Вітаю Вас, Гость
Головна » Файли » Наши файлы

Ставленик Табачника "пролетів" з ректорством Донецького національного університету
16.12.2010, 21:50

          Ставленик Табачника "пролетів" з ректорством   Донецького національного університету

 

10 грудня 2010 року  протягом шести годин в провідному ВНЗ Донеччини - Донецькому національному університеті -  раптово в дуже напруженій атмосфері  проходили  вибори ректора, які було об’явлено МОН України 23 листопада. Документи на посаду приймались 2 тижні, тобто до 7 грудня. Вибори ректора мали відбутись спочатку 16 грудня, потім перенесли на 13, а призначили на 10 грудня. Тобто між закінченням прийняття документів на посаду і виборами –термін 2 дні. Такого ще в історії не було!

         А  поспішність  ця була викликана  тим, що змусивши відізвати 6 грудня подані 1 грудня на конкурс  документи звільненого 29 липня ректора Володимира Шевченка, МОН отримало  новий непередбачений  головний біль - документи подав самовисуванець Юрій Григорович Лисенко- директор навчально-наукового інституту «Економічна кібернетика» Донну, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії в області науки і техніки України,  завідувач кафедри економічної кібернетики, який підготував 17 докторів наук та 49 кандидатів наук.

 І треба було максимально скоротити термін передвиборчої пропаганди нежданого  кандидата.

          Присутній на виборах заступник міністра освіти Євген Суліма всіляко підкреслював, що колектив обирає лише претендента на посаду ректора, а останнє слово – за міністерством, сподіваючись,  що  Петро Єгоров  набере  хоча би  30 % голосів, і незалежно від набраного відсотка Лисенком, Табачник призначить потрібного йому Єгорова. Втім реалізувати цей сценарій не вдалось.

         Колектив Донецького національного університету обрав ректором професора Юрія Лисенка. За нього віддали голоси 138 осіб з 288 делегатів (46 % виборців від статутної кількості 300 осіб), у той час як за в. о. ректора Петра Єгорова проголосувало всього  89 людей  (29,6 %). 53 особи проголосували проти всіх, 8 бюлетенів були зіпсованими.  Ставленику  міністерства Петру Єгорову не вистачило одного голосу, щоб подолати 30-відсотковий бар’єр. Таким чином  Юрій Лисенко вперше на виборах на альтернативній основі в ДонНУ  став єдиним кандидатом на посаду ректора.

В найближчий час  Міністерство освіти і науки має розглянути кандидатуру професора Юрія Лисенка для призначення його ректором Донецького національного університету і заключити з ним контракт на 7 років,  завершивши ректоріаду в ДонНУ. Інформація про перемогу Юрія Лисенка пройшла на всеукраїнських каналах СТБ та 1+1, в тому числі оголосили інтерв’ю Суліми про те, що  міністерство виконає волю трудового колективу і призначить на посаду ректора того кого обере конференція. Однак, коли лічильна комісія оголосила результати голосування і на вимогу залу на трибуну піднявся для заключного слова переможець,Євген  Суліма просто повів себе негідно: втік з президії. На репліку журналістів привітати  переможця, Суліма відмовився і відповів «Ви  може ще мене  і построїте?» і  залишив зал разом з висуванцем міністерства Єгоровим, який програв. Як і відмовився прокоментувати результати вибору конференції журналістам.

 

         Звичайно такої непокори міністерство не очікувало.

 В університет на допомогу в.о. ректора  було направлено заступника Табачника Євгена Суліму.  Він зранку спочатку тиснув  на проректорів і деканів факультетів. Потім зустрівся з студентами - делегатами університетської конференції. В.о. ректора заборонив бути присутнім на зустрічі з студентами  не бажаним журналістам, а тільки пропустили запрошених: з газет «Сегодня»,  «Комсомольська правда» та  декількох інших. Решту  журналістів брутально зупинила охорона і вони змушені були   звернутися з протестом   з цього приводу в прокуратуру. Охорона посилала до в.о. ректора для вирішення проблеми. Я відправилась в приймальну і попросила молоду особу, яка відрекомендувалась старшим інспектором ректорату Катериною Сергіївною, щоб вона доповіла Петру Єгорову про конфлікт і щоб він його вирішив. Не моргнувши оком молода особа заявила, що в.о.ректора  зайнятий і прийняти мене не зможе навіть протягом 24 годин. Через 10 хвилин  з кабінету вийшли Єгоров з Сулімою. Почувши моє прохання вони обидва почали тікати(!?), але попали в коло журналістів, які вимагали теж пропустити їх на зустріч. Обох спасла охорона  із-за спини якої Єгоров  сказав «Мнє нєкогда»( кажуть, що він володіє українською мовою на рівні прем’єр-міністра України) .

