Вітаю Вас, Гость
Головна » Файли » Наши файлы

А. Друзенко. Міняємо СИСТЕМУ влади... Методологія успіху
25.05.2011, 00:34

                                               Міняємо СИСТЕМУ влади...

 

І. Громадський рух має стати організованою спробою змінити політику влади, практику прийняття законів і їх виконання. Ми маємо при цьому надати докази та аргументи, чому і як мають відбутися зміни в системі влади.

Учасники руху повинні бути налаштовані на довгострокову сплановану діяльність. Залучити широкі верстви населення,спрямувати громадський тиск на ключових осіб, що ухвалюють рішення в нашій державі задля схвалення позитивних рішень, які сприятимуть довгостроковим змінам у житті людей.

Складовою частиною руху буде спрямована діяльність осередків громадської активності по всій Україні з одними цілями і одними вимогами. Більшість частини суспільства має розуміти поставлені цілі.  Єдине бачення у ній (більшості частини населення) – запорука успіху громадського руху.

 ІІ. Динаміка громадського руху:

-          ідентифікація проблеми;

-          підготовка проекту рішення;

-          формування підтримки;

-          поєднання проблеми, рішення та політичної волі;

-          оцінка кампанії.

ІІІ. Схема побудови громадського руху:

1.      Вибір проблеми

Можна роздивитися різні проблеми,з якими можна було працювати і вибрати ті, які найбільш реалістичні. Важливо на першому етапі спільно обдумати і визначити головну проблему, на яку ми направимо свій громадський рух. Бажано залучити людей, на яких ця проблема має безпосередній вплив, у процес визначення і планування з самого початку. Вони з середини знають ситуацію і придадуть силу і легітимність громадському руху.

2.      Аналіз і дослідження проблеми питання

Після того, як ми визначили проблему, потрібно її проаналізувати, віднайти максимум інформації та запропонувати можливі виходи на аналіз проблеми, узгодження можливості і вирішення, збір документації і свідоцтв про існування цієї проблеми, на яку потрібен буде час. Але, це буде дуже дієво і конструктивно.

Аналіз  документації та інформації можна використати для того, щоб:

-          показати масовість через свідоцтво нашої позиції і позиції інших;

-          інформувати та впливати на цільову групу та союзників;

-          змінити світогляд і сприйняття проблеми;

-          заперечувати ствердження тих, хто нам буде протистояти, розвіювати міфи, слухи та неправдиві  припущення;

-          пояснити чому не спрацювали попередні стратегії.

Важливо досконало обміркувати наслідки всіх запропонованих рішень, щоб ці рішення не призвели до ще більших проблем. На цій стадії також важливо залучати людей, на яких проблема має безпосередній вплив. У них буде глибоке розуміння проблеми, її наслідків, а також ідеї про те, як вона може бути вирішена. Наприклад, для аналізу проблеми і пошуку рішення можна використати діаграму причин та наслідків.

 

 

3.      Постановка конкретних цілей роботи

Необхідно чітко визначити, що ми хочемо досягнути. Це допоможе нам скерувати втручання, яке необхідно реалізувати в цілях вирішення проблеми, яка стоїть перед нами.

Планувати роботу з відстоювання інтересів все одно що планувати роботу будь-якого виду діяльності – для того, щоби полегшити його, необхідно ідентифікувати цілі і завдання цієї діяльності.

Існує різниця між цілями, задачами і самою діяльністю.

З’ясуємо поняття цих термінів. «Ціль» – це довгостроковий результат, якого ми хочемо досягнути.

«Задача» – це найближче завдання , яке необхідно виконати для досягнення довгострокової цілі. Задачею є кінцевий результат діяльності.

Наприклад, коли ми протягом одного дня вирушаємо із пункту А в пункт Б, то:

Ціллю нашого руху є прибуття в пункт Б до настання ночі; задачею  буде своєчасне (згідно з розкладом) прибуття до будь-якого проміжного пункту на шляху руху.

Для цього ми повинні обрати стратегію досягнення нашої цілі. Наприклад, вибрати вид транспорту, яким ми плануємо здійснювати рух (автобус, машина тощо), а згодом вибрати специфічну дію, наприклад, сісти в автобус №..., який прямує до пункту призначення.

Без чітких цілей і задач дуже складно оцінити успіх проведеної роботи. Попри те, що ми можемо прекрасно знати результат, якого потрібно досягнути, не очевидно, що нам вдасться його досягнути.

