Вітаю Вас, Гість
Головна » Файли » Наши файлы

Анатолій Марущак. АНАТОМІЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ АФЕРИ В УКРАЇНІ, ХТО АВТОР?
[ Викачати з сервера (18.9 Kb) ] 02.04.2021, 14:27

АНАТОЛІЙ МАРУЩАК .АНАТОМІЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ АФЕРИ В УКРАЇНІ, ХТО АВТОР?

 

Якщо ґрунтовно проаналізувати поспішну спробу нинішніх можновладців зробити українську землю товаром, і для ІНОЗЕМЦІВ, зокрема, то дізнаємося про те, що підготовка до цієї довготривалої спецоперації розпочалася задовго до приходу Зеленського до влади.

А може й набагато раніше, ніж з 8 серпня 1995 року, коли Президент України Леонід Кучма, раптом, видає Указ про «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».

Прийде час і історики розберуться як послідовники авторів геноциду українського народу придумали довершити розправу над українством, можливо, запланованої ще близько 100 років тому назад. Але продовжимо.

Отже, цим указом, без наукового обґрунтування, без підготовки і впровадження заздалегідь розробленої нової форми господарювання, була ліквідована діюча колгоспно-радгоспна система ведення сільського господарства.

Насправді, вона потребувала суттєвого реформування, наприклад, широкого розвитку фермерства, що має місце в європейських країнах.

Так в ЄС в загальній структурі сільгоспвиробництва фермерські господарства покривають майже 100% цієї структури, а в Україні лише 6- 8%. В Польщі продуктивно діє близько 8 мільйонів фермерських сімейних господарств.

В Україні сімейне фермерство за понад два десятиліття так і не отримало очікуваного розвитку. Тому в структурі українського с/г виробництва його частка незначна.

Складається враження, що злополучний указ Кучми був придуманий не для розвитку сільського господарства, а для його паралічу. В усякому разі, без підтримки держави, ні про який розвиток фермерства не могло бути й мови.

А що ж міг самостійно зробити бідний селянин на кількох гектарах без додаткових робочих рук, без матеріально -технічного та фінансового забезпечення?

Спливали роки, надія на очікувані прибутки згасала і власники паїв згодом призвичаїлись до того, що земельний пай це скоріше тягар, а не якась там особлива цінність.

Аж тут внаслідок виборів в липні 2019 року у ВРУ з'являється монобільшість від партії «Слуга народу». І тут же ця пістрява більшість, в якій й близько не було відомих фахівців сільськогосподарської справи галопом взялася за підготовку проекту закону про ринок землі. Невігластво «слуг народу» яскраво проявилося в навіженій пропозиції, внесеній в перший варіант закону.

Зокрема, пропонувалося продавати в одні руки до 213000 гектарів землі. Це близько четвертої частини Чернівецької області. Збагнувши недолугість такої пропозиції автори закону, схоже знову скористалися наперстками і легко зменшили цифру в 21 раз, тобто, до 10000 гектарів в одні руки.

Такі маніпуляції пронизують весь закон. Тому він і прийнятий ВРУ під час карантиу вночі 31 березня 2020 року. Маніпуляції відчуваються, особливо в тій його частині, де йдеться про продаж землі іноземцям.

Тут, взагалі, не зрозуміло, звідки виповзла ідея, (хто автор?) продавати іноземцям нашу землю і за якими розрахунками, яка мета закону, яку вигоду, чи які втрати від продажу землі матиме Україна?

Водночас, складається враження, що самі творці закону ставлять під сумнів потребу продавати землю іноземцям, оскільки в законі зазначено, що по цьому питанню має бути проведений референдум.

Але, зважаючи на те, що багато процесів в Україні відбуваються в тіньовому режимі, то можна очікувати будь-яких непередбачуваних сюрпризів і, особливо, ВТРАТ, аж до втрати Україною державності. В усякому разі, вже достатньо зрозуміло, що закон прийнятий не для порятунку українського села – колиски українства. То для чого ж?

Все вказує на те, що ця оборудка є наслідком давніх таємних «договорняків» між високопосадовцями української влади і агентами міжнародного глобалізму. А там вже давно знають, що наша земля багата не лише родючістю, а й величезними покладами корисних копалин.

Тому те, що в законі передбачена фінансова підтримка громадянам України в придбанні і використанні купленої землі схожа на сир в мишоловці. Не віриться, що в держави раптом знайдуться гроші, якщо їх не було й не має на спасіння вмираючих сіл, на доплати лікарям, нині виснажених тяжкою роботою та ще на багато чого.

Ті, хто придумав цю шахрайську схему замовчують те, що продаж мільйонів паїв ще більше прискорить вимирання тисяч сіл, що це смерть української хліборобської цивілізації.

Тож важко повірити в те, щоб досвідчений господарник - пан Кучма випадково, замість того, щоб модернізувати, здійснив диверсію, знищивши налагоджене с/г виробництво – найперспективнішу галузь української економіки.

