Вітаю Вас, Гість
Головна » Файли » Наши файлы

Сергій Кравчун. Борітеся - поборете, вам Бог помагає !
[ Викачати з сервера (21.6Kb) ] 04.09.2013, 19:24

Борітеся - поборете, вам Бог помагає !

 

Світе ясний! Світе тихий!

Світе вольний, несповитий!

За що ж тебе, світе-брате,

В своїй добрій, теплій хаті

 Оковано, омурано

( Премудрого одурено),

Багряницями закрито

І розп"ятієм добито?

 

                                               Т.Г.Шевченко

 

Світ та темрява складають одне ціле. Не було б темряви, людина не змогла б достойно оцінити світле, ясне, осяйне. Нічого дивного немає в тому, що світло завжди прагне розвіяти темряву, як і темрява прагне пригасити найменший промінець світла. Саме ця боротьба і є життя.

Колись на земній кулі утворились дві протилежні культури - одна з них це світло, простір та воля, а інша - темрява, тіснота і „безпробудне" рабство. З плином часу у світі відбувалися зміни: виникла писемність, поширювались торговельні відносини, велися війни, як загарбницькі, так і визвольні, - і все це сприяло інформаційному обміну та несло загрозу державній рабовласницькій системі.

Про відкриту боротьбу між цими антагоністичними світами годі й говорити, адже рабу чи найманцю немає сенсу виявляти героїзм, наражаючись на небезпеку. Побутує сучасний жарт: „Чи варто очікувати від військовика-контрактника повторення подвигу Олександра Матросова сьогодні, якщо завтра зарплата?" Висновок дуже простий: раби як воїни не здатні перемогти вільних людей!

Зрозуміло що, рабовласницька система прагнула зберегтися не зусиллями рабів, а зусиллями правлячих — паразитуючих - верств. Перед ідеологами системи постало питання: життя або смерть? Треба було виконати два складних завдання, а в нагороду - панування в усьому світі!!!

Перше - знявши з раба кайдани залізні, зробити його рабом на рівні підсвідомості шляхом зомбування за допомогою релігії.

Друге - ліквідувати суспільство, яке існувало без системи державного гноблення тисячі років. Саме таке суспільство на території сучасної України несло смертельну небезпеку як дурний приклад для рабів.

А щоб крамола про існування вільного устрою на нашій землі нікому не спала на думку, існує наука історія. За допомогою прирученого мистецтва вона постійно переконує нас у тому, що розподіл людства за майновим станом відбувся одразу на виході з печер. Мовляв, гроші й влада - рушійна сила суспільного прогресу. Археологи вже „втомилися" знаходити у святих козацьких курганах золоті прикраси, майстерно та „неперевершено" виконані ювелірами з Одеси. Ці пекторалі „знаходять", аби переконати нас, що царі на нашій вільній землі існували з давніх давен та ніколи не переводились. Як не повірити в це - еж зроблено з золота 958 проби вагою 1150 грамів! Аж гордість розпирає кожного патріота! А якби той патріот подумав, що будь-який негідник може в такий спосіб перекрутити минуле; витрати мінімальні, трохи заплати ювеліру та трохи археологу. В результаті - перебріхана минувшина вільної землі, та ще й археологічна „знахідка" світового рівня. Матимете час - прочитайте, як Б.М. Мозолевський, автор книги „СКІФСЬКИЙ СТЕП", знайшов пектораль у могилі, яку він називає Товстою

 

 

 

 

 

Колись у приватній розмові відомий наш сучасник, археолог Ю.О.Шилов, пояснивши мені, що кургани - це своєрідні антени для спілкування з душами померлих предків у космосі, потім зауважив, що українці не змогли захистити пуповину цивілізації, яка знаходиться в Україні. То я в нього запитав: як він може звинувачувати українців, коли сам особисто розкопав 120 (сто двадцять) високих могил, зруйнувавши тим самим 120 тих самих антен ?

Порсатись у чужих могилах дуже полюбляють представники одного народу; саме цей народ дуже опікується всім, що формує так звану ісТОРПО. До речі, вони руйнують не лише могили інших народів, а й могили своїх пращурів, забувши навіть свою мову. Це

людина сучасної епохи - НОМО Ж)УІЇ8 — людина без роду-племені. Вона приречена на самовинищення. Проте зауважу: на нашій святій землі ніхто не позбавлений можливості стати людиною, бо у істинного Бога всі народи рівні.

Вони повинні зрозуміти головне. По-перше, вільна людина - це людина, яка здатна до самообмеження; раба не зупинить жоден закон, раб завжди буде шукати шпарину в писаних законах, бо насправді таке поняття, як Бог всюдисущий, для нього просто не існує! По-друге, ми мусимо повернутись у минуле, відкинувши^усі успадковані та надбані страхи, - хоча ця справа не з простих. Але без цього поступ не можливий.

Шлях був довгий і тернистий. Але у „святій" справі поспішати ніхто й не збирався, адже уклали угоду з богом - за покору і віру до нього отримати хати, які не будували, сади, які не насаджували, і таке інше. Хоча терміни не обговорювали, але сподівались до страшного суду таки вирішити усі свої шкурні питання. Спочатку обраних вивели з рабства, а потім протягом тривалого часу робили залежними від грошей, виховуючи в них Економічну свідомість. Виховавши та озброївши грошима, випустили на базар, зробивши базар з усього світу. Коли світ - базар, то щира людина на тому базарі - лох, як

сьогодні висловлюються. Спробуйте уявити собі щирого єврея   І тоді ви зрозумієте,

чим він відрізняється від українця, який ворога звик зустрічати у чистім полі.

Не вірте також у те, що віру можна змінити волею однієї людини, навіть якщо ця людина - вигаданий князь. Щоб принести та запровадити віру, потрібен носій цієї віри, тобто народ. А якщо віру несе народ, який не воює в чистім полі (оскільки він взагалі не воює, згідно своєї віри), він цю віру буде впроваджувати поступово - підкупом та одуренням; його зброя - гроші та брехня. По-перше, він зробить вигляд, що його це взагалі не стосується; його роль полягає в тому, щоб викликати до себе відразу за наругу над сином божим. Це вже потім заможні представники цього народу перебудовуватимуть храми, писатимуть „святі" книги, перекручуючи віру православну, а в незаможних „обранців" ніхто, ніколи і нічого не питатиме. За задумом, основну масу народу утримували общиною, яка у потрібний момент повністю або частково могла перевтілитись у будь-яке місцеве населення, перебуваючи на його території. Вони з часом змінювали прізвища, мови своєї, як правило, не знали, користувались перекрученою мовою місцевого люду. Цей легіон сунув по світу, перетворюючи свої власні цінності на загальнолюдські. І він виконав покладену на нього місію. Мавр зробив своє діло — мавр повинен піти. Він, як пилюка на столі, яку залишилось тільки витерти.

Думаю, всі розуміють, хто очолював цю процесію, гнану страхом, брехнею та зиском. Сатини — талановитий актор, і, як усякий актор, він прагне досконалості,

абсолюту, в цьому амплуа ввижає Себе Богом.

Людині вільній не потрібні посередники у спілкуванні з Творцем, який, сотворивши людину, дав їй право вибору. Завдання сатани - докласти всіх зусиль, щоб людина схибила, приймаючи рішення. Він постійно нашіптує, на перший погляд, безболісні, економічно вигідні варіанти.

 

 

 

Тільки сліпоглухонімому не відомо, що за людські гріхи Син Божий вже відстраждав, - отже, нам не доведеться відповідати за свої „героїчні" вчинки. Якби пастві оголосили, що Син Господній за їхні гріхи відстраждає потім, то навряд чи хто б увірував у таке. А тут - самим Богом наперед оплачений бенкет!

Якщо врахувати, що кожний народ уявляє Бога, наділяючи його притаманними собі якостями, відразу з'являється сумнів у щирості Бога торгового люду. „Гроші - це ревнивий бог Ізраїля, перед лицем якого не повинно бути ніякого іншого бога." (К.Маркс і Ф.Знгельс, Твори, том 1, Державне видавництво політичної літератури УРСР, Київ, 1958, стор. 381). А раптом він надав кредит, за який ще не одне покоління наших дітей та онуків буде розплачуватись?

Колись ще молодий Карл Генріхович Маркс писав : „Єврейство досягає своєї найвищої точки з довершенням громадянського суспільства; але громадянське суспільство довершується лише в християнському світі. Тільки при пануванні християнства, яке перетворює всі національні, природні, моральні, теоретичні відносини в дещо зовнішнє для людини, - громадянське суспільство спроможне остаточно відокремитись від державного життя, розірвати всі родинні зв"язки людини, поставити на їх місце егоїзм, своєкорисливу потребу, перетворити людський світ у світ атомістичних індивідів, які вороже протистоять один одному" (там же, стор. 382.)

Як бачимо, для тих, хто сидить склавши руки в очікуванні другого пришестя і страшного суду, перспектива незавидна: ні з ким буде й словом перекинутись у громадянському суспільстві, не те, що грошей позичити... Ті, кому все ще ніколи замислитись над своїм призначенням. над своєю місією людини продовжують перекладати провину за все, що робиться довкола, на керівників усіх рівнів, на високооплачуваних „козлів відбувайлів". Знімаючи із себе відповідальність, вони не розуміють, що підуть слідом за своїми поводирями чи пастирями - неважко здогадатись, куди.

Є й інший шлях. Прожити своє життя людиною, навчивши своїх дітей та онуків не робити помилок, перетворюючись на споживачів. Варто лише не дурити інших (навіть з найгуманніших причин!), навчитись відмдвляти собі в зайвому (чим менше споживаєш, тим менше залежиш), вийти з інформаційного поля приречених (телевізор, радіо, Інтернет і т.п.) та не брати участі у їхніх шабашах; до яких, до речі, відносяться і „демократичні вибори", бо вони тотожні конкурсам фальшивої краси. І, нарешті, головне - не боятися, бо справжнього Бога боятися не треба, оскільки Він все про вас знає, а намагатись одурити його може лише бовдур, той, що дурить дітей своїх, не розуміючи, що його діти - це його плоть і кров, тобто він сам.

             Для сильних духом рабства не існує отже, як сказав наш пророк Тарас

Григорович Шевченко:

Не добито! Стрепенися!

Та над нами просвітися,

 Просвітися!.. Будем, брате,

 З багряниць онучі драти,

 Люльки з кадил закуряти,

 Явленими піч топити,

 А кропилом будем, брате,

 Нову хату вимітати!

 

                                  Сергій Степанович  Кравчун   м.Бориспіль           12.03.2012р

Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 540 | Завантажень: 68 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]