Вітаю Вас, Гість
Головна » Файли » Наши файлы

Олег Гуменюк Історія – мати життя!
[ Викачати з сервера (26.8 Kb) ] 30.10.2021, 11:25

Олег Гуменюк   Історія – мати життя!

        Розвиток політичних подій в Україні складається так, що стрімко відбувається непередбачувана ситуація.

        Природньо виникає запитання, чи керуються у своїй діяльності політики науковими розробками минулого і сучасності.

        Є підозра, чи вони читають щось взагалі, не говорячи про вивчення творів вчених-класиків, які передбачали та дали людству знання розвитку суспільств, економіки, соціального напрямку, тощо. Чи цікавить їх дана тематика?

          Не маючи базових знань теоретичного розвитку будь-якої галузі життя, не можна іти у політику, брати на себе відповідальність за долю держави і її народу.

        На одному прикладі з історії хочу показати, які для держав мали наслідки, політики яких просвітлялися, цікавилися знаннями, досягненнями науки, і які не робили цього.

         Візьмемо напрацювання  всім нам відомого класика К. Маркса, який ще у середині ХІХ ст. показав глибоке розуміння економіки. На основі цього розуміння він передбачив дедалі більший розвиток конфлікту між пролетаріатом і капіталістами, що мав закінчитися неминучою перемогою перших і колапсом капіталістичної системи.

         Назрівав спалах у країнах революцій. Але К. Маркс не врахував, що капіталісти також уміють читати. Вони взяли до уваги багато аналізів, скористалися підходом до історії з політики і економіки. Капіталісти доклали зусиль для поліпшення виробничих умов робітників, їх зарплати, включаючи їх у політичну систему, зміцнили їх національну свідомість.

          Тобто, революції звелися до нуля.

           В той же час, які мали плачевні наслідки для тих держав-імперій, лідери яких недооцінювали знання, переоцінюючи себе не робили висновків, все це вже відомо з історії, деяких держав вже немає.

        А чи знають про це політикани, які вже були і є при владі?

      Що більше ми знаємо і краще розуміємо історію, то історія змінює свій хід.

Ніде не дінешся, люди мають багато матеріальних, соціальних, психологічних потреб, які потрібно вирішувати і їх задовільняти.

Куди йде і веде за собою нас політична еліта, ніхто не знає.

Знаємо лише одне – не туди.

Що ж, це їх вибір, але він не наш і не вічний.

 

Сьогодні українці у своїй більшості є політично хворою нацією.

 

      Попередній висновок показує, що в основному фізичний стан українського організму є здоровий. Народ живучий, що є наслідком генетичної спадковості від його предків.

      Основна небезпека хвороби криється у чужорідному “вірусному” враженню мозку українця антисвідомістю, як наслідку багатовікового його існування у загрозливому колоніальному середовищі, особливо небезпечного радянщини і сьогодення нового західного різновиду.

        Спадково виросло нове покоління тих, хто не боровся з існуючою системою у минулому, а зумів пристосуватися до умов і вижити.

         Життя не вилікувало “вірус” байдужості, який глибоко засів у мізках українця, що для нього стало небезпекою. Життєвонеобхідний національний імунітет ще жевріє, але поступово з новими поколіннями падає.

         Люди від довготривалої боротьби із загрозою втомилися, змирилися  із долею, одноосібно почали шукати вихід свого існування, зневірилися у оманливих, некваліфікованих, користолюбивих шахраях лікарях-політиках.

         Оманливим є те, що багато хто ще вірить і надіється, що бездієво можна  діждатися лідера-месію, який всіх зцілить і врятує. Без особистого наполегливого лікування, боротьби за своє здоров’я і благополуччя, хвороба свідомості може ще більше ускладнитися, перерости у хронічну і закінчитися летально.

          Чи вилікуємось ми, українці, від зарази?

