Вітаю Вас, Гость
Головна » Файли » Наши файлы

О.Томасєвич. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу
31.03.2011, 22:09

До  Уманського міськрайонного

суду Черкаської області   

------------------------------------------------------------

вул. Коломенська, 18,    м. Умань,   18000

                                                 Позивач :     Мартиненко Галина Гаврилівна

вул. Пролетарська,14 А, кв. 23,  м. Умань,

Черкаська обл., 20300

                                                                       

                                              Відповідач:    Управління Пенсійний  Фонд  України                                                                       

                                                                       в м. Умані, Черкаської області

---------------------------------------------------------------

вул. Тельмана, 4,  м. Умань, Черкаська обл.   

20300


                                               

АДМІНІСТРАТИВНИЙ  ПОЗОВ

про визнання протиправною  та скасування вимоги про сплату боргу


    У відповідності до частини 3 статті 18 КАС України передбачено, що справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових  чи службових  осіб  місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Згідно частини 2 статті 19 КАС України передбачено, що  Адміністративні  справи  з  приводу  оскарження  правових актів індивідуальної дії,  а також дій чи бездіяльності  суб'єктів владних  повноважень,  які  прийняті (вчинені,  допущені) стосовно конкретної фізичної особи, вирішуються за  вибором  позивача  адміністративним  судом за зареєстрованим у встановленому  законом  порядку  місцем  проживання  (перебування, знаходження)  цієї  особи-позивача.  


Управління Пенсійного фонду України в м. Умань, Черкаської області, вимагає від мене  на  користь Пенсійного фонду України сплати недоїмки зі  страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування  за друге півріччя  2010 рік в сумі  1 757,80 грн.. Це підтверджується Вимогою про сплату боргу від 1 лютого 2011 року № Ф-84, копія додається.

  Така вимога, що зазначена у вказаній Вимозі, є незаконною та протиправною, тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню із підстав невідповідності її чинному законодавству, що порушує мої права, свободи і законні інтереси.

Станом на день звернення до суду з позовом, я не маю будь-якого боргу перед Пенсійним фондом, оскільки я не є ні страхувальником, ні застрахованою особою у солідарній системі Пенсійного страхування. Не звертався із заявою про відрахування страхових внесків, не укладав Договору про сплату страхових внесків, не узгоджував розрахунок сплати страхових внесків.

Отже я не зобов’язаний сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду, що підтверджується наступним.   


Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийнятий з метою врегулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Зазначений закон містить положення, які встановлюють виключне визначення ним (законом):

  • принципів та структури системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

  • кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному  страхуванню;

  • платників  страхових  внесків,  їх  права та  обов'язки;  

  • порядку нарахування, обчислення та сплати страхових внесків;

  • стягнення заборгованості за цими внесками.

Так, згідно з пунктом 1 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), придбали спеціальний торговий патент, на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Пунктом 1 статті 14 вищезазначеного закону встановлено, що страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту б частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.

Розмір страхових внесків, у тому числі розмір частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про. загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», - встановлює Верховна Рада України відповідно для страхувальників і застрахованих осіб за результатами актуарних розрахунків, виходячи з того, що вони повинні забезпечувати надання особам пенсійних виплат і соціальних послуг, передбачених цим Законом, а також покриття адміністративних витрат для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Так, підпунктом 4 пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.

Фіксований розмір внесків до Пенсійного фонду України, які повинні сплачуватись фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, встановлено Указом Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», який був виданий відповідно до пункту 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.

Відповідно до абзацу 2 частини 7 пункту 2 зазначеного указу з суми єдиного податку, який сплачується фізичною особою - суб'єктом малого підприємництва, відділення Державного казначейства України перераховують до Пенсійного фонду України 42 проценти від суми єдиного податку.

Згідно з абзацом 8 частини 1 статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до солідарної системи нараховуються для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності здійснюється на суми доходу  (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

   Відповідно до абзацу 3 пункту 6 вищезазначеного Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» фізична особа - суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб.

При цьому обов'язок для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які сплачують єдиний податок, зі сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України відповідно до частини 1 пункту 5 Указу виникає лише у випадку перевищення ним встановленого абзацом 1 пункту 1 цього Указу річного обсягу виручки у розмірі 500 тисяч гривень.

Державна підтримка малого підприємництва, відповідно до пункту 3 статті 5 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва», здійснюється, зокрема, шляхом запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності.

При   цьому   статтею    11    вказаного   Закону   закріплено,   що   для   суб'єктів   малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, яка передбачає: заміну сплати  встановлених законодавством  податків  і зборів  (обов'язкових платежів)  сплатою єдиного податку.

Відповідно до пункту 9.12.3 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», порядок нарахування та сплати збору до Пенсійного фонду України або внесків до державних соціальних фондів такими фізичними особами визначається спеціальним законодавством з питань такого спрощеного оподаткування.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про систему оподаткування» встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам - здійснюються відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. При цьому ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком  особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Виключною    компетенцією встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів),   а   також   пільг  їх   платникам,   відповідно   до   Закону   України   «Про   систему-оподаткування», - наділені     Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, а також сільські, селищні та міські ради.

При цьому, відповідно до частики 1 статті 17 Закону України «Про систему оподаткування», сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 10 Господарського кодексу України основними напрямами економічної політики, що визначаються державою, є: податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого додаткового навантаження на суб'єкта господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського кодексу України, система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України.

Надсилаючи Вимоги і вимагаючи сплати страхових внесків до Пенсійного фонду за друге півріччя 2010 року, відповідач виходив з того, що відповідно підпункту 4 пункту 8 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі, вийшов за межі наданої йому компетенції, в порушення вимог Конституції України, Господарського кодексу України та актів Президента України, а також «Про державну підтримку малого підприємництва», «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про податок з доходів фізичних осіб» та «Про систему оподаткування», фактично ввів додатковий збір та збільшив додаткове навантаження на позивача, суб'єкта господарювання, що, відповідно, призвело до порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача - широкого кола суб'єктів підприємницької діяльності при застосуванні спрощеної системи оподаткування.

Вважаю такі доводи ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах  справи,  яким має бути  дана належна юридична  оцінка,  правильне  застосування  норми матеріального  права,   що  регулюють  спірні  правовідносини,   та  не допущення  порушень закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, підставі ст.ст. 104 – 106 КАС України, -


ПРОШУ:


Прийняти даний адміністративний позов до розгляду по суті.

Визнати неправомірною та скасувати Вимогу про сплату боргу від 1 лютого 2011 р. № Ф-84  управління Пенсійного фонду України в м.  Умань, Черкаської області.   

          

 Додаток:

Копія адмінпозову відповідачу.

Доказ сплати судового збору.

Дві копії Вимоги про сплату боргу.

Дві копії паспорту.

Дві копії пенсійного посвідчення і довідки МСЕК.

Дві копії Свідоцтва про державну реєстрацію.



«_____»________________2011 р.                           Мартиненко Г.Г.

Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 1987 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 1
1 Cat  
0
А вот как решает суд ( из ухвалы ):Згідно статті 15 Закону № 1058-ІV, платниками внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент). Статтею 5 даного Закону регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватись лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечать. " !!! И еще:"Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що вимога про сплату боргу направлена йому Пенсійним фондом, як платнику єдиного податку, суперечить Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (надалі – Указ Президента № 727), Закону України від 22.05.2003р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України від 25.06.1991р. № 1251-ХII «Про систему оподаткування», оскільки зазначені нормативно - правові акти регулюють питання оподаткування. " Как ЭТО учесть в исковом, подскажите.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]