Вітаю Вас, Гость
Головна » Файли » Наши файлы

КЛОПОТАННЯ про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача,Томасєвич
[ Викачати з сервера (53.0 Kb) ] 27.12.2010, 01:00

                                                                До Вищого адміністративного суду України

                                                            ---------------------------------------------------------

                                                                 вул.  Московська, 8,   м. Київ,  01029                                   

                              

                                        Третя особа без  самостійних вимог:   

                                                               ______________

______________________________________________

______________________________________________

______________________________________________                                                     

 

                                         У справі № П – 417/10  ( суддя  Черпак Ю.К. )

 

КЛОПОТАННЯ

про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача

( відповідно до ч. 2 ст. 53 КАС України )

 

            В провадженні Вищого адміністративного суду України знаходиться адміністративна справа № П-417/10 за позовом Червоноградської міською громадської організації підтримки і захисту малого та середнього бізнесу «Єдність» до Верховної Ради України про визнання незаконними дії та зобов’язання вчинити певні дії.

З метою встановлення судом наявності доказів,  які обґрунтовують  позовні вимоги і заперечення, захисту порушених відповідачем наших прав, свобод і законних інтересів, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки судове рішення по цій справі вплине  на наші права, свободи, інтереси і обов’язки, так як предмет спору стосується безпосередньо третіх осіб суб’єктів підприємницької діяльності і не тільки, тому є необхідність у залученні нас третьою особою у дану справу без самостійних вимог на стороні позивача.

Члени _______________________________________________________ підприємців є суб’єктами підприємницької діяльності, здійснюють свою діяльність на підставі закону і є учасниками спрощеної системи оподаткування своїх доходів.

У відповідності до спірного Законопроєкту № 6673 «Про внесення змін до Закону № 1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який став нормативним актом за № 2461 і за яким Пенсійний фонд України розпочав з 1 липня 2010 року вимагати з підприємців, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування у відповідності до закону, додаткові страхові внески до Пенсійного фонду України в  розмірі 294 - 301 гривень щомісяця відповідно.

Вказані незаконні стягнення з нас Пенсійним фондом за прийнятим Законом відповідача, є наслідком незаконних дій Верховної Ради України відносно нас, що порушує наші права, свободи і законні інтереси щодо примусу підприємців до вступу в члени у некомерційну самоврядну  організацію (Пенсійний фонд), що заборонено ст. 36 Конституції України. 

Спірний законопроект № 6673 і закон № 2461 вніс зміни у Прикінцеві положення  ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 які суперечать чинному нормативному акту Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».

     Частиною першою     ст.     18     Закону     України    "Про загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування"  (  1058-03  ) передбачено,  що  розмір  страхових  внесків,  у тому числі розмір частини  внесків,  що  спрямовуються  до  Накопичувального  фонду, встановлює  Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з  того,  що  вони  повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг,  передбачених  цим  Законом,  а  також покриття  адміністративних  витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного  пенсійного  страхування. Проте   ці   положення  не  можуть  бути  застосовані  до  спірних правовідносин між позивачем і відповідачем у  зв'язку  з  тим,  що  Верховна  Рада  України  не встановила  розміру страхових внесків,  як це передбачено частиною першою ст.  18 Закону України  "Про  загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування" на 2004 рік, тобто спірний період.

       За таких обставин до спірних правовідносин слід  застосовувати  п.  1 ч. 8   розділу  XV  "Прикінцеві  положення"  Закону  України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"  (  1058-03  ), яким встановлено,  що до набрання чинності законом про спрямування частини  страхових  внесків  до  Накопичувального  фонду  страхові внески,  що  перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків,  що перераховуються особами,  зазначеними в пунктах 3 і 4 статті  11  та у статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне  пенсійне  страхування",  а  також   страхових   внесків, сплачуваних  за  осіб,  зазначених у пунктах 8,  13,  14 статті 11 Закону  України   "Про   загальнообов'язкове   державне   пенсійне страхування"),   сплачуються  страхувальниками  та  застрахованими особами на умовах і в порядку,  визначених  Законом  України  "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та в розмірах, передбачених Законом України "Про  збір  на  обов'язкове  державне пенсійне   страхування"   для   відповідних   платників  збору  на обов'язкове державне пенсійне страхування.

     Отже, ми приходим до правильного висновку,  що п. 1 ч. 8  розділу  XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування" ( 1058-03  )   встановлює  розмір  страхових  внесків лише для тих страхувальників,  які є платниками збору на  обов'язкове  державне     пенсійне       страхування,      та      не     встановлює     його      для    тих    страхувальників,    які   не   є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.            карженому         ач не мав до нас претензій із сплати внесків.

