Вітаю Вас, Гость
Головна » Файли » Наши файлы

КОРОТКИЙ ПРОГРАМНО-РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ НАПРЯМОК від Олександра Томасєвича
[ Викачати з сервера (43.5 Kb) ] 20.04.2010, 18:00
КОРОТКИЙ ПРОГРАМНО-РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ НАПРЯМОК
від Олександра Томасєвича
Учасники громадських організацій малого та середнього бізнесу України висловлюють стурбованість державної політики щодо малого та середнього бізнесу в Україні як такої, що в основному спрямовувалася на подолання бідності та підвищення добробуту громадян України власними силами, за власні кошти і на свій ризик. Однак аналізуючи останні роки життя громадян України, можна сказати, що це не врятувало нас від бідності. Ми стали ще бідніші, а це приблизно 28 % наявного населення України, знаходиться в бідності. Страшна тенденція полягає в тому, що сім’я в якій є один працюючий, є вкрай бідною.
Тому і стоїть питання перед підприємницьким середовищем піднімати питання середнього та малого бізнесу в із нібито боротьби з бідністю, в галузь у сфері підприємницької діяльності та започаткувати цю галузь з відповідними інфраструктурами, як науку, як предмет виробництва та послуг. Впровадити цей напрямок в чинне законодавство. Починаючи із Закону України. Потім внести зміни у всі соціальні Закони, Закон про працю, Державний реєстр робочих професій і т.п.
Крім того, що зараз при новій владі це можливо, оскільки вона зацікавлена в економічному розвитку середнього бізнесу і може розглядати його як 60 % потенціал надходжень до регіональних бюджетів, що виправить економічне становище в цілому по Україні.
Державна політика щодо малого та середнього бізнесу була визначена декількома законами України, але вона була формальною, оскільки бувша державна влада не розглядала малий та середній бізнес як комплексний фактор боротьби з бідністю, економічної і національної безпеки та як галузь. Проблеми розвитку малого та середнього бізнесу в значній мірі залишаються сферою уваги лише однієї урядової інституції (Держпідприємництва), що не вирішувала проблемних питань піднятих малим та середнім бізнесом України, оскільки проблеми малого та середнього бізнесу потребують національного програмного вирішення, а не вказаною урядовою інституцією. Тому весь малий та середній бізнес в Україні опинився в нерозвинутому стані, залишається із своїми проблемами на одинці.
При цьому слід відмітити, що в ринковій економіці основний аспект державної підтримки полягає не в субсидіюванні окремих підприємств, а в ліквідації адміністративних бар'єрів та стимулюванні формування сучасних адміністративних, регуляторних, податкових норм ведення підприємницької діяльності. Також держава має стимулювати створення необхідної інфраструктури розвитку малого та середнього підприємництва, що характеризується кумулятивним ефектом і що забезпечить досягнення нової якості не окремими підприємницькими суб’єктами, а галузю, сектором малого та середнього підприємництва в цілому. Мале та середнє підприємництво є своєріднім універсальним інструментом участі мільйонів громадян як в економічному житті України, так і в системі міжнародного розподілу праці, виступає для економічно свідомих громадян як своєрідний засіб існування і стимул до самовдосконалення.
Малий та середній бізнес у всьому світі виконує важливі соціальні функції, до яких належать:
- створення додаткових робочих місць, зменшення рівня безробіття, вирішення проблем бідності — вирішення яких становить одну з найважливіших функцій держави;
- формування середнього класу, тобто такого прошарку населення, який реально готовий нести на своїх плечах відповідальність за сталий розвиток країни - що становить одне з головних завдань соціально-орієнтованого ринкового суспільства;
- підтримання конкурентного середовища і обмеження монополізму великих підприємств - що надає пересічним громадянам (споживачам) можливість кращого вибору за меншу ціну.
Розвиток малого та середнього бізнесу з часу проголошення Україною незалежності, більш або менш активно проголошувався державою як один з пріоритетів державної політики. Але непослідовні, фрагментарні та часто взаємо суперечливі рішення та дії попередньої влади свідчать, щонайменше, про здійснення несистемної державної політики щодо малого та середнього бізнесу.
Так, зміни у соціальному блоці законодавства, що були зроблені, «руйнують» спрощену систему оподаткування, дерегуляція «загальмувала» на штучній ініціації державними органами адміністративних платних послуг, спрощення процедур адміністративного контролю «топиться» в імітації регуляторної політики.
