Вітаю Вас, Гість
Головна » Файли » Наши файлы

Мулько Ю.В. Забезпечення екологічної безпеки на території Черкаської області
[ Викачати з сервера (49.0Kb) ] 22.01.2015, 12:57

Мулько Юрій Вікторович – державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області

Забезпечення екологічної безпеки на території Черкаської області.

          

Вперше за часи незалежності, президентом України у «Стратегії реформ-2020»    були поставлені цілі щодо тривалості життя та здоров’я людини, що напряму пов’язано з екологічним станом довкілля.                                                Екологія це наука про відносини живих організмів і їх спільнот між собою та з навколишнім природним середовищем. Але останніми десятиліттями відносини з природним середовищем живих організмів, особливо тих які наділених розумом, значно погіршилися. В забезпеченні  екологічної безпеки не існує приоритетних напрямків. Викиди в атмосферне повітря, забруднення відходами, хімізація, знищення чи не раціональне використання зелених насаджень та водних ресурсів рівноцінно-негативно впливають на природне середовище. Однозначно всі  напрями  охорони навколишнього природного середовища є єдиною складовою екологічної безпеки, забезпечення життєдіяльності та здоров’я людей.        Згідно Статті 4 лісового Кодексу України всі захисні насадження площею не менше 0,1 гектара вважаються лісом. Отже невеличкі захисні лісосмуги, лісопосадки це є ліс і відноситись до них необхідно як до лісу.                                                                                                                            То чому потрібно оберігати захисні лісові насадження і що відбувається коли вони знищуються?                                                                                                    Коріння дерева роблять заглиблення в ґрунті, і коли йдуть дощі, вода заходить глибше в ґрунтові шари. Коли дерева видаляться, через деякий час заглиблення зникають,  ґрунт вже не може поглинати воду і це призводить до повеней. Коли вода змиває верхній родючий шар ґрунту, без якого повноцінне живлення рослин не можливе, це називається ерозією.
         Ліси допомагають виробляти опади. Чим більше дерев, тим більше води вбирається в хмари і більше опадів випадає. При зменшенні лісових насаджень буде менше дощів, що в кінцевому підсумку може призвести до посухи. Крім того лісонасадження захищають водойми від забруднення та руйнування берегів. Що сприятливо впливає на постачання чистої води населенню.                                      Земна атмосфера містить ряд парникових газів які затримують тепло від сонця всередині атмосфери. Ці гази потрібні в невеликих кількостях,  збільшення парникових газів може привести до зміни клімату. Ліси допомагають усувати надмірну кількість парникових газів з повітря.                       При  вирубці лісів вимирає багато видів тварин і рослин. Вони зникають, тому що їхнє довкілля і життєві цикли було порушено, і вони не можуть пристосуватися до змін. Особливо відчутно це в мисливській галузі, де із за узурпації природного середовища безповоротно зникло багато видів тварин. Коли види зникають, це вимирання.                                                                            Та навіть проста необхідність відпочинку «на природі» є причиною оберігати кожне окреме дерево.                                                                                     Захисні насадження мають охоронний статус, але за ними, здебільшого, нікому доглядати так як законодавчо дане питання не врегульоване.                                                                                                                                                       Старі насадження вимирають та знищуються, а нові полезахисні лісонасадження майже не створюються. У тих регіонах де про лісосмуги дбають,  в результаті поліпшується клімат і росте врожайність. До 10 відсотків урожайності залежить від того, в якому стані лісосмуга. Та є і негативні сторони, на територіях  де  за полезахисними насадженнями не доглядають, проходить природне заліснення сільськогосподарських земель що негативно впливає на кінцевий результат при зборі врожаю.                                                                                        На даний час величезною проблемою  є відсутність користувачів лісопосадок та полезахисних смуг, що дає змогу порушникам проводити несанкціоновані  вирубки. Крім того,  після завершення збирання зернових культур деякі недолугі керівники господарств спалюють стерню, від якої займається пожежа, що пошкоджує лісопосадки вздовж полів та знищує родючий шар ґрунту не тільки в лісонасадженнях  а й на сільськогосподарських угіддях. Деякі громадяни засмічують лісопосадки побутовим сміттям нехтуючи законом та заборонами. Окремі лісосмуги вже перетворилися на сміттєзвалища. На жаль уряд України не створив єдиної служби, яка б займалася проблемами захисних лісосмуг. Ніхто не відповідає за їх стан, оскільки полезахисні лісонасадження зазвичай не входять до лісових господарств і позбавлені галузевого регулювання. Необхідні нормативно-законодавчі зміни та створення структур, які нестимуть за них відповідальність. Якщо уважно вчитатися у статтю 32 Лісового Кодексу України, то районні Державні адміністрації мають повноваження та могли б на перехідному етапі вирішити низку проблем пов’язаних з доглядом лісопосадок та їх знищенням.                      Для збереження лісосмуг та інших зелених лісозахисних  насаджень на території області необхідно райдержадміністраціям спільно із органами земельних ресурсів та суб’єктами господарювання провести інвентаризацію земель, зайнятих полезахисними смугами. Далі райдержадміністраціям вжити заходи щодо закріплення лісосмуг за потужними, фінансово спроможними землекористувачами та передачі їх під охорону державним лісовим підприємствам.                                                                                                                      Та найкращим виходом з цього становища була б передача лісозахисних насаджень в повне підпорядкування  державному лісовому господарству.           