принципів природнього права людини бути господарем свого життя в своїй рідній країні, яка єдина для всіх нас, що й робить її нелегітимною.

 

 

Я розсилав у багато адрес проект своєї публіцистичної статті…

Валютне засилля на Україну нашу, або як свою «іноземну валюту» 

банкіри в нерухомість нашу вклали

і чому ця нерухомість, відразу ж, вже "не нашою" стала..?

 …, в якій я аналізую питання незаконності валютного кредитування в Україні, можливі шляхи наведення необхідного порядку в ньому та можливості визнання всіх валютних кредитних правочинів недійсними. Я думаю, що дуже багато підприємців попали у валютну кабалу до банкірів, через що це питання багатьом із них є болючим і вони мають ним зацікавитись. Нам треба створити окрему робочу групу, яка зайнялась би цим питанням та взялася б за виконання всіх практичних дій, спрямованих на захист всіх підприємців України від безчинства банкірів. Проект позовної заяви проти НБУ ВСУ ВССУ РНБО, очолюваної Президентом я підготував. В таку команду знову потрібні буйні…

Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 607 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]