Вітаю Вас, Гость
Головна » Файли » Наши файлы

О.Томасєвич Зразок позовної заяви по теплоенерго
[ Викачати з сервера (52.0 Kb) ] 12.04.2010, 09:09
О.Томассєвич Зразок позовної заяви по теплоенерго,
 
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області
 ----------------------------------------------------------
 вул. Коломенська, 18, м. Умань, 20300.
Позивачі : Полюга Варвара Олексіївна
вул. Котовського, 37 кв. 118, м. Умань
Черкаська обл.., 20300.
Кротенко Галина Павлівна вул. Котовського, 37 кв. 41,
м. Умань, Черкаська обл.., 20300
Відповідачі : Виконавчий комітет Уманської міськради
--------------------------------------------------------------- пл.. Леніна, 1. м. Умань, Черкаська обл.., 20300. Уманська міська рада Черкаської області --------------------------------------------------------------- пл.. Леніна, 1. м. Умань, Черкаська обл.., 20300. Комунальне підприємство «Уманьтеплокомуненерго» ------------------------------------------------------------------- вул. Тищика, 12а, м. Умань, Черкаська обл.., 20300 П О З О В Н А З А Я В А про скасування рішень міськвиконкому і міської ради та зобов’язання вчинити певні дії м. Умань Ми, позивачі: Полюга Варвара Олексіївна, Кротенко Галина Павлівна, є власниками квартир № 118, № 41 в буд. № 37 по вул. Котовського в м. Умань, на підставі правового документа, Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.01.2007 року, копії додаються. Вказані квартири обігріваються тепловим обладнання, яке підключено до системи централізованого опалення, яке подає комунальне підприємство «Уманьтеплокомуненерго», відповідач по справі. 27.02.2008 р. за клопотанням директора комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго», без належного проведення громадських слухань, в порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 р. № 955 «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання» та Закону України «Про місцеве самоврядування в України», Уманська міська рада прийняла рішення № (2.1-29/5) Про затвердження тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. У відповідності до цього рішення ми стали сплачувати за 1 Гкал 113, 63 грн. в місяць в опалюваний сезон та 0,91 грн. плату за одиницю приєднаного навантаження в розрахунку на 1 кв. м. щомісячно протягом року (абонплату), якої раніше небуло. 09 липня 2009 року за клопотанням директора комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго», без належного проведення громадських слухань, в порушення Постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 р. № 955 «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання» та Закону України «Про місцеве самоврядування в України», виконавчий комітет Уманської міської ради прийняв рішення № 314 Про затвердження тарифів на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. У відповідності до цього рішення ми стали сплачувати за 1 Гкал 148, 38 грн. в місяць в опалюваний сезон та 1,31 грн. плату за одиницю приєднаного навантаження в розрахунку на 1 кв. м. щомісячно протягом року (абонплату). Зазначені рішення міськради та міськвиконкому є незаконними і безпідставними, а тарифи необґрунтованими, прийнятими в порушення порядку прийняття таких рішень та порушення наших прав свобод і законних інтересів, як мешканців житлового будинку, в якому встановлений лічильник обліку тепла, як споживачів теплової енергії, оскільки теплопостачальник стягує з нас подвійну оплату за тепло, яке ми не отримуємо, тим самим відповідачі зменшують наші сімейні бюджети, що погіршує наш стан життєзабезпечення, що недопустимо в даному випадку. Тому вказані рішення підлягають скасуванню. Згідно ст.. 1 Закону України «Про теплопостачання» від 2.06.2005 р. № 2633 визначено, що тариф - це грошовий вираз витрат на теплопостачання, який обраховується з одиниці теплової енергії – 1 Гкал. Цією ж статтею також визначено, що фізична особа, яка використовує теплову енергію – є споживачем теплової енергії. В будинку № 41 по вул. Івана Гонти, де я мешкаю встановлений лічильник обліку тепла по якому обраховують плату за 1 Гкал отриманого тепла. Згідно статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875 до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, а також здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг. Відповідно ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97 орган місцевого самоврядування – виборний орган (рада), який складається з депутатів, які приймають рішення від імені громади. Статтею 11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875 передбачено, що Громадські слухання у сфері житлово-комунальних послуг проводяться в порядку, визначеному Статутом територіальної громади. Статуту в Уманській територіальній громаді м. Умань – немає. Отже, як посилаються відповідачі на те, що нібито було проведене 12 лютого 2008 року в м. Умань громадські слухання, є незаконним, оскільки непередбачено Законом, що є першим порушенням Закону і моїх прав відповідачами по встановленню і затвердженню двоставкового тарифу на тепло. Посилання відповідача у спірному рішенні міськвиконкому про те: - «враховуючи результати громадських слухань», є неправдою, оскільки в цьому випадку будь-які громадські слухання не проводилися. Двоставковий