Не можна не зупинитись на використанні водних ресурсів, як артезіанських свердловин так і відкритих та закритих водойм. Фактично останні законодавчі акти зруйнували систему охорони водних ресурсів. Незважаючи на те, що водне та гірниче законодавство вже тривалий час передбачає можливість видобування підземних вод, та прозорого врегулювання порядку їх видобування не існує, як і не існує чіткого тлумачення використання поверхневих вод. Велику шкоду водним артеріям нашої області завдають користувачі не паспортизованих свердловин. Якщо свердловини на підприємствах якимось чином контролюються державними органами, то на приватних домогосподарствах свердловини не обліковані, вони не мають зон санітарної охорони, що може призвести до забруднення підземних водних артерій,                                                     їх будівництво необґрунтоване науковими організаціями та відсутні вимірювальні прилади. Крім того виникає можливість зникнення води з підземних горизонтів. Уявіть що наша земля, це-людина, а вени-це підземні ріки, якщо безвідповідальний лікар проколе людині вени в кількох місцях  і буде з них брати кров одночасно то не важко зрозуміти, що до серця кров може не дійти.                                      Подібна  ситуація з користувачами відкритих  водойм. Несанкціоновані спуски ставків, безгосподарне використання вод призводить до зниження рівня води в криницях, висихання окремих водойм та знищення живих організмів які живуть у воді, в результаті чого зникають окремі види водної рослинності та живих організмів.                                                                                         Необхідно врегулювати питання використання вод у відкритих водоймах шляхом внесення поправок у Водний Кодекс, встановити регламент на використання та скиду води, розробити порядок державного обліку свердловин та забезпечення державного контролю за дотриманням водокористувачами Закону при використанні підземних вод. Підвищити розмір штрафів за порушення порядку використання водних ресурсів.                                                 Що стосується викидів в атмосферне повітря,  утворення та захоронення відходів чи використання агрохімікатів, це особлива тема і вона потребує більш детального обговорення та не менш професійного підходу. Попередні доповідачі частково торкнулися деяких проблем та це лише маленький відсоток того на що потрібно звернути увагу. Хочу зупинитись на деяких аспектах даної теми та навести приклади забруднень різних видів яке можемо побачити навкруги.        Промислове виробництво деревного вугілля  для якого служать велетенські бочки-реторти з форсунками, забруднюють атмосферне повітря на рівні невеликих підприємств.                                                                             Утворення відходів якими забруднюється навколишнє середовище та  неконтрольована хімізація сільськогосподарських угідь приносить довкіллю шкоду на рівні Чорнобильської катастрофи, це бомба повільної дії яка поступово та непомітно вбиває населення України. В нас час агрохімікати є важливим додатком у сільському господарстві. Та проблема виникає в тому, що необхідні виробникам хімічні добрива, в гонитві за зверх прибутком,  купуються несвідомими сільгоспвиробниками на «чорному ринку» та без сертифікатів якості, при цьому внесення яких майже не контролюється. В результаті чого виснажується ґрунт, гинуть тварини та деякі з них накопичуються через сільгосппродукцію в людському організмі.                                                                   Для вирішення цих проблем не обхідно створити незалежну інспекцію, представник якої обов’язково має бути присутній при внесенні хімії кожним сільгоспвиробником, крім того агрохімікати мають обов’язково зберігатись в спеціально обладнаному приміщені та видавитись підготовленим фахівцем з розрахунку на площу внесення.                                                                             Звичайно викладені проблеми контролюються Державними інспекціями, але не можливо до кожного порушника приставити інспектора, крім того на професійне виконання, покладених на інспекції  обов’язків,                                впливає низьке фінансування та невеликі штрафні санкції. І звичайно всі ми розуміємо, що інспекторів які б могли контролювати всю низку порушень, не вистачить, поки у громадян прокинеться свідомість, у даній справі величезну роль можуть відіграти громадські організації на кшталт вашої ГО «Зелений Світ» та громадські інспектори з охорони довкілля.                                                         При стрімкому розвитку індустрії і технологій, люди забувають, що вони є маленькою частинкою природи. Це ж не природа прийшла до нас додому,  а ми заселили, колись екологічно чисті землі, оселилися в місцях природної обителі диких тварин, при цьому витіснивши з їх з відти, знищивши багато видів рослин та тварин яких вже не повернути. Це ми нищимо, засмічуємо не зважаючи ні на що, залишаючи своїм нащадкам забруднене  довкілля. Ще ніхто з жителів планети так сильно їй не шкодив, як люди. Нам варто усвідомити, що ми не власники Землі, як от дехто вважає, а всього лиш її тимчасові жителі.             Враховуючи ентузіазм та завзяття молодшого покоління, той факт, що ми вже зібралися в цьому залі і обговорюємо проблеми пов’язані з охороною довкілля та підсумовуючи вище сказане, я прийшов до висновку  що ми разом можемо зменшити негативний вплив на природне середовище та прийняти міри у напрямку збереження здоров’я людей, запобігти вимиранню видів, якщо кожен з нас врятує одну тварину та одне дерево, то вже на цій землі ми живемо не марно.                                                                                                                  Державна екологічна інспекція у Черкаській області готова співпрацювати з усіма верстами населення, яким не байдуже наше майбутнє, особливо з такими потужними організаціями як ГО «Зелений Світ» та представниками місцевої територіальної громади. На сьогодні в Черкаській області крім Державних працівників, на захист природи залучені громадські інспектори, активісти, та громадські організації. Я впевнений що серед мешканців Тальнівського району знайдеться не мало представників територіальної громади, які готові працювати на цьому поприщі ради нашого майбутнього та наших нащадків. Це важка, складна, але благородна діяльність. Але ж хто якщо не ми?  Хочу повідомити, що серед присутніх на нашому зібранні є Тальнівчани які сьогодні отримають посвідчення громадських інспекторів охорони довкілля що дасть їм набагато ширші повноваженням і маю надію що вони на високому, професійному рівні будуть охороняти навколишнє природне середовище ради збереження здоров’я нації.

         

Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 393 | Завантажень: 19 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]