Вітаю Вас, Гість
Головна » Файли » Наши файлы

ПроетЗУ «Про Загальнодержавну програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2025 року»
[ Викачати з сервера (156.5Kb) ] 06.06.2017, 16:14

Результат пошуку зображень за запитом "картинки земельні відносини в україні"ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

до проекту Закону України

«Про Загальнодержавну програму

розвитку земельних відносин в Україні на період до 2025 року»

 

  1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Земля є основним національним багатством Українського народу, що перебуває під особливою охороною держави та має слугувати нинішньому і прийдешнім поколінням, як це проголошено Конституцією України.

 Нині ситуація у сфері земельних відносин є вкрай несприятливою для збалансованого розвитку національної економіки, що потребує невідкладного вжиття заходів, спрямованих на втілення цілісного інституціонального механізму їх регулювання у середньостроковій перспективі та фінансового, кадрового й інформаційного забезпечення його реалізації. 

Найгостріші проблеми у сфері земельних відносин, що потребують першочергового урегулювання зумовлені:

відсутністю цілеспрямованої та послідовної державної політики щодо розвитку земельних відносин та відповідних механізмів її реалізації на середньо- й довгострокову перспективи;

надмірною концентрацією владних повноважень у центральних органів виконавчої влади та незадовільними темпами децентралізації, у тому числі й стосовно передачі до комунальної власності територіальних громад державних земель за межами населених пунктів;

корумпованістю державної системи управління земельними ресурсами;

політичною невизначеністю щодо мети та напрямів завершення реформування земельних відносин, запровадження обігу прав на землі сільськогосподарського призначення, що у свою чергу підсилює протестні настрої у суспільстві, провокує політичні спекуляції, породжує тіньові схеми відчуження земель в обхід мораторію та земельне рейдерство;

відсутністю перспективного прогнозування розвитку земельних відносин, що зумовлює невизначеність стосовно майбутньої моделі аграрного устрою країни;

зволіканням щодо розв’язання проблем, пов’язаних із наповненням Державного земельного кадастру;

неврегульованістю питань щодо невитребуваних земельних паїв, черезсмужжя, дрібноконтурності, правового режиму земель колективної власності;

відтермінуванням вирішення проблем стосовно накладення меж суміжних земельних ділянок, зумовлених невідповідністю наявних систем координат тощо;

відсутністю автоматичного обміну даними між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, що унеможливлює гарантування прав на землю та реалізацію дієвого державного контролю за використанням і охороною земель;

відсутністю механізму економічного стимулювання раціонального використання й охорони земель, збереження та відтворення родючості ґрунтів;

критично низьким рівнем державного фінансування фундаментальної і прикладної землевпорядної науки;

непрозорістю сучасної системи управління державними землями, яка нині зосереджена на перерозподілі земель і земельної ренти серед окремих наближених до влади структур, що призводить до перекосів у перерозподілі земельної ренти між суб’єктами рентних відносин;

ігноруванням інтегрованими агроформуваннями імперативних вимог щодо комплексного підходу до розвитку сільських територій, відсутністю практик корпоративної соціальної відповідальності за розвиток людського і соціального капіталу територіальних громад;

недосконалістю системи управління земельними ресурсами у містах та інших населених пунктах, що, як правило, зводиться до приватизації земель державної та комунальної власності і є причиною неконтрольованої урбанізації та ускладнення умов для просторового розвитку містобудівних систем.

Необхідність розроблення Програми обумовлена стратегічними завданнями щодо здійснення системних перетворень у сфері земельних відносин, які мають створити реальні передумови інтеграції країни в європейський та світовий простір на належних інституціональних засадах.

Загальнодержавна програма розвитку земельних відносин в Україні на період до 2025 року (далі – Програма) спрямована на досягнення у середньостроковій перспективі ефективного та екологобезпечного використання і охорони земельних ресурсів шляхом удосконалення державного регулювання земельних відносин, подолання корупції, планомірного територіального розміщення виробничих сил, покращення інвестиційного клімату, розвитку сімейних ферм та інших малих і середніх форм господарювання.

 

  1. Мета і шляхи її досягнення

Метою Програми є визначення та реалізація основних напрямів державної політики, спрямованої на удосконалення системи регулювання земельних відносин та створення сприятливих умов для сталого розвитку землекористування територіальними громадами, комплексного розв'язання екологічних та соціальних проблем українського села, становлення багатофункціонального конкурентоспроможного сільського господарства, збереження природних цінностей агроландшафтів, підвищення інвестиційної привабливості земель, зростання їх економічної цінності, подолання корупції у земельній сфері.

Найбільш оптимальним варіантом розв’язання проблеми є розроблення та затвердження Програми, яка дозволить удосконалити організаційно-економічний та правовий механізм регулювання земельних відносин, зняти соціальну напругу у суспільстві, пов’язану із земельними питаннями, вирішити існуючі соціально-економічні та екологічні проблеми сучасного землекористування.

Існуючі проблеми передбачається розв'язати на основі системного підходу шляхом:

формування надійної системи гарантування прав власності на землю, створення умов для ефективного господарювання на ній;

запровадження дієвого механізму реалізації прав власності на землі сільськогосподарського призначення, у першу чергу,- особами літнього віку, шляхом викупу їх земельних паїв територіальними громадами для подальшої передачі в довгострокову оренду існуючим фермерським господарствам, малим і середнім сільськогосподарським підприємствам з метою збереження цілісності їх землекористувань;

удосконалення нормативно-правової бази та посилення інституційної спроможності держави щодо завершення реформування земельних відносин та створення сприятливих умов для усебічного розвитку територіальних громад;

посилення матеріальної і фінансової спроможності органів місцевого самоврядування через розширення повноважень територіальних громад з розпорядження землями за межами населених пунктів;

запровадження цілеспрямованих механізмів підтримки розвитку сімейних фермерських господарств, малих і середніх форм господарювання;

забезпечення охорони земель, відтворення і підвищення родючості ґрунтів з метою сталого землекористування для задоволення потреб нинішнього і майбутніх поколінь;

залучення громадськості до участі у плануванні використання земельних ресурсів та підвищення рівня суспільної свідомості з питань охорони земель, формування екологічного мислення й поведінки керівників і спеціалістів галузі.

 

  1. Правові аспекти
 У даній сфері правового регулювання діють такі основні нормативно-правові акти: Конституція України, Земельний кодекс України, Цивільний кодекс України, цей Закон, інші акти законодавства, а також міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. 

Реалізація положень законопроекту після його прийняття потребує приведення у відповідність актів законодавства до норм цього Закону.

 

4. Основні положення законопроекту

Законопроектом передбачається:

На першому етапі (2018-2020 роки):

- здійснюється реформування органів управління земельними ресурсами: за центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, залишаються функції щодо нормативно-методичного забезпечення розвитку земельних відносин, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, землеустрою, ведення і адміністрування земельного кадастру; розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів передається територіальним громадам (для об’єднаних територіальних громад – у комунальну власність; для територіальних громад, що не об’єдналися – у формі делегованих повноважень);

- проводиться інвентаризація земельного фонду;

- запроваджується облік земель територіальними громадами;

- розв’язуються організаційно-правові й технічні проблеми в земельних відносинах і землекористуванні, які накопичились за роки проведення земельної реформи;

- уводиться викуп земельних ділянок (паїв) територіальними громадами у соціально незахищених верств населення і, перш за все, - в осіб похилого віку, які не мають спадкоємців;

- здійснюється паювання земель державних підприємств (або їх частини) серед працівників та пенсіонерів з їх числа за умови, що вони не брали участі у паюванні раніше;

- завершується процес паювання нерозподілених земель сільськогосподарського призначення, що зберегли статус колективної власності, крім земель загального користування, та передача невитребуваних земельних паїв до комунальної власності;

