Євген Романишин (підготовив):

Христос

Аватаром Сварога є Христос, який зійшов на землю. Перське horsed — hrs перекладається як Сонце [229], тобто Христос є Самим Хорсом. За чотири роки до розвалу СРСР відома радянська дослідниця раннього християнства Іри¬на Свєнцицька, спираючись на багатий історичний матеріал, не лише визнала історичність Христа, але й заперечила Його єврейське походження, а також етнічну приналежність галілеян до євреїв і вказа¬ла на те, що галілеяни зазнавали політичних і релігійних утисків не тільки з боку римлян, але й і з боку євреїв [230]. Значно раніше, у 1903 році, австрійський психолог Отто Вейнінгер заперечив зв’язок християнства з юдаїзмом: християнство — релігія не семітів, а індоєвропейців [231].

Та й сама ідея Месії протирічить пафосу Старо­го Завіту, що недопускає жодного «спасителя» по­ряд з Ягве й не сприяє уявленню про посередника між євреями та їх Богом.

У канонічних Євангеліях регулярною самоназ­вою Ісуса є слова «Син Людський». Це ім’я у Ста­рому Завіті зустрічається лише один раз — у Книзі Даниїла (7:13-14). Даниїлів «Син Людський» одер­жав од Ягве владу над усіма народами. І саме його ототожнюють з Месією. Але навіть радянські вчені перед розвалом СРСР доводили, що свого «Сина Людського» як Месію Даниїл, перебуваючи у «Ваві­лонському полоні», запозичив у Заратустри [232].

......