     Однак Закон   України   "Про   загальнообов'язкове   державне пенсійне страхування"    ( 1058-03 ) не визначає  кола  осіб,  які  є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,  та не змінює порядку їх  визначення.  Тому  визначення  осіб,  які  є платниками  збору  на  обов'язкове  державне пенсійне страхування, повинно здійснюватися на підставі  положень  Закону  України  "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" ( 400-1997  ) з урахуванням положень Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" (  2063-00  )  та  Указу  Президента  України "Про спрощену систему  оподаткування,  обліку  та  звітності  суб'єктів малого підприємництва" (№ 727-98 ).

     Ми є   платниками   єдиного, фіксованого   податку,    тобто    суб'єктом    малого підприємництва, який перейшов на спрощену систему оподаткування.

     Як зазначено у ст.  11 Закону України "Про державну підтримку малого підприємництва" ( 2063-00 ), спрощена система оподаткування передбачає  заміну  сплати  встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою  єдиного  податку.  Законом України "Про  систему  оподаткування"  (   1251-91   )   збір   на обов'язкове    державне    пенсійне   страхування   віднесено   до загальнодержавних податків  і   зборів   (обов'язкових   платежів) (п. 17 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування".

     Відповідно до п. 6 Указу  Президента  України  "Про  спрощену систему   оподаткування,  обліку  та  звітності  суб'єктів  малого підприємництва" (у727-98 )  суб'єкт  малого  підприємництва,  який сплачує  єдиний, фіксований  податок,  не  є  платником  збору  на обов'язкове державне пенсійне страхування,  що відповідає наведеним положенням ст. 11   Закону    України    "Про   державну   підтримку   малого підприємництва" ( 2063-00 ).

     Ми правомірно враховуємо,  що ми і позивач не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки сплату цього збору для  нього  замінено  сплатою  єдиного податку  (ст.  11  Закону  України  "Про державну підтримку малого підприємництва" ( 2063-00 ),  п.  6 Указу Президента України  "Про спрощену  систему  оподаткування,  обліку  та  звітності суб'єктів малого підприємництва" (у727-98 ).

     Відповідно до  п. 15   глави   XV   Закону    України    "Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування" ( 1058-03 ) до приведення законодавства України у відповідність  із  цим  Законом закони  України  та  інші нормативно-правові акти застосовуються в частині,  що не  суперечить  цьому  Закону.  Але  Указ  Президента України  "Про спрощену систему оподаткування,  обліку та звітності суб'єктів     малого    підприємництва"    ( у727-98  )    не    є нормативно-правовим актом,  який регулює питання сплати  страхових внесків,  зокрема, він не встановлює пільг з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх  сплати.  З  іншого  боку, Закон   України   "Про   загальнообов'язкове   державне   пенсійне страхування" не є нормативно-правовим актом,  що  регулює  порядок визначення  осіб,  які  є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне  страхування,  а  також  цей  Закон  не  регулює  питання застосування спрощеної системи оподаткування.

     Отже, ми   обгрунтовано зазначаємо,  що  Указ  Президента  України  "Про  спрощену  систему оподаткування,    обліку    та    звітності    суб'єктів    малого підприємництва" (у727-98 ) не суперечить положенням Закону України "Про загальнообов'язкове    державне     пенсійне     страхування"      ( 1058-03 ) та підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

     Таким чином,  наші доводи  про те,  що ми і позивач не є платником  збору  на  обов'язкове  державне  пенсійне страхування,  а  тому  ми не повинні сплачувати страхові внески у розмірах,  передбачених Законом України "Про збір  на  обов'язкове державне  пенсійне  страхування"  (  400-1997   )  для відповідних платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, та, як наслідок,  визнання дій відповідача неправомірними по прийняттю, розгляду і схваленню Закону про внесення змін до Закону № 1058 його в цілому, є обґрунтованими і законними  і відповідають положенням чинного законодавства.

            Згідно ч. 2 ст. 53 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити в справу на стороні позивача в будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов’язки.

            Частиною 3 цієї статті також передбачено, питання про вступ до участі у справі третіх осіб вирішується ухвалою.                            

            Враховуючи викладене,  підставі  ч. 2 ст. 53, ст. 69 КАС України, -

ПРОШУ:    

            Залучити  до участі у дану справу третьою особою без заявлення самостійних вимог на стороні позивача _______________________________________________

            Додаток :

            Клопотання.

            Свідоцтво про державну реєстрацію.

            Довідку про включення до єдиного держреєстру.

            Довіреність. 

            Ксерокопія особистого паспорту довіреного.

            Повідомлення з ПФ про вимогу сплати.

 

            «        »______________2010 р.

            Голова ГО……..                                                                        Петрова А.П.

Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 13031 | Завантажень: 226 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 3.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]