Вітаю Вас, Гость
Головна » Файли » Наши файлы

Ігор Лісодід ЗАКОН ЯК БЛАГОДАТЬ
[ Викачати з сервера (124.0 Kb) ] 21.04.2010, 18:13
ЗАКОН ЯК БЛАГОДАТЬ
В літо 1051. Поставив князь Ярослав Іларіона, русина родом, Митрополитом у Святій Софії. Іларіону належить знамените "Слово о законе и благодати” – один із кращих творів древньоруської літератури Київського періоду. (Повість временних літ). 5(16) квітня цього року виповниться 300 років Конституції, складеній вірним мазепинцем, однодумцем і продовжувачем його справи в еміграції – гетьманом Пилипом Орликом. Ще тоді визнана урядом Швеції та Туреччини, вона вражає своєю актуальністю і сьогодні як перший у світі подібний документ з надзвичайно високим рівнем демократичності. Конституція Пилипа Орлика, що втілила й ідеї Івана Мазепи, його натхненника, на 80 років випередила ідеї Французької революції (передмова Юрія Іванченка, упорядника книги "Мазепа”). Що для нас значить Конституція? Мало хто її переглядає в пошуках потрібної інформації, ще менше готові боротися за свої конституційні права і сумлінно виконувати обов’язки громадянина України. Нинішній конституційний процес перейшов з рівня конкурентної боротьби: пропозицій різних проектів Конституції – імені Януковича, Тимошенко чи Ющенка, до правового нігілізму післявиборчого періоду. Не можна бути байдужим до грубих порушень нині діючої Конституції владою. Хоча ми й звикли не відстоювати свої права та не виконувати покладених на нас обов’язків. В першу чергу це стосується прав та свобод, гарантованих Основним Законом України. Христос воскрес! Любі наші Брати і Сестри! У ці пасхальні дні, в 2010 рік від Різдва Христового, в 300-й рік з дня прийняття Конституції Пилипа Орлика 5(16) квітня 1710 року – першої європейської, в сучасному розумінні, демократичної Конституції, звіщаємо Вам ДОБРУ НОВИНУ – Україна воскресла! Коли кожен Громадянин України ще вчора справедливо вважав, що наша Вітчизна не є по-справжньому вільною, незалежною, демократичною, тому що не міг впливати на дії державної влади, не мав гарантованого захисту від будь-чиєго насилля, свавілля, зловживання, а права і свободи людини і громадянина в Україні безнаказанно порушувались без числа і міри- сьогодні, з тієї самої миті, коли починаєте читати цього Відкритого Листа з повідомленням про цю ДОБРУ НОВИНУ – починає змінюватись, перестає плакатись, жалітись і шукати собі захисників з-поміж „сильних світу цього”, а вирішує цілком покладатись на Боже провидіння і на самого себе, приймає Основний ЗАКОН України - ЯК БЛАГОДАТЬ Божу. І тепер кожен із нас сам своїми діями може покласти край усім неправдам і злодійствам, і повернути, відшкодувати все у нього вкрадене, те, що йому належить по закону права. Ця ДОБРА НОВИНА звіщає кожному з нас, що ми маємо всесильною заступницею нашою діючу з 28 червня 1996 року і понині - Конституцію України! Але, як і всяка коштовна річ, ДОБРА НОВИНА пізнається через СЛОВО, яке ще вчора було сховане від нас за „сімома замками” Основного Закону України. Цей Відкритий Лист є ОБ”ЯВЛЕННЯМ ДОБРОЇ НОВИНИ, порадою кожному Громадянину України - де і які саме ключі йому треба підібрати до нашої Конституції України (ЗАКОНУ) для зрозуміння і прийняття ДОБРОЇ НОВИНИ (БЛАГОДАТІ), щоб кожному стати вільною і захищеною Людиною і Громадянином. Перший ключ – статті 1, 3, 34 Конституції України, які гарантують кожному Громадянину України захист його особистих конституційних прав і свобод, а держава відповідає перед людиною за свою діяльність: Ст. 1. „Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.” Ст. 3. „Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.” Ст. 34. „Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.” Другий ключ – статті 5, 38 Конституції України, які гарантують народу України, що він, тобто усі ми разом, Громадяни України, є єдиним джерелом влади, а обрана нами влада має виконувати волю Українського народу: Ст. 5. Україна є Республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу.” Ст. 38. „Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.” Третій ключ – стаття 8. Конституції України, яка дає можливість кожному Громадянину України самостійно звертатись безпосередньо в суд з усіх питань правових відносин у суспільстві, які нею регламентовані: Ст.8 „В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.” Четвертий ключ – статті: 19, 27, 29 Конституції України гарантують право на життя, свободу дій кожного Громадянина України, якщо ці дії не є шкідливими для інших людей, ставлять обов’язком держави – захищати життя людини, дають право особистої недоторканності кожному: Ст. 19 „Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ст. 27. „Кожна людина має невід» ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя . Обов’язок держави – захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань. Ст. 