Однак, головна проблема, з якою стикається малий та середній бізнес в Україні, полягає у низькій якості системи державного управління, відсутності або спотворених стимулах до її належної роботи, і, як результат, до невиконання або вибіркового виконання національного законодавства органами державної влади.
Відсутність в Україні належного державного управління у свою чергу породжує наступні основні проблеми, з якими стикається малий та середній бізнес :
- відсутність чітко сформульованої державної політики у сфері розвитку малого та середнього бізнесу;
- збільшення адміністративних бар'єрів (реєстрація, ліцензування, сертифікація, системи контролю і дозвільної практики, тощо) та надмірне втручання органів державної влади в діяльність суб'єктів малого підприємництва;
- відсутність ефективних механізмів фінансово – кредитної підтримки малого та середнього бізнесу;
- відсутність представників малого та середнього бізнесу в органах державної влади та місцевого самоврядування що здійснюють управління у сфері допомоги розвитку малого та середнього бізнесу;
- відсутність в органах державної влади та місцевого самоврядування органу взаємодії, який акумулював, формував, обробляв та вирішував підняті проблеми малим та середнім бізнесом.
Але як свідчить факт, що незважаючи на фактичну відсутність послідовної державної політики та суперечливі взаємовиключні дії органів влади, розвиток малого та середнього бізнесу в Україні все – таки відбувається. Його рушійною силою є лише підприємницький потенціал громадян України, які в існуючих умовах не чекають допомоги від держави, а творять свій добробут своїми руками, на власний ризик і розсуд та на власних ресурсах.
Громада, і у тому числі суб’єкти малого та середнього бізнесу, мають не тільки знати, у якому напрямку змінюється та розвивається державне управління, державна політика, але й брати активну участь в обговоренні проектів державної влади. Саме це становить суть адміністративної реформа, успіх якої визначитиме сутність нової державної влади, нової системи державного управління і, відповідно, нової політики щодо малого та середнього бізнесу.
Ключеве місце у новій політиці щодо малого та середнього бізнесу має знайти нове розуміння ролі громади та нові підходи на засадах рівноправності влади і бізнесу, які полягають як у спільній участі у підготовці державних рішень і формуванні засад нової державної політики, так і у спільній відповідальності за реалізацію нових програм. Такі нові підходи прямо та безпосередньо передбачають посилення ролі громадського контролю за органами державної влади.
В зв’язку з цим є необхідність у зверненні до Президента України, КМУ, Верховної ради України та органів державної влади з пропозицією :
Основні положення нової державної політики щодо розвитку малого та середнього бізнесу мають вирішити два основних завдання:
Суб’єкту законодавчої ініціативи розробити концепцію галузі підприємницької діяльності;
збереження існуючих суб'єктів малого та середнього бізнесу (юридичних осіб
та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності), оскільки є тенденція до закриття;
забезпечення якісного розвитку сектору малого та середнього бізнесу (тобто
забезпечити збільшення частки суб'єктів малого та середнього бізнесу, які створюють високу додану вартість і нові робочі місця), що досягається наступним:
а) збільшенням експортної спроможності національного малого та середнього підприємництва;
б) спрощенням доступу національного малого та середнього бізнесу до сучасних технологій;
в) підвищенням здатності національного малого та середнього бізнесу конкурувати з імпортом та підвищенням загального рівня конкурентоспроможності сектору малого та середнього бізнесу;
г) збільшенням доступу національного малого та середнього бізнесу до довгострокових кредитів для побудови нових виробництв та послуг, продукція або результати яких використовуються у міжнародній та внутрішній торгівлі;
д) збільшенням доступу національного малого та середнього підприємництва до інформації про державні, муніципальні або приватні програми щодо збільшення спроможності малого та середнього бізнесу конкурувати на міжнародних та внутрішніх ринках;
е) забезпечити, щоб інтереси національного малого та середнього бізнесу адекватно та відповідним чином були представлені у двосторонніх та багатосторонніх міжнародних торговельних переговорах та домовленостях, у томі числі переговорах з ЕС.
з) уведення на засадах рівноправності представників підприємницької спільноти до складу тендерних комісій Українського та регіональних фондів підтримки підприємництва.
Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 1033 | Завантажень: 198 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]