Вітаю Вас, Гість
Головна » Файли » Наши файлы

Святе писання про стосунки із природою. Протоієрей Михайло
[ Викачати з сервера (29.5Kb) ] 04.02.2015, 22:59

Природа – творіння рук Божих

У Святому Єванглію є притча про блудного сина, у якій Ісус Христос розповідає про одного чоловіка, у якого було два сини. І молодший сказав батькові: «Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені належить». І батько розділив між ними свій маєток. Кілька днів потім, молодший, зібравши все, пішов у далекий край і там розтратив свій маєток. І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати. Пішов він і найнявся до одного з того краю мешканця, і той послав його на своє поле пасти свині. І він бажав їсти те, що їли свині, але того йому ніхто не давав. І потім він сказав собі: «скільки наймитів у мого батька мають що їсти, а я тут з голоду вмираю. Піду до батька і скажу йому: «Отче, я згрішив проти неба і проти тебе! Я не достойний більше бути твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів.» Встав, і пішов до батька свого. І як він був ще далеко, батько побачив його і побіг йому назустріч, кинувся йому на шию і поцілував його, наказав одягнути синав найкращу одежу, дати йому на руку перстень і сандалі на ноги, зарізати годоване теля, їсти і веселитися, бо його син був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся.

Після свого гріхопадіння в Раю, Адам і Єва, а відтак все людство, отримали в спадок прекрасний маєток нашого Небесного Отця. На жаль, людині властиво забувати, що весь сотворений Господом світ, є «маєтком», до облаштування якого ми майже зовсім не докладаємо зусиль. Мільярди зірок у цілому Всесвіті, наша прекрасна планета Земля, з її океанами, лісами, пустелями, засніженими вершинами та кришталево чистим повітрям, все підтримується в Бутті не нами, а Тим «без якого нічого не сталося з того, що сталося». Цей світ, «маєток», Господь, як не дивно, довірив не досконалим ангелам, а людям. Чому так, важко збагнути! Але те, що Син Божий Ісус Христос, стається саме людиною для дарування спасіння людству і повернення первісного порядку у Всесвіті, вказує на велику любов Бога до людини і більш нічого. Натомість з тим статком, який людина так легко отримала, стається те ж саме, що у притчі: втеча в «далекий край», край гріха, щоб безперешкодно і розпусно розтратити «маєток» - тобто природу. Напевно, не один і е два рази кожен з нас намагався заховатись від Небесного Батька в тому «далекому краю»,  обманюючи себе, що все буде добре, я дам собі раду. Напевно, багато з нас неодноразово розтринькували даровані нам блага: повітря, воду, землю. Саме поняття «розпусти» також асоціюєця із брудом. Тому те. Що у притчі називається «живучи розпустою», може трактуватись як і те, що ми самі забруднюємо навколишнє середовище, що нагадує тілесну розпусту, нечистоту. Коли ми бачимо, як навесні чи восени горить трава на наших полях, узбіччі доріг, ми бачимо, як перед собою того блудного сина, що підпалив траву, можливо, за кілька кілометрів від цього конкретного місця, спричинивши винищення всього живого на десятки гектарів у верхньому родючому шарі грунту і пожежі в лісі. Коли ми бачимо змілій ріки у наших місцевостях, ми бачимо перед собою іншого блудного сина, який наживається на крадежі гравію чи замулює джерела. Коли ми бачимо на березі ріки розсипане будівельне чи побутове сміття, ми знаємо, що це зробив блудний син свого Отця, якому було просто ліньки відвести його дальше, де є окремо відведене місце. А коли ми бачимо лисі вершини карпатських лісів, їдучи в напрямку Закарпаття, ми на 100% впевнені, що це справа рук іншого блудного сина, який цієї неділі триматиме в храмі свічку, але насправді душа його в «далекому краї».

Святе Писання допомогло багатьом позбавитися від пороків і навчитися правильним стосункам з природою і її Творцем, завдяки тому, що вони слухають Слово Боже і виконують його. Таких Господь називає блаженними. Церква старається сприяти збереженню природи, проповідаючи словом і життям поклоніння Творцеві і дбайливе відношення до Його творінь, тому закликає усіх вірних долучатися до різноманітних екологічних ініціатив. Не забуваймо, привчати своїх дітей з пошаною і любов’ю відноситися до навколишнього середовища. І нехай Господь Бог допоможе нам усім в усіх наших добрих починаннях, які принесуть користь не тільки нам, але і всьому, що нас оточує.

Щиро дякую за увагу.

Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 342 | Завантажень: 15 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]