Вітаю Вас, Гость
Головна » Файли » Наши файлы

Пропоную поміняти принципи Податкового кодексу
[ Викачати з сервера (202.5 Kb) ] 03.07.2010, 10:41
Податковий кодекс у запропонованому варіанті  приймати не можна. Він повинен забезпечувати прогрес і не мішати підприємництву. 

Пропоную в Податковий кодекс ввести розділ «ПРЕАМБУЛА». Всі ідеї Преамбули розробити у відповідних розділах кодексу. Анатолій Ковальов. 096-3891937.  aaa77748@mail.ru

ПРЕАМБУЛА

Мета: забезпечити покращення життя громадян України через розвиток вітчизняної промисловості, сільського господарства, через ефективне залучення та використання людських ресурсів, раціональне використання корисних копалин, родючості земель, наукового потенціалу, забезпечити розвиток освіти, охорони здоров’я та культури, фізичного розвитку і довголіття українців.

Основне місце у досягненні цієї мети займають економічні важелі – це зростання реального ВВП, найбільш сприятиме цьому удосконалення податкової системи країни.

 

Податкова система забезпечить зменшення непродуктивної надбудови в державі та збільшить кількість осіб, що вироблятимуть суспільний національний продукт. Буде забезпечено раціональне  використання всіх  цінностей в Україні – від сировини до готової продукції та трудових ресурсів.

 

Податкова система створить жорсткі закони розподілу національного продукту рівномірно відповідно затрачених трудових, інтелектуальних та матеріальних ресурсів індивідуумів.

 

Податкова система забезпечить переважну зацікавленість у виробництві товарів над їх реалізацією, більшу зацікавленість в експорті товарів а не в експорті сировини, загальна маса експорту повинна завжди переважати масу імпорту.

 

Податкова система захистить і зміцнить національну валюту, а іноземні валюти використовуватимуться лише в зовнішньоекономічних відносинах.

 

Особам, що отримують заробітну плату із бюджету, зменшити її нарахування на 15% і після цього не утримувати із цих осіб прибутковий податок.

 

Буде захищено вітчизняного товаровиробника та стимулюватиметься прискорений розвиток промисловості і сільського господарства. Враховуючи високий потенціал родючості земель в Україні, наступні 5 років встановити податкові пільги сільськогосподарському товаровиробнику та дотації в галузях рослинництва і тваринництва,  цим забезпечивши значне збільшення сільськогосподарської продукції та її експорт.

 

 Буде запроваджено податок на різницю між витратами та підтвердженими надходженнями для всіх фізичних та юридичних осіб  у розмірі 100% від такої різниці.

 

Податковий кодекс  забезпечить обмеження продажу своєї товарної продукції (послуг) товаровиробником  з націнкою понад 40%, а подальшу реалізацію цієї продукції можна продавати за ціною збільшеною від первинної ще не більше ніж на 15%.

Оптимальна «вилка» між мінімальною та максимальною зарплатою та пенсією становитиме 7 разів.

Кодекс перекриє зацікавлення переховувати гроші в іноземних банках, використовувати офшорні зони та інші країни  для «відмивання» грошей.

 

Кодекс передбачає спрощення податкової звітності. Кількість звітних форм не збільшено, але кожна звітна форма складається  із питань, що розміщуються не більше, як на одній сторінці. Форми звітності міняються не частіше як в п’ять років.

 

Податковий кодекс забезпечить зменшення в Україні кількості службовців, кількості працівників податкової системи та сприятиме збільшенню кількості громадян, що виробляють товари споживання.

 

Передбачається здійснення громадського контролю за діями податкових органів.

 (Викачай з сервера)

Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 984 | Завантажень: 124 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1 Володимир Щербина  
0
Шановний пане Анатолію!

Вважаю пропозицію про внесення у проект Кодексу Преамбули з викладенням принців оподаткування в Україні В КОРЕНІ СЛУШНОЮ І ВЧАСНОЮ, допоки справа не дійшла до самого прийняття Кодексу. Можливо, слід було б викласти не преамбулу, а окрему Концепцію податкового кодексу, яку слід викласти у формі Закону, а потім - розробляти сам проект Кодексу. Та й то - під пильним наглядом суспільства.