Тим часом, через багаторічне «тіньове» використання землі Україна зазнає неймовірних втрат.

Нині грубо порушуються агротехнології, майже знищено тваринництво. Тому зникла потреба в працівниках в цій надважливій формі господарювання. Мільйони селян стали безробітними, частина подалася на чужину, десятки тисяч позпивалися.

Проте, в усіх торгівельних мережах маємо безліч видів м'ясної та молочної продукції сумнівної якості. Зате ціни на низькоякісну продукцію чомусь європейські.

Внаслідок вживання цієї «харчової» синтетики, здоров'я населення стрімко погіршується, а смертність зашкалює. І це відбувається на найродючішій в світі благодатній українській землі.

За твердженням президента Національної академії аграрних наук України Ярослава Гадзало Україна могла б прогодувати до одного мільярда людей світу. Це означає, що на торгівлі с/г продукцією можна було б заробляти і зробити Україну квітучою.

Але саме через це фантастичне багатство міжнародний глобалізм з допомогою місцевої агентури зумисно не допустив розвитку нашого с/г виробництва.

Ось так зрадниками справу з землею доведено до повного безглуздя, а все для того, щоб даний нам Богом скарб зробити товаром для чужинців.

Якщо ж вони зайдуть на наші терени, то при нашому дивовижному вмінні поступатися ми можемо втратити Україну, як в 90-х роках поступилися тисячами підприємств і іншим багатством.

На жаль, наш народ не володіє вмінням належно користуватися конституційним правом бути господарем рідної землі і ощадно розпоряджатися національними багатствами.

Через це, під приводом переходу української економіки на ринкові умови господарювання, ще в 90ті роки було «прихватизовано», тобто, вкрадено тисячі різних важливих підприємств. Через це понад 10 мільйонів молодих працьовитих українців розвивають чужі держави. Через це втрачено Крим і організована кривава бійня на сході України. Через це знищується охорона здоров'я і процвітає бідність, злочинність, алкоголізм та наркоманія. Через це п'ята колона розгульно почуває себе на теренах України. Через це Президент України Зеленський не поспішає, зокрема, провести референдум по земельному питанню.

Хоча, як відомо, він обіцяв радитись з народом з приводу доленосних питань. для цього в його передвиборчій було зазначено: «Мій перший законопроект: «Про народовладдя». У ньому ми разом закріпимо механізм, за яким тільки Народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії».

26 січня 2021 року був прийнятий закон «Про народовладдя через Український референдум». Проте, в цей закон «випадково» не потрапила завершальна частина передвиборчої обіцянки, а саме та, в якій стверджується, що народ буде формувати основні завдання для влади « і через інші форми прямої демократії»?

На жаль, необізнаність більшості наших співгромадян не дає їм збагнути, що Українська земля є споконвічним і невичерпним засобом для найважливіших життєвих потреб.

Вже наголошувалося на тому, що в надрах нашої землі зосереджені мільярди тон корисних копалин, які перейдуть в руки чужинців, якщо не зупинимо її зрадницького продажу.

Але найстрашніше те, що дійсно можемо стати волоцюгами на власній землі, якщо буде продано більшість паїв. Цим наші нащадки будуть приречені на вічне кріпацтво.

Тож мусимо докорінно переглянути ставлення до свого життя. Насамперед, маємо усвідомити потребу вчитися бути господарями своєї безцінної землі.

Одночасно ми повинні формувати світоглядно зріле, згуртоване навколо української державності громадянське суспільство і опиратися на нього, а не на МВФ.

Невже так важко порахувати, що не може бути сильною Україна, мільйони громадян якої вкладають енергію і розум в розвиток чужих держав. Не може бути справжнім лідером народу президент такої держави, яка сприяє відтоку молоді на чужину.

Тому, повторюю, що неприпустимо, щоб держава заохочувала селян гендлювати землею. Навпаки, держава має створити всі умови для того, щоб українські селяни розвивали сільське господарство, яке спроможне врятувати село і підняти Україну до рівня найбагатших країн світу.

Тож нагальним завданням політичної верхівки держави, (якщо вона дійсно українська?) має бути досягнення такого стану, при якому народ буде спроможним в цивілізований спосіб примушувати будь-яку владу діяти винятково на користь самого народу. Це передбачено ст. 5 Конституції України, в якій сказано, що «носієм суверенітету є народ».

Тому Президенту України, як гаранту Конституції України слід невідкладно відмінити продаж української землі. Одночасно слід допомогти селянству повернутися до участі в сільгоспвиробництві на основі передових агротехнологій для повнокровного відродження українського села, чим забезпечити розквіт України. Необхідно, також, подбати про те, щоб народ мав можливість виконувати свої конституційні повноваження і не допускав, щоб будь-хто в державі порушував право народу «здійснювати владу безпосередньо».

Вирішим цю проблему всі інші віришаться супутньо.

Вважаю, що тільки вороги України можуть бути проти цієї пропозиції.

 

Анатолій Марущак. Березень 2021р.

Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 110 | Завантажень: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]