Вітаю Вас, Гість
Головна » 2013 » Жовтень » 12 » Володимир Щербина. Функціонування праці в українському суспільстві: проблема перерозподілу
20:36
Володимир Щербина. Функціонування праці в українському суспільстві: проблема перерозподілу

Функціонування праці в українському суспільстві: проблема перерозподілу

         Повертаючись до статті "Справжня пенсійна реформа — суспільний пріоритет сьогодення” (http://www.pravda.com.ua/columns/2012/04/4/6962083/), пропоную детальніше розглянути роