Вітаю Вас, Гість
Головна » Файли » Наши файлы

Чому ми так живемо
[ Викачати з сервера (39.5Kb) ] 04.03.2010, 14:26

4.03.10

Чому ми так живемо?

Чому ми так погано живемо? Можливо так і повинно бути? Бо ми такі. І такі що заслуговуємо на таке життя?

Але ж ні! Ми жили значно краще інших. Ми вдвічі більше виробляли зерна, мяса, цукру. В цілому ВВП був більший вдвічі. Індекс світового ступеню якості життя українця перемістився із першої вісімки на 58 місце в світі. Вироджується нація, зникають села, значно збільшилася смертність. Хто винен? Де криється зло? Як це зло подолати і хто здатний?

 

Можливо є надія на Президента, Парламент, Судову систему? Останнє двадцятиріччя показало, що надії на них не слід покладати. В Україні, відповідно Конституції влада повинна належати народу, але фактично цю владу захватила відносно малочислена кучка знахабнілих олігархічних кланів. Вони для себе підробили Конституцію, закони, а суддів, які покликані контролювати закони, вони почали із своїх призначати. Тобто абсолютна кругова порука, а для народу – зачароване коло. Точніше, в Україні два кола – одне олігархічне – владне і друге коло – коло національної бідності і винищення нації. Як не страшно про це говорити, але підтверджуючих фактів і беззаперечної істинності такого твердження далеко шукати не приходиться. При цьому верхнє коло зовсім не зацікавлене в існуванні нижнього кола в такій кількості, яка вона є. Та й зростання добробуту членів нижнього кола приведе до зменшення капіталу верхнього кола, що йому не цікаво.

 

В даний час ще є безкровна можливість «вирівняти» становище, щоб потім досягти суспільного рівня європейських держав – Німеччини, Франції, Італії Чехії та ін 

Становище буде «вирівняне», коли народ отримає своє конституційне право на владу, а Президент, Парламент, Судова система стануть незалежними між собою інструментами народу для здійснення своєї влади. Крім цього всі ці інструменти вибираються народом мажоритарним способом і народ будь-кого може вільно відкликати.

 

В Україні діють тисячі громадських організацій. Щомісяця створюються багато нових. І що характерно: громадські організації об’єднуються між собою, приєднуються в ці гігантські об’єднання профспілкові організації.  У всіх них об’єднуючою ідеєю є боротьба за відібрані права олігархічними кланами. Структурується, розвивається, бурхливо збуджується громадянське суспільство.

 

Щодня в громадян виникає дуже багато питань, наприклад, чому в Німеччині «вилка» між мінімальною та максимальною пенсією коефіцієнт рівний шести, а в нас, у бідній країні, максимальна пенсія переважає мінімальну в 120 разів. Чому електроенергію, собівартість кВт.год якої 14 коп, продають за границю по 16 коп, населенню по 22, а підприємцям малого і середнього бізнесу по 74 коп? Чому ми маючи такі багаті землі, закупляємо цукор за границею, також м'ясо, сало? Промисловість не працює, сільське господарство занедбане, люди без роботи, шукають її по всьому світу, наука в загоні, армії не має. Похоже, що це національна зрада. Тому і об’єднується   громада.

 

Об’єднання громадян отримують все більше перемог у боротьбі за свої права під їх тиском відмінено високі податки на транспорт, постанову КМ №366 про пенсійний збір, ряд інших постанов. Найближчим часом потрібно забрати в чиновників ряд дозвільних функцій, передавши їх громадським організаціям, як це здійснено в європейських країнах.

 

Громадянське суспільство наймає для себе Президента, депутатів, суддів, платить їх хорошу заробітну плату, тому воно повинне і «замовляти музику». Не депутат складає передвиборну програму, а народ через громадські організації описує програму своїх елементарних потреб, знайомить із її змістом потенційних кандидатів. І якщо кандидат береться виконувати, то підписує з громадськістю суспільний договір  із відповідальністю за невиконання, із штрафними санкціями.

 

Наступна функція розвитку громадянського суспільства – це здійснення контролю громадськості за діяльністю службовців. Повинен діяти суцільний народний контроль. Тоді не буде зваричів, лозинських та інших персонажів сатанинського світу.

 

Якщо громада утримує службовців, то вони повинні нести відповідальність за організацію нашого навколишнього життя. А держава повинна нести відповідальність. Наприклад, мені продали товар, що не відповідає еталону. В цьому випадку держава повинна компенсувати мої втрати. І відповідний службовець несе за це моральну, матеріальну, а в особливих випадках і кримінальну відповідальність за те, що не забезпечив поступлення товарів належної якості споживачу. Скільки шкідливих ліків, продовольчих та  непродовольчих товарів потрапляє споживачу і ніхто за це не відповідає.

 

 Анатолій Ковальов т.096-3891937, aaa77748@mail.ru

www.pidprukr.ucoz.ua

 

 

Про Конституційні збори

http://www.pidprukr.ucoz.ua/load/pro_konstitucijni_zbori/1-1-0-46

 

Про структуру держави

http://www.pidprukr.ucoz.ua/load/a_kovalov_struktura_derzhavi_do_proektu_konstituciji/1-1-0-38

 

Чому ми так живемо

http://www.pidprukr.ucoz.ua/load/chomu_mi_tak_zhivemo/1-1-0-77

 

Про контроль за якістю товарів

http://www.pidprukr.ucoz.ua/load/pro_kontrol_za_jakistju_tovariv/1-1-0-76

 

Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 831 | Завантажень: 124 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]