Цей підхід доволі близький до підходу, який пропонувався самими депутатами Верховної Ради при обговоренні законопроектуів з індексом 4549-2 на вечірньому засідінні 11.02.2010 року. Тоді пропонувалося спершу розробити Концепцію реформування спрощеної системи, затвердити її Верховною Радою, а тоді - розробляти сам закон.

Чим по-суті процедура реформування податкової системи України відрізніється від процедури реформування самої лише спрощеної системи?... Як на мене, - нічим. Навпаки, Кодекс - це ще більш важлива для країни річ. Тут поспіх і підкилимність не просто недоречні, а й ДУЖЕ ШКІДЛИВІ!

До речі, чи знає суспільство взагалі про мотивації до прийняття діючих податкових законів чи численних норм на їх зміну? Ні! не знає. Завжди ці документи приносили в Раду, як котів у мішках під вихваляння, що вони "білі й пухнасті" і що вони погоджені з урядовими та ВР-ськими комітетами. Що виходило на практиці - ми добре знаємо.

А що ж залишалося платникам податків: юридичним особам та громадянам України? А залишалася стаття 74 Конституції, яка позбавляє їх права виражати власну думку про податки в державі. Мовляв, закон отримуй і виконуй, про інше за тебе вже подумали та подбали люди, набагато мудріші, обізнаніші та й патріотичніші ніж ти. Одним з головних наслідків цього підходу стало перевищення внутрішніх податкових та соціальних зобов"язань над джелелами їх погашення в поточному обороті.

Дуже яскраво ситуацію характеризує звернення Всеукраїнської спілки вчених економістів України до народних депутатів України, щоб ті САМІ не писали економічних законів, а передали цю свою почесну функцію компетентним науковим установам держави ( http://vsve.ho.ua/index.php?name=vr ).

Просто нагальним для врахування у вищезгаданій Концепції є врахування співвідношення між податками і нібито неподатковими платежами: внесками роботодавців у соціальні фонди. З одного боку це нібито кошти громадян. Проте, громадяни практично не мають шансів дожити до моменту, коли вони можуть ними скористатися. Згідно досліджень Інституту Демографії НАН України, "60% 20-літніх українців не доживуть до пенсії" (В.Литвин). А майбудню ватрість від можливого використання цих коштів для задоволення сьогоднішніх капітальних потреб людини і родини (купівля додаткових послуг освіти, охрони здоров"я, придбання продуктивних активів чи акцій) родини гарантовано втрачає, навіть, якщо хтось із засновників, чи обидва до пенсії доживуть і тривалий час нею покористуються. Тобто, через чинний механізм фінансування солідарної системи Пенсійного фонду (та інших фондів соціального страхування) державою вилучається внутрішній інвестиційний ресурс родин в Україні. Ще ж важливо й те, що всі т акі нарахування є елементами доданої вартості і тому потрапляють під оподаткування ПДВ.

Отже, важливим є визначення порядку справді солідарного фінансування сьогоднішніх потреб Пенсійного фонду (а заодно - і солідарних частин інших фондів соціального страхування) шляхом прямого податку на виторг від будь-яких продаж. Це буде відносно невелика величина, проте - цілком достатня, щоб розв"язати руки найманій праці.

Окремо - про ПДВ: мало хто з чиновників схильний без обиняків назвати справжнього платника цього податку. Бо саме ЦЕ є дуже непопулярним і таким, що сам лише факт усвідомлення суспільством того, хто насправді є платником ПДВ, є для чиновника потенційно дуже небезпечним. Законом про ПДВ визначено, що платником є особа, яка вносить його до бюджету. І це - перекручення і лукавство і сторони влади, оскільки справжнім платником, тим, з чиєї кишені вилучаються кошти на його сплату, є кінцевий споживач, тобто ми з вами, громадяни, а в тому числі - пенсіонери, про яких так "слізно" піклується держава.

Останнє, вважаю, що треба на законодавчому рівні визначити дозволений максимум перерозподілу доходів, отриманих від реалізації права особи на працю в Україні у мирний час. І ця величина повинна забезпечувати можливість нагромадження в бюджетах родин частини коштів від оплати найманої праці.

Виглядає, що піднята тема відноситься до тих, про які кажуть, що "необъятного объять нельзя". Важливо бачити хочаб можливість виникнення хоча б проекту зазначеної вище Концепції ( чи Преамбули... ) і внесення її у Верховну Раду, винесення його на обговорення суспільства...

З повагою,
Володимир Щербина,
м. Львів.


Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]