- стимулюється довгострокова оренда земель, переданих до комунальної власності територіальних громад, спрямована на збереження цілісності земельних масивів та забезпечення стабільного землекористування господарюючих суб’єктів;

- запроваджується обмеження площ земельних угідь, що можуть перебувати у користуванні однієї особи (групи пов’язаних осіб) з урахуванням регіональних особливостей та природно-ресурсного потенціалу;

- здійснюється підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців у сфері земельних відносин, землеустрою, кадастру, оцінки земель та ведення земельних реєстрів, починаючи від рівня територіальної громади;

- відбувається гармонізація земельного законодавства України із законодавством ЄС.

На другому етапі (2021-2023 роки):

- застосовуються економічні методи регулювання земельних відносин та інституціональний механізм збалансованого й екологобезпечного землекористування;

- створюється нова інституція, необтяжена корупційною історією, яка здійснюватиме регулювання земельних відносин та їх моніторинг на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях, та матиме повноваження контролю за законністю укладених угод щодо переходу прав на земельні ділянки;

- здійснюється стратегічне планування розвитку земельних відносин і землекористування;

- запроваджується зонування земель;

- провадиться консолідація земель сільськогосподарського призначення;

- розробляється механізм розстрочення платежу за землі державної і комунальної власності для фермерських господарств (на строк до 20 років - для існуючих, до 30 років – для новостворюваних молодими фермерами);

- запроваджується дієвий організаційно-економічний механізм охорони та раціонального й екологобезпечного використання земель.

На третьому етапі (2024-2025 роки):

- запроваджується добровільно за рішенням територіальної громади (в межах її території та компетенції) механізм придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення особами, які є орендарями таких земель або особами, які доведуть свій намір вести самостійне господарство, мають досвід роботи у сільському господарстві або відповідну освіту, та проживають на території, де розміщена земельна ділянка;

- запроваджуються механізми пільгового довгострокового кредитування для придбання прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення та механізми розстрочення платежу за землі державної і комунальної власності для фермерських господарств (на строк до 20 років - для існуючих; до 30 років – для новостворюваних молодими фермерами);

- ведеться моніторинг земельних трансакцій на загальнодержавному, регіональному і місцевому рівнях.

 

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Джерелом фінансування Програми є державний та місцеві бюджети, а також інші джерела, не заборонені чинним законодавством. Для реалізації заходів Програми рекомендується залучати міжнародні джерела інформаційної, технічної та фінансової допомоги.

Фінансування Програми здійснюється в межах видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, у бюджетах областей, районів, об’єднаних територіальних громад, а також бюджетах сіл, селищ, міст та інших джерел, не заборонених законодавством.

 

6. Очікувані результати

Здійснення заходів, передбачених Програмою, дасть змогу досягти сталого розвитку землекористування, зокрема:

досягти конкурентоспроможного розвитку земельних відносин на загальноприйнятних суспільством засадах;

зняти суспільно-політичну напругу у сфері сільськогосподарського землекористування шляхом гармонізації приватних, суспільних та державних інтересів;

гарантувати реалізацію конституційних прав приватної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення громадянами України;

забезпечити дотримання принципу соціальної справедливості та оптимізації у перерозподілі земель сільськогосподарського призначення з урахуванням інтересів малих і середніх суб’єктів господарювання;

забезпечити ефективне, екологобезпечне та інвестиційно-привабливе ведення сільського господарства;

збільшити надходження від платежів за землю до місцевих бюджетів;

підвищити рівень зайнятості сільського населення, зростання доходів сільських домогосподарств, призупинити демографічну кризу, неконтрольовану трудову еміграцію, сприяти становленню середнього класу на селі;

забезпечити регулювання земельних відносин в інтересах Українського народу та прийдешніх поколінь.

 

Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 25 | Завантажень: 3 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]