тариф, також є незаконним, оскільки таке поняття непередбачено законами, які регулюють такі правовідносини. Тому застосування відповідачами двоставкового тарифу на тепло, є порушенням закону і наших прав. Крім того, двоставковий тариф взагалі, як явище, не може застосовуватися до споживачів житлового будинку, в якому встановлено лічильник обліку тепла. Так як в 1 Гкал входять повністю всі витрати постачальника тепла (так звані планові річні витрати) Споживач теплової енергії повинен сплачувати теплопостачальнику за фактично отриману теплову енергію, тобто, по показникам лічильника обліку тепла, за Гкал., як то передбачено ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» від 2.06.2005 р. № 2633. Отже ми повинні здійснювати оплату за фактичну надану нам послугу з теплопостачання тільки за показниками лічильника. Другий, додатковий тариф так званий ( абонентська плата вартості за одиницю приєднаного теплового навантаження ) ми неповинні сплачувати, оскільки ми неотримуємо другу додаткову послугу з теплопостачання, оскільки ми даже незнаємо що це таке і в кого воно навантажується. А нас в примусовому порядку, обманним шляхом, відповідачі вимагають сплачувати за те, що ми неотримували, що недопустимо в даному випадку, так як це є насильницькі дії посадовців органу місцевого самоврядуванню по вимаганню від нас сплати ні за що та відвертим знущанням над нашими правами, що є також посадовим злочином. Окрім того, у відповідності до вимог статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875 надання та отримання послуг засвідчується Договором між тепло постачальником та споживачем тепла. Такого Договору між нами і Уманьтеплокомуненерго не укладалося. Оскільки теплопостачальник таких договорів не розробляв взагалі і невпроваджував. Що також є протизаконним, так як якість, кількість, умови та ціна/тарифу теплопостачання зазначаються саме у Договорі. Тому встановлення двоставкового тарифу та підняття ціна на теплопостачання без Договору, тобто в односторонньому порядку, є протизаконним та таким, що грубо порушує наші законні права. Далі, після прийняття міськрадою спірного рішення за яким було застосовано двоставковий тариф на тепло, який оплачується нами круглий рік, і не в опалюваний сезон, наші сім’ї понесли збитки шляхом незаконної переплати грошей за другий тариф (за абонплату вартості одиниці приєднаного теплового навантаження), яку ми сплачуємо круглий рік, в період з 1.03.2008 р. і по цей час, що зменшило наш сімейний бюджет, погіршило умови життєдіяльності наших сімей, що також є грубим негативним втручанням в наш матеріальний стан, шляхом обману, направленим проти нас та громади, за що має бути відповідальність винних осіб. Наша втрата від незаконного вимагання від нас сплати незаконного тарифу має велике значення для нас і є значною втратою. Рішення виконавчого комітету Уманської міської ради № 314 від 9.09.2009 р. «Про затвердження тарифів (двоставкові) на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води», є незаконними з підстав. У відповідності до статті 13 Закону України «Про теплопостачання» від 2.06.2005 р. № 2633 До основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності. Відповідно ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97 визначено, що орган місцевого самоврядування – виборний орган (рада), який складається з депутатів, які приймають рішення від імені громади. У своєму рішенні міськвиконком, як на підставу своїх повноважень, посилається на пп. 2 п. «а» ст.. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97. Однак це є помилковим, оскільки ця норма закону передбачає встановлення тарифів щодо оплати комунальних послуг, але в порядку і межах, визначених законом, тобто в нашому випадку Законом України «Про теплопостачання» від 2.06.2005 р. № 2633, яким не надано право виконавчому комітету встановлювати тарифи на тепло, оскільки таке право надано органу місцевого самоврядування – раді депутатів, а не виконавчому комітету цієї ради. А це рішення ставилося на 46 й позачерговій сесії міськради в травні 2009 року, але міськрада це рішення не прийняла, оскільки депутати вважали його незаконним. Тоді виконавчий комітет самостійно прийняв незаконне рішення № 314 від 09.07.2009 р. Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.2003 N 21-рп/2003 у справі N 1-45/2003 дано офіційне тлумачення положень частини першої, другої, третьої ст. 140, частини другої ст. 141 Господарського кодексу України підприємство, майно якого перебуває у комунальній власності, є комунальним унітарним підприємством. Вказане підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Предметом регулювання вказаних вище рішень є встановлення тарифу на теплову енергію, що виробляється КП "Уманьтеплокомуненерго", тарифу на комунальні послуги з централізованого постачання тепла і гарячої води, які виробляються КП "Уманьтеплокомуненерго" Згідно ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, на підставі розрахунків, виконаних теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Згідно з ч. 2 ст. 19
Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 1703 | Завантажень: 232 | Рейтинг: 2.3/6
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]