          Найпростіші, перевірені життям ліки, є знання. Процедурою лікування є невпинне, регулярне, старатливе просвітництво, основою якого є така наука, як політична освіта, справжню суть її здатності запопадливо і оманливо приховує від народу існуюча вражена цим “вірусом” політична еліта.  

Пора усім нам змінюватися.

      Якби сказати єгиптянину часів фараонів, що вони одного разу зникнуть, він очманів би. Як можна жити без фараонів? Хто забезпечуватиме порядок і справедливість?

      Те саме можна сказати і про недалеко минулі часи, що царя або короля не буде. Народ перелякався б. Як можна жити без монарха, ставленика Бога на землі? Хто дасть сенс життю і убереже від хаосу?

      У наш час науково-технічного прогресу мало чим змінилася психологія людей. Якщо сказати пересічному українцю, що можна прожити без Верховної ради, яка себе вже віджила і стала паразитичним органом, головне питання, яке виникає у нього, а хто буде творити закони?

       Народ не ставить питання, а що вона зробила за цей час?

Що було найвпливовішим відкриттям, винаходом чи твором суспільного розвитку? Скільки і які  були прийняті закони, щоб це було загальнонародним святом для громадян?

       Ми запитали себе, хто володіє засобами виробництва у моїй країні?

Хто розпоряджається суспільними ресурсами, як своїми власними?

Що вона в основному експортує і імпортує? Який зв'язок між правлячими політиками та міжнародною банківською системою?

       Хто створював в Україні систему правління під себе, усунувши народ від державотворчих процесів?

        Верховна рада є творцем олігархічної економіки, олігархічного устрою і як політичний законодавчий орган є оплотом олігархії.

       Справа у тому, що і близько немає ніяких зрушень у сторону реформування політичної системи управління суспільством. Лише під себе створюються блага на віки.

        Як довго можна миритися з усім цим народу?

Якщо  знання і свідомість людей зростають повільно, то політика і економіка  також змінюються повільно. Відсутній духовний пошук.

        У чому ж тоді сенс життя для простих людей? Для їх більшості суттю життя є втілення запропонованого владою плану дій, а не духовний пошук, бо він веде до заздалегідь визначених цілей запропонованих керманичами.

Для влади духовність – небезпечна загроза. Влада усіма силами намагається стримувати духовний потяг шукачів правди і справедливості.

        З історичної точки зору духовний шлях у своїй більшості трагічний, бо це самостійний шлях придатний для індивідів, а не для усього суспільства.

        Лише зрозумівши домінуючу роль соціально-економічної системи, коли більшість людей сприйме це, можна спільними зусиллями змінити існуючу систему. Єдина вічна істина історії полягає у тому, що все змінюється.

Це повинні уяснити собі і народ, і влада.

 

Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 54 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
0
2 Правління   [Матеріал]
Valentyn Kolyadynsky  Чи помітили щось кардинально нове?
"Якби
ви вчились так як треба..."
Що для
гнобителя. загарбника, злодія є найголовнішим і найбажанішим? Щоб жертва
не  могла, аще краще-не хотіла  опиратися. Павліани(т.зв. християни),
особливо протестанти все валять на диявола і чекають кінця світу, що ось-ось
має наступити і лише моляться. Інші теж фактично не  думають опиратися.
Тай не вчаться навіть. От і порахуйте активін й свідомі багнети...
 З повагою й найкращими побажаннями

0
1 Правління   [Матеріал]
ВГО УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РАДА:  Дякую за  інформацію, Олегупривітання і найкращі побажання .  У Всеукраїнської координаційної ради
захисту  державної мови  такі результати діяльності  залишків:
за останні 3-и місяці в Україні кількість залишків іншомовних навчальних
закладів  зменшилася з  380 до 65. Процес  не зупинився.
А  це означає ,що Путін  все більше   втрачає надію . бо
основа української нації і держави -освіта і  державна мова
зміцнюються .

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]