Вітаю Вас, Гость
Головна » Файли » Наши файлы

Джефрі Сакс :" Економіка щастя" (Надіслав Петро Камінь)
18.09.2011, 23:25
и живемо в дуже тривожні часи. Незважаючи на безпрецедентне світове сумарне багатство, існує безліч причин для невпевненості, хвилювань і невдоволення. У США більшість американців вважають, що країна перебуває "на хибному шляху".

Песимізм зростає. Це справедливо і для багатьох інших країн. На цьому тлі прийшов час переглянути основні джерела щастя в нашому економічному житті.

Невпинне прагнення до більш високих доходів веде до безпрецедентної нерівності та тривог, а не до більшого щастя і задоволеністю життям. Економічний прогрес є важливим і може значно поліпшити якість життя, але тільки якщо до нього прагнуть разом з досягненням інших цілей.

У цьому сенсі гімалайське королівство Бутан було лідером. Сорок років тому молодий четвертий король країни зробив чудовий вибір: Бутан повинен виробляти "валове національне щастя", а не валовий національний продукт.

З тих пір країна експериментує з альтернативним цілісним підходом до розвитку, що сприяє не тільки економічному зростанню, а й розвою культури, психічному здоров'ю, співчуттю і почуттю спільності.

Десятки експертів недавно зібралися в столиці Бутану Тхімпху щоб підбити підсумки розвитку країни. Я разом з прем'єр-міністром Бутану Джігме Тінлі, лідером у забезпеченні сталого розвитку, приймав учасників заходу.

Ми зібралися після того, як у липні 2011 року Генеральна асамблея Організації об'єднаних націй прийняла декларацію, у якій закликала країни вивчити, як національна політика може сприяти щастю у житті суспільства.

Усі присутні в Тхімпху погодилися з важливістю досягнення більшого щастя, а не забезпечення більшого валового національного доходу. Ми розглядали питання, як досягти щастя в світі швидкої урбанізації, засобів масової інформації, глобального капіталізму і деградації навколишнього середовища.

Як можна спрямувати економічне життя на відтворення почуття спільності, довіри і забезпечення стійкості навколишнього середовища? Ось попередні висновки.

По-перше, ми не повинні ганьбити значення економічного прогресу. Коли люди голодні, позбавлені найнеобхіднішого - чистої води, охорони здоров'я і освіти, коли відсутня повноцінна зайнятість, вони страждають. Економічний розвиток, який знижує рівень бідності, є життєво важливим кроком у підвищенні рівня щастя.

По-друге, наполегливе прагнення приростити ВНП на шкоду іншим цілям теж не веде до щастя. У США ВНП різко зріс за останні 40 років, але щастя нема. Прагнення збільшити ВНП призвело до більшої нерівності в розподілі багатства та влади, сприяло зростанню бідності і викликало серйозну деградацію природи.

По-третє, щастя досягається за рахунок збалансованого підходу до життя - як індивідуумів, так і суспільства. Як індивідууми ми незадоволені, якщо позбавлені основних матеріальних потреб, але ми також не задоволені, якщо гонитва за високими доходами витісняє нашу увагу до сім'ї, друзів, співтовариства.

З точки зору суспільства, одна справа організувати політику для забезпечення життєвих стандартів, і зовсім інша - задіяти суспільні цінності в гонитві за прибутком.

Однак нинішня політика у США все частіше дозволяє корпоративним прибуткам домінувати над чесністю, справедливістю, довірою, фізичним і психічним здоров'ям, екологічної стійкістю. Корпоративні внески на виборчі кампанії все більше підривають демократичний процес, і це благословляє Верховний суд країни.

По-четверте, глобальний капіталізм містить у собі багато прямих загроз для щастя. Він руйнує природу через зміни клімату та різні види забруднення, тоді як постійний потік пропаганди, оплачуваної нафтовою промисловістю, не дозволяє людям дізнатися правду. У підсумку соціальна довіра слабшає, а клінічна депресія зростає.

Преса стала майданчиком для антинаукових корпоративних "послань". Спектр споживчих уподобань розширюється, і американці страждають від цього.

Сектор швидкого харчування використовує жири і цукор таким чином, що люди звикають до нездорової їжі. Наслідок - третина американців страждає ожирінням. Решту країн чекає те саме, якщо вони не обмежать небезпечну корпоративну практику, включаючи показ дітям реклами нездорової їжі, яка викликає залежність.

Проблема не тільки в їжі. Масова реклама сприяє поширенню інших шкідливих звичок серед споживачів, які ведуть до збільшення суспільних витрат на охорону здоров'я: надмірний перегляд телевізора, азартні ігри, наркотики, куріння, алкоголізм.

По-п'яте, щоб сприяти щастю, ми повинні визначити безліч факторів, відмінних від ВНП, які можуть підвищити або знизити добробут суспільства. Більшість країн інвестують у вимір ВНП, але лише трохи витрачаються на визначення джерела поганого здоров'я, наприклад, споживання фаст-фуду і надмірний перегляд ТБ.

Як тільки ми зрозуміємо ці фактори, ми зможемо діяти.

Божевільна гонитва за корпоративними прибутками загрожує усім. Справедливості ради треба сказати, що ми повинні підтримувати економічне зростання і розвиток, але тільки в більш широкому контексті: в тому, що сприяє стійкості навколишнього середовища та значимості співчуття і чесності, які необхідні для соціальної довіри.
Джефрі Сакс :" Економіка щастя"
Пошуки щастя не повинні обмежуватися красивим гірським королівством Бутан.
Авторське право: Project Syndicate, 2011 рік

Про автора:
Джефрі Сакс, професор економіки, директор Інституту Землі при Колумбійському університеті
Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 775 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]