Задачі повинні відповідати таким вимогам:

-          конкретні;

-          чітко сформульовані;

-          такі, що можна виміряти (для відстеження успіху і оцінки);

-          які можна застосувати для вирішення проблеми, що стоять перед нами;

-          реалістичними;

-          визначеними часовими межами (ми маємо зазначити час, коли робота буде закінчена);

У формулюванні задачі повинна міститися інформація про те, хто повинен здійснити цю задачу (посадова особа чи організація), що саме необхідно зробити і в який термін.

4.      Визначення цільової групи

Більшість організацій не мають достатньо ресурсів для проведення роботи з відстоювання інтересів. При цьому потрібно зосередити вплив на окремих осіб, групи осіб чи установи, які володіють реальними повноваженнями з ухвалення необхідних рішень і проведення бажаних змін.

На національному і міжнародному рівнях до цих осіб належать ті особи, які мають політичну владу і здатні приймати рішення. На місцевому рівні до таких осіб належать представники громадськості, які мають авторитет серед жителів, - наприклад, народні лідери, шановані старійшини, а також представники місцевої влади.

Наступним кроком після чітко сформульованих цілей і завдань є обрання мішені нашої роботи з відстоювання інтересів.

Розуміння того, як функціонує система прийняття рішення є важливою складовою діяльності з відстоюванню інтересів на будь-якому рівні. Інколи трапляється так, що пряма мішень (первинна цільова група), на яку необхідно впливати (наприклад, міністр, президент, начальник управління), - недосяжна і для здійснення впливу на неї потрібно використовувати непрямий вплив. Це може бути оточення посадової особи (заступники) – «непрямі мішені» (вторинні цільові групи).

Ідентифікація мішені дасть змогу спланувати стратегію впливу, а також допоможе вибрати найвідповідніший метод цього впливу.

5.      Пошук та виявлення прихильників

В попередньому кроці ми визначили, на кого буде спрямована діяльність із відстоювання інтересів, тепер потрібно встановити союзників із цієї діяльності. В деяких випадках співробітництво з окремими особами чи організаціями в діяльності з відстоювання інтересів може дати більше результатів, ніж самостійна, незалежна робота. Але для розвитку і підтримки співробітництва на зразок такої діяльності потрібно затратити багато часу та енергії, щоб постійно діяти спільно з цими людьми, інформувати їх про виконану роботу і залучати до участі в ній. Багато людей, що займаються діяльністю з відстоювання інтересів, вважають, що цей вид діяльності найтяжчий і досягнення успіху в ньому є для них свідоцтвом професіоналізму і особистого внеску в роботу всієї організації.

Коаліції та співробітництво можуть бути короткостроковими або довготривалими, формальними або неформальними. Наприклад, участь в окремих зібраннях, конференціях і комітетах із ціллю ухвалення рішення і збору підписів під петицією – це короткотривала коаліція, але якщо така участь триває декілька років – це приклад довготривалої співпраці.

Утворення коаліції з союзниками для проведення діяльності по відстоюванню інтересів не являється формуванням сітки організацій, зайнятих подібним видом діяльності, але дана коаліція об’єднує різні організації для обміну інформацією між ними.

Приклади різних союзників для утворення коаліції:

-          особи безпосередньо зацікавлені у вирішенні питання;

-          інші громадські організації;

-          інші організації або окремі члени суспільства (громадські асамблеї, релігійні організації, їх лідери, лідери общин та ін.);

-          представники ділового світу;

-          журналісти;

-          державні чиновники, що підтримують позицію;

-          іноземні організації.

Інколи інтереси союзників можуть збігатися з інтересами непрямих мішеней, тобто непряма мішень може симпатизувати об’єкту нашої діяльності з відстоювання інтересів і мати вплив на людей, від яких залежить прийняття рішень. Але потрібно підштовхнути їх до того, щоб вони підтримали саме ті моменти, які підлягають змінам.

6.      Виявлення ресурсів

Успішна діяльність із відстоювання інтересів вимагає наявності певних ресурсів (людських і матеріальних), а також певних навиків роботи і інформації. До людських ресурсів належать як постійні співробітники, так і добровольці. До ресурсів відносять також і наявність доступу до ЗМІ і поширення інформації по Інтернету  (наприклад, створення сайтів і відправлення повідомлень по e-mail).

Розглядаючи 5-й крок, ми можемо побачити  переваги роботи в коаліції. Однією з найбільш важливих переваг є важливість переваги ресурсів.