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність” П’ятий ключ – статті 6, 55 і 56. Конституції України, які дають можливість кожному Громадянину України звертатись до суду з позовними заявами про відшкодування державною владою завданої йому матеріальної та моральної шкоди, чим зможе повернути собі свою частку незаконно привласненого чи втраченого державною владою народного майна: Ст. 6. „Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.” Ст. 55. „Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.” Ст. 56. „Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.” Шостий ключ – статті 21, 22, 23, 24, 68, 79, 102, 104, 116, 119, 157 Конституції України гарантують рівність перед законом усіх Громадян України, без будь-яких привілеїв чи обмежень, вільний розвиток особистості, зобов’язують всіх Громадян України дотримуватись Конституції і законів України: Ст. 21. „Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.” Ст. 22. „Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Ст. 23. „Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.” Ст. 24. „Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.” Ст. 68. „Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.” Ст. 79. „...народні депутати України складають...таку присягу: „Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників”. Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата.” Ст. 102. „Президент України є гарантом...додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.” Ст. 104. „Президент України складає таку присягу: „Я...урочисто присягаю...дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників...” Ст. 116. „Кабінет Міністрів України: 1) забезпечує...виконання Конституції і законів України...” Ст. 119. „Місцеві держадміністрації на відповідній території забезпечують: 1) виконання Конституції та законів України...” Ст. 157. „Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Сьомий ключ – статті 85, 124, 125, 126, 129 Конституції України гарантують законність, незалежність і справедливість правосуддя, обов’язковість виконання судових рішень, рівність усіх Громадян України перед судом: Ст. 85. „До повноважень Верховної Ради України належить: 27) обрання суддів безстроково;” Ст. 124. „Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.” Ст. 125. „Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди.” Ст. 126. „Незалежн. і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.” Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Судді обіймають посади безстроково...” Ст. 129. „Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Основними засадами судочинства є: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 7) гласність судового процесу...; 9) обов’язковість рішень суду.” "Громадянський РУХ на захист своїх конституційних прав і свобод”, або коротше, "Український Констутиційний Рух”- це самоорганізація кожного Громадянина України з метою самозахисту своїх "конституційних прав і свобод людини і громадянина” (з Конституції України) від будь-яких і будь-чиїх зазіхань. Суть цієї нової ідеї – у практичному використанні статей Конституції України для звернень кожного окремого Громадянина України в суд з метою отримати відшкодування за завдану йому матеріальну та моральну шкоду незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державної влади. Мета досягається шляхом складання фахівцями позовних заяв на кожен факт порушення Конституції України (а їх є десятки!), із обчисленням вартості ( у гривнях) завданої матеріальної і моральної шкоди з розрахунку на одного Громадянина України. Кожна така позовна заява в суд – є готовим бланком, який розмножується будь-якими способами – спецвипусками, ксероксом, ЗМІ, інтернетом, друкарнями,..і роздається всім бажаючим Громадянам України для використання за призначенням. Кожний ПОЗИВАЧ підпише і заповнить свій бланк заяви, впише назву та адресу суду і передасть (зареєструє) цей листок паперу, що стане ПОЗОВНОЮ ЗАЯВОЮ – секретарю суду. Кожна така заява проситиме суд змусити державну владу відшкодувати ПОЗИВАЧУ, – сотні, а то й тисячі гривень за конкретну завдану йому владою матеріальну та моральну шкоду. Кожний оригінальний бланк ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ складатиметься з трьох частин: Перша – однакова для всіх, із статтями з Конституції України, які потверджують право кожного Громадянина України звернутись до суду із даною ПОЗОВНОЮ ЗАЯВОЮ. Друга – ті статті з Конституції України, що є основою даної ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ. Третя – суть предмету ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ: хто коли і яку завдав шкоду та величина відшкодування. ПРОЕКТ написання ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ №1. ПОЗИВАЧ: ........................................ В...........................суд............................ ВІДПОВІДАЧ: ................................... адреса суду............................................ Адреса позивача................................... З А Я В А Я,.............................., згідно зі статтею 8 Конституції України, звертаюсь до суду із скаргою на державну владу України в особі Президента України, Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України, які в 1997 році уклали договір про перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України в Севастополі терміном на 20 років – до 2017 року. Конституція України, стаття 17. говорить однозначно: ”На території України не допускається розташування іноземних військових баз.” Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року, на рік раніше від вищезгаданого "договору”, який на основі статті 17 – був і є протизаконним, а отже – не чинним. Ніхто і ніколи навіть не робив спроби відмінити чи змінити цю статтю в Конституції України. Тому що це було б неможливим, оскільки статті діючої Конституції, від І до 20 входять до розділу І "Загальні засади”, зміни до яких вносяться згідно статті 156. Конституції України: "Законопроект про внесення змін до розділу І "Загальні засади”, розділу ІІІ "Вибори. Референдум” і розділу ХІІІ " Внесення змін до Конституції України”... за умови його прийняття не менш як двома третинами від Конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.” Вимоги статті 156. поширюються і на наступну статтю 157.: "Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.” Посилання на пункт 14. Розділу ХУ "Перехідні положення”, де говориться: "Використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань можливе на умовах оренди в порядку, визначеному міжнародними договорами України, ратифікованими Верховною Радою України.” – є незаконним з таких причин: по-перше цей пункт навіть не є окремою статтею Конституції, а так само як і весь ХV-й розділ, говорить про короткий, обмежений у часі період переходу від дії старої до нової Конституції; по-друге, на відміну від всіх 13 попередніх пунктів "Перехідних положень”, у яких вказано конкретні терміни – строки початку дії нової Конституції, у п.14. ніякого перехідного терміну не вказано, бо слова "тимчасово” "можливе” не несуть в собі жодної конкретики, а тому п.14. юридично навіть не має законного права бути в цьому розділі. Отже – розташування будь-якої іноземної військової бази на території України, в тому числі і Російського Чорноморського флоту в Севастополі, є незаконним, починаючи з 28 червня 1996 року, з часу набуття чинності цієї Конституції України. Тому що згідно Розділу ХІУ "Прикінцеві положення” ст.160. "Конституція України набуває чинності з дня її прийняття”. Виходячи з цих законних міркувань, я прошу Високий Суд України порушити кримінальну справу до державної влади в Україні про стягнення з неї відшкодування за нанесення матеріальної і моральної шкоди всьому народу України і особисто мені,..........................,– грубих порушень прав і свобод людини і громадянина, які є базовою основою цієї Конституції України. Враховуючи, що з 28 червня 1996 року, з дати набуття чинності цієї Конституції України, згідно статті 17 "На території України не допускається розташування іноземних військових баз”, а також те, що в "Перехідних положеннях” в незаконному пункті 14. не обумовлено граничного терміну "можливого”, "тимчасового” перебування іноземних військових формувань, а також те, що будь-які міжнародні договори України, навіть ратифіковані Верховною Радою України, якщо в них і будуть вказані якісь часові терміни, як такі, що прийняті простою більшістю від конституційного складу Верховної Ради України - не можуть змінювати ст.17., прийняту не менш як двома третинами від конституційного складу ВРУ у 1996 році, яка навіть після її прийняття, як і будь-які зміни статей з І, ІІІ і ХІІІ розділів цієї Конституції вимагає затвердження всеукраїнським референдумом. Вважаю, що цей вищеназваний антиконституційний процес, що тягнеться вже 14-й рік, має бути негайно припинений – у терміновому порядку має бути виведений російський Чорноморський флот із території України, а кожному Громадянину України, в тому числі і мені, має бути відшкодовано завдану цим злочинним незаконним рішенням державної влади матеріальну і моральну шкоду за: занижену орендну плату, з урахуванням штрафних санкцій, постійний психологічний тиск і приниження честі і гідності Громадян України, бо нас заставляли відчувати себе безправними "на нашій, не своїй землі” (за Шевченком). На основі вищесказаного прошу Високий Суд України присудити державній владі сплатити мені 20 (двадцять) тисяч гривен, але не з державного бюджету, а з приватної власності посадовців, які були при владі за всі ці 14 років: Президентів, депутатів ВРУ, міністрів і всіх гілок влади – організаторів і виконавців (крадіїв), які узурпували (прихватизували) державну (народну) владу і права і свободи Громадян України для власної наживи... Стаття 5 Конституції України гарантує: "Ніхто не може узурпувати державну владу.” А стаття 6 уточнює: "Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах...” Позивач............................. Підпис........................ Дата............................. ПРОЕКТ написання ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ №2. ПОЗИВАЧ: ........................................ В...........................суд............................ ВІДПОВІДАЧ: ................................... адреса суду............................................ Адреса позивача................................... З А Я В А Я,......................, звертаюсь до Високого Суду України з позовом до найвищих посадових осіб Української держави: Президента, ВРУ та Кабміну - про відшкодування завданої мені матеріальної і моральної шкоди за порушення моїх прав і свобод, гарантованих Конституцією України кожній людині і громадянину. Так діюча сьогодні ВРУ незаконно створила нову коаліцію депутатських фракцій. Стаття 83. діючої сьогодні Конституції України говорить: "Порядок роботи ВРУ встановлюється Конституцією України та Регламентом ВРУ.” Першим порушенням Основного Закону України було прийняття в лютому 2010 року нового закону –Регламенту ВРУ, який має статті, що суперечать, грубо порушують Конституцію України. Абсурдність ситуації в тому, що зозулине "яйце вчить курку”. Коли зміни до Конституції України приймаються 300-ами голосами нардепів ВРУ, а після того затверджуються всеукраїнським референдумом, то Регламент ВРУ і зміни до нього приймались 226 голосами, частина з яких була – "тушками”, чи "перекинчиками”, або "запроданцями”... Нова ситуативна більшість у Парламенті, що самопроголосила себе коаліцією, незаконно узурпувала державну владу, міняючи Регламент так і стільки раз – як і скільки їй вигідно. Так стаття 61 Регламенту ВРУ – понижує (!) ст. 83 Конституції України, "дозволяючи” окремим нардепам формувати коаліцію... В той же час ніякі зміни Регламенту нічого (ані на йоту!) не можуть змінити в Конституції України. Регламент для псевдокоаліції є тим самим, що маски для злочинців, фіговим лиском. Повернемось до ст. 83. нині діючої Конституції України: "У ВРУ за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу ВРУ.” Ту псевдокоаліцію, яка себе самопроголосила, можна було б вважати законною, якщо б ст. 83 мала такий запис: "...формується коаліція, до складу якої входить більшість нардепів...” В Конституції ж чітко говориться: "формується коаліція депутатських фракцій...” Юридичною мовою це означає, що при формуванні коаліції суб’єктами права виступають фракції, а не окремі народні депутати. Тому що кожний народний депутат України мусить бути членом однієї з фракцій: Ст. 81. "Повноваження народного депутата України припиняються достроково в разі: 6) невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії ( виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції. У разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політпартій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політпартій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політпартій) з дня прийняття такого рішення.” Кожний народний депутат України перед вступом на посаду складає присягу, де є такі слова: "Ст. 79. "...Присягаю додержуватися Конституції України...” Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата. Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги.” Голова ВРУ і кожний народний депутат України, хто так чи інакше брав участь у створенні антиконституційної псевдокоаліції – є учасниками злочину, підсудними і відповідачами у цій карній справі – здійсненні узурпації державної влади в Україні. Ст.113. "Кабінет міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією...” Отже і всі міністри є учасниками конституційного перевороту і відповідачами у цій справі. Так само і кожний новообраний Президент України складає присягу: "Ст.104. ...урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми справами... обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України...” Ст.106. говорить: "Президент України: 9) вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у ВРУ, сформованої відповідно до ст. 83 Конституції України, подання про призначення ВРУ Прем’єр-міністра України...” Президент Янукович вніс таке подання, завідомо знаючи, що він порушив Конституцію України, що є фактом узурпації державної влади (ст.5. КУ). Підсумовуючи попередні докази посилаюсь на ст. 68. "Кожен зобов’язаний неухильно додер- жуватися Конституції України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.” Останнє речення стосується раніше поіменованих "проффесорів”, що узурпували владу. Я, ПОЗИВАЧ,.........................., звертаюсь до Високого Суду України із скаргою на державну владу України у зв’язку з її антиконституційною діяльністю, яка виражається у факті узурпації влади в Україні. Антиконституційне формування коаліції народних депутатів взамін виконання вимоги Конституції формувати коаліцію з числа депутатських фракцій, з подальшим затвердженням Прем’єр-міністра і всього Кабміну, є одним з найбільших злочинів, що вимагає покарання винних і відшкодування народові України завданої матеріальної і моральної шкоди, яка виражається в погіршенні рівня життя, позбавленні частини гарантованих Основним Законом України – прав і свобод людини і громадянина. Прошу стягнути на мою користь 10000 грн. (десять тисяч гривень) з особистої власності посадовців державної влади. Позивач............................. Підпис........................ Дата............................. ПРОЕКТ написання ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ №3. ПОЗИВАЧ: ........................................ В...........................суд............................ ВІДПОВІДАЧ: ......ВРУ..................... адреса суду............................................ Адреса позивача................................... ЗАЯВА Я...........................звертаюсь в суд з позовом до нардепів ВРУ, за відшкодуванням завданої шкоди через невиконання своїх персональних обов’язків згідно Конституції України, а також порушенням присяги. Виходячи з вимог статей: 76. "Повноваження нардепів України визначаються Конституцією та законами України”; 78 "Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі.”; 79. "Перед вступом на посаду нардепи України складають перед ВРУ таку присягу: "Присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України. Виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників. Відмова скласти присягу має наслідком втрату депутатського мандата. Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги.” 84. "Рішення ВРУ приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. Голосування на засіданнях ВРУ здійснюється народним депутатом України особисто.” – Вважаю незаконними всі рішення ВРУ, за кожне з яких особисто голосувало менше 226 нардепів України кожної сесії кожного скликання. Облік особистої участі нардепів України в пленарних засіданнях ВРУ та особисту участь у кожному голосуванні протоколюється апаратом ВРУ, що є достовірним документом. Прошу стягнути з нардепів (відшкодувати) за матеріальну і моральну шкоду завдану мені особисто, в сумі 5000 грн. (п’ять тисяч гривень), вирахувавши з кожного нардепу України усіх скликань з часу введення в дію цієї Конституції України виплачені їм незаконно гроші, пільги, радіо і телепоказ, втрачені можливості держави, за прихватизацію народного добра, розбазарювання, лобі для злочинних кланів, і т. д., і т. п., що разом складе десятки мільярдів гривень, плюс моральний злочин для цілого покоління Громадян України. Позивач............................. Підпис........................ Дата............................. За попереднім зразком складаються наступні заяви: Позовна Заява №4 Ст. 10. "Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.” ............................................................................................................................................................. Позовна Заява №5 Ст. 11. "Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури,...” ............................................................................................................................................................... Позовна Заява №6 Ст.16. "Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави.” Ст. 50. "Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.” Ст. 66. "Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.” .................................................................................................................................................................. Позовна Заява №7 Ст. 17. "Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу” ...................................................................................................................................................................... Позовна Заява №8 Ст. 36. Громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів... Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Усі об’єднання громадян рівні перед законом.” Ст. 38. "Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.” .................................................................................................................................................................. Позовна Заява №9 Ст. 47. "Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду” ................................................................................................................................................................... Позовна Заява №10 Ст. 48. "Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.” ..................................................................................................................................................................... Позовна Заява №11 Ст. 49. "Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.” .................................................................................................................................................................... Позовна Заява №12 Звертаюсь до суду із скаргою на політичні партії України: КПУ, "Партію регіонів”,..., "дії яких спрямовані на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, незаконне захоплення державної влади, посягання на права і свободи людини...”- з вимогою заборони їх діяльності, згідно статті 37 Конституції України: Ст. 37. "Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, забороняються.” Прошу відшкодувати мені за матеріальну та моральну шкоду, завдану цими партіями мені особисто, в сумі 5000 гривень. ................................................................................................................................................................. Позовна Заява №13 Ст. 69. "Народне волевиявлення здійснюються через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Ст. 71. "Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення. Ст. 76. Конституційний склад Верховної Ради України – чотириста п’ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.” Ст. 77. "Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.” ................................................................................................................................................................. Позовна Заява №14 Ст. 65. "Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.” ..................................................................................................................................................................... Позовна Заява №15 Предметом скарги є очевидна неконституційність такого органу, як так званий Конституційний Суд України, який повністю призначається державною владою і якому вона дає право (тобто – сама собі) на свій розсуд тлумачити (порушувати) статті Конституції України, що є фактичною узурпацією влади. Яскравим і явним прикладом сказаного мною є два діаметрально протилежних рішення КСУ з одного й того ж питання – щодо конституційності створення коаліції фракцій народних депутатів у Верховній Раді України. Так перше "Офіційне тлумачення положення частини шостої статті 83 див. в Рішенні Конституційного Суду № 16-рп / 2008 від 17.09.2008” - говорить, що "коаліція створюється виключно фракціями народних депутатів, а не окремими депутатами”, а інше "Офіційне тлумачення положення частини шостої тієї ж статті, від 08.04.2010р. – говорить, що коаліцію у ВРУ можуть створювати фракції народних депутатів і... (???)окремі депутати... Перше рішення двохрічної давності було законне і вигідне тодішнім Президенту і Прем’єр-міністру, а друге, протилежне, незаконне рішення – вигідно теперішньому Президенту і Прем’єру. Іншими словами, кожна третина суддів КСУ захищає інтереси не громадян України, не конституційність законів України, а інтереси своєї гілки влади, яка для того й делегувала до КСУ своїх шість суддів. Пояснення такої зміни "юридичної думки” (політичної орієнтації) на протилежну КСУ пояснює тим, що вона базується на Регламенті Верховної Ради, і що саму Конституцію вони не розглядали (???)... Антиконституційність останнього рішення КСУ злочинна, тому що виборці обирали до ВРУ не окремих депутатів, а політичні партії і виборчі блоки з їхніми списками кандидатів в депутати, про багатьох з яких виборці нічого не знали. Виборці довіряли лідерам цих партій і блоків, і само собою розумілося, що ці лідери відповідали за діяльність депутатів своєї партії, блоку, фракції. Вибори відбувались на пропорційній основі, а тому коаліція не може формуватись із числа окремих "мажоритарників”. Це є незаконно і є очевидним грубим обманом виборців. Через завдану мені матеріальну і моральну шкоду усіма гілками влади, прошу негайно розпустити псевдокоаліцію, а мені особисто, як і кожному окраденому Громадянину України –повернути 10 тис. гривень. Ст. 147. "Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. КСУ вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.” Ст. 148. "КСУ складається з вісімнадцяти суддів КСУ. Президент України, ВРУ, та з’їзд суддів України призначають по шість суддів КСУ.” Ст. 150. "До повноважень КСУ належить: 1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність):... 2) офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, КСУ ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржен
Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 819 | Завантажень: 124 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]