Піймавши в коридорі заступника Табачника  Євгена Суліму після зустрічі з студентами,   журналісти вимагали припинення  перешкоджання  їх журналістській діяльності. На це Суліма відповів, що це рішення в.о. ректора  і він не може вплинути на нього. Прийшлось йому приводити ст. Конституції України та Закону про інформацію, щоб Суліма зрозумів, що це рішення незаконне. Він пообіцяв розібратись з в.о. ректора і ліквідувати порушення. Що більше вплинуло на Суліму чи звернення  в прокуратуру, чи скарги журналістів, але за годину до початку конференції трудового колективу прес-служба почала запрошувати акредитованих прес-службою університету журналістів на конференцію трудового колективу. Правда, місцем дислокації визначила балкон, таким чином ізолювавши журналістів від  делегатів,  хоча в актовому залі,  розрахованому  на 600  місць перебувало всього 288 делегатів конференції. Декілька журналістів проникли в зал під виглядом студентів. На балконі було темно і журналісти змушені були шість годин стояти, бо сидячи видно було тільки протилежну верхню частину стінки актової зали.

Про відсутність умов для роботи представники преси повідомили новоспеченого  проректора університету Олександра Правдивцева та керівника прес-служби університету Олександра Бугу. Однак названі посадові особи не вжили заходів для усунення порушення професійних прав журналістів.

Люди в формі охоронців не дозволяли представникам засобів масової інформації пройти до фойє другого поверху. Начальник служби охорони університету Володимир Щербина особисто перешкоджав журналістам пройти до зали засідань, припускаючись при цьому грубих коментарів.

 Конференція була підготовлена до дрібниць, але вже на першому питанні, а саме обрання головуючого, все порушилось. Замість визначеного в.о. ректора  ведучого конференції,  проректора Тетяни  Мармазової, конференція проголосувала за Володимира  Подмаркова - голову проспілки ДонНУ. Далі вже  конференцією  сформовано мандатну, лічильну комісії. У результаті делегати постаралися зробити все для того, щоб виключити щонайменшу помилку. Вибрали лічильну  комісію з числа 11 незалежних членів колективу, віддрукували бюлетені строго за  кількістю  зареєстрованих учасників конференції і принесли в зал безпосередньо перед початком голосування, провели голосування таємно, а підрахунок голосів навпаки – максимально гласно. У присутності всіх делегатів  актового залу, десятків фото і відеокамер озвучили буквально кожний бюлетень!

 В результаті сенсація: переміг самовисуванець і програв вибори кандидат від міністерства. Якби вибори в Україні проходили так же відкрито і чесно, ми б з вами  вже давно були частиною Європи.

На конференції трудового колективу, яка передувала процесу голосування, кандидати представили своїм колегам власні програми. Вони обидва багато говорили про проблеми університету  і шляхи їх вирішення.

В програмі  Петра Єгорова  було багато місця  приділено критиці і звинуваченням  попереднього керівництва. Повідомив про аварійність 4 корпусів університету та студентських гуртожитків,  про мільйонні збитки, про що коментуючи після зустрічі з студентами-делегатами  факт, що колишній ректор  Володимир ШЕВЧЕНКО зняв свою кандидатуру на виборах ректора ДонНУ, Євген Суліма  сказав: «Наскільки я знаю, тут сьогодні працює прокуратура. І, мабуть, у людини склалася думка, що, напевно, з такими своїми результатами за минулі роки йти вперед просто, напевне, не варто». На прохання журналістів уточнити, чи порушено справу щодо саме  Володимира Шевченка, Євген Суліма  відповів, що він це тільки «може припускати».  «Інших доказів у мене немає. Мені вчора повідомили, що порушено кримінальну справу за матеріалами перевірки роботи університету», - сказав заступник міністра. Насправді це була провокаційна заява. Крім того в.о. ректора звинуватив «колишнє керівництво» в неправильному фінансуванні   ремонт гуртожитку №2  і т.д.

 

 Натомість Юрій Лисенко зосередив свою увагу на європейській

 стратегії розвитку ДонНУ на найближчий час. Він  виступив за:

·        реальну автономію університету,бо сьогодні  це поки декларація,  межі якої визначаються Міністерством освіти і науки і Кабінетом міністрів України.

·          авторитетний, а не авторитарний стиль керівництва.

·        За  незалежність профспілок,які продовжуватимуть  відігравати  важливе значення для захисту інтересів співробітників

·        За оптимальне поєднання фундаментальної та прикладної науки, навчального процесу  та їх фінансове матеріальне забезпечення.

·        За гнучку  кадрову політику. Молодь повинна отримати доступ до управління, а пенсіонери- можливість  передавати досвід  і розвивати  науку. Відповідним чином необхідно перерозподіляти і навантаження. Треба   стимулювати співробітників до підвищення кваліфікаційного рівня, сприяти атестації наукових кадрів.  Аудиторне навантаження співробітників, які займаються підготовкою дисертацій, повинно бути зменшене. Університет повинен забезпечити централізовану фінансову підтримку таким співробітникам для участі в конференціях, публікацій результатів досліджень. Співробітникам  повинна надаватися можливість підвищення кваліфікації, стажувань, участі в проектах за  індивідуальними грантами. Для цього завідувачам кафедр повинна надаватися можливість перерозподіляти кафедральне навантаження.

Юрій Лисенко поцікавився у в.о. ректора , з якою метою був відкликаний з банку університетський депозит в 15 млн грн, з якого виплачувалися літні зарплати викладачів і куди поділись ці кошти, а також на якій підставі було перераховано МОН України 8 млн. гривень.                                                         

Питання  до кандидата від міністерства  були тільки від  Володимира Шевченка. І то вони стосувались не програми, а знущань зі сторони Петра Єгорова над екс-ректором зокрема брутальним  його виселенням з його наукового кабінету та викиданням в комору наукової  бібліотеки. А про авторитет, яким володіє колишній ректор в університеті, може свідчити той факт, що тільки йому зал аплодував стоячи декілька хвилин.   Виступ Лисенка  викликав  жваве  обговорення.

         Сподіваюсь, що в міністерстві не стануть ганьбитись і продовжувати підтримувати свого протеже, який   за словами співробітників створив в університеті 37 рік і змириться з своїм програшем. Хоча Євген Суліма вів себе не серйозно, не солідно, не виховано як дуже базарна баба і як випадкова в освіті людина, яка просто не знайома навіть з Законом України «Про вищу освіту».З трибуни він розказував плітки, що Юрій Лисенко шантажист: "Лисенко особисто мені сказав: дайте мені ректора в іншому ВНЗ, залиште мою дружину і я зніму свою кандидатуру".  А Володимир Шевченко, за словами Суліми, скривджений, що не отримав меблі з особливим дизайном, через це тулиться зі своєю науковою бібліотекою в чужому кабінеті.

Зараз слово за міністерством. Юрію Лисенку треба пройти  ще  кадрову комісію та узгодження  в Кабінеті міністрів України. Як віднесуться до його  кандидатури ці дві інстанції, складно сказати, враховуючи, що він вибраний всупереч бажанню міністерства.

Знаю тільки одне. Інтелігенція та студентство університету збирається відстоювати свій вибір будь-якими засобами аж до страйку. Адже затверджували протокол лічильної комісії одноголосно. Ні проти, ні утрималось не було жодної душі! Та й громадськість не допустить  повернення до стилю керівництва  37 року.

Марія Олійник, Донецьк

Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 615 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]