Якщо ми визначили, що маємо достатньо ресурсів, то можемо перейти до 7-го кроку, тобто до розробки плану діяльності. При побудові плану дій необхідно враховувати ресурси, котрими ми володіємо.

7.      Створення робочого плану

Цей крок складається із двох частин: вибір необхідної діяльності з відстоювання інтересів та створення її детального плану.

Робота, проведена нами згідно з кроками 1-6, допоможе вибрати правильний варіант діяльності, який сприятиме досягненню поставленої цілі. Вже визначено, до чого потрібно досягнути, хто являється мішенню, хто союзники і якими ресурсами ми володіємо.

Після того, як ми визначили свій варіант діяльності, необхідно встановити , хто виграє в її результаті і, якщо можливо, постаратися залучити його до участі.

План дій повинен включати точний розклад і вказувати осіб, відповідальних за виконання окремих завдань, розділ моніторингу та оцінки, включаючи індикатори, за  допомогою яких визначатиметься успіх роботи, яку проводять. Завдання, які необхідно виконати для досягнення поставленої цілі, повинні бути узгоджені як між собою так і з індикаторами.

На етапі планування необхідно розробити стратегію діяльності. Діяльність із відстоювання інтересів буде найбільш успішною, якщо вона погоджена за часом із іншою діяльністю або подіями, які можуть допомогти в вирішенні питань з відстоювання інтересів. Наприклад, політичні діячі під час виборчої кампанії можуть сприяти або навпаки, можуть відмовлятись від сміливих нововведень. Ці фактори необхідно враховувати при плануванні діяльності.

8.      Здійснення, моніторинг і оцінка

Це крок, на якому  закінчується планування і починається здійснення з відстоювання інтересів. Застосування вивченого – це також процес навчання; ми з’ясовуємо для себе, чи є вибрані нами методи такими, що сприяють досягненню цілі. Оцінюється це через моніторинг діяльності та оцінки результатів.

Моніторинг та оцінка результатів здійснюються легше в тому випадку, якщо на 3-му кроці були чітко сформульовані цілі та задачі.

При оцінці результатів ми повинні  узгодити між собою ознаки успіху нашої діяльності (індикатори), тобто визначити ті ознаки, які би вказували на те, що ситуація в результаті впливу змінилась чи залишилась такою ж.

Особи, яких безпосередньо стосується проблема та її вирішення, є саме тими, хто може допомогти у визначені цих індикаторів.

Складно провести моніторинг діяльності по відстоюванні інтересів, якщо:

-          над досягненням аналогічної цілі або задачі працюють декілька організацій. В такому випадку важко встановити, чий вплив виявився вирішальним.

-          дуже часто організаціям важко встановити рівень, на якому необхідно проводити оцінку їх діяльності з відстоювання інтересів – на рівні мішені (оцінка діяльності чи задач) або на рівні досягнення бажаної цілі.

-          діяльність з відстоювання інтересів – поступовий процес, тому досить нелегко прослідкувати  значення тих дрібних кроків, які ведуть до успіху.

Але, не дивлячись на вищеперераховане, моніторинг і оцінка результатів необхідні для визначення успішності нашої діяльності з відстоювання інтересів і для коригування вибраної стратегії в випадку, коли вибрані механізми не спрацьовують.

Незважаючи на те, що існує багато привидів для проведення моніторингу і оцінки результатів діяльності з відстоювання інтересів,  ця інформація корисна, якщо її використовують в роботі. Багато організацій приділяють велику кількість часу і витрачає великі ресурси для моніторингу власної діяльності, не роблячи при цьому її повноцінної оцінки. Результати вимагають вивчення для того, щоб дійти до якогось висновку; оцінка результатів є значною частиною критерію успішності зробленої роботи.

Категорія: Наши файлы | Додав: Правління
Переглядів: 668 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
2 роман  
0
События неустроенности и выясненности дел депутатского корпуса в необходимости желаний все так же смещаться от сопротивников и противников неустроенности координат.
Когда нет необходимости сосредоточиться, тогда нет и городского рогу.

1 роман  
0
геродотное вымя - флаг - познание - природа - начало повторного пути - симбиоздеревьев - семя - ношение - плод.
Политические репрессии антагонистически настроенного ума и пространственная связь в эпохе становления политической личности настолько преобладает черты настроенности бытия, что и терапевтический наследуемый признак конкретно пишет о сообразности непоколебимости отвлечения от запланированных задач и генеральность уборки против и за за закон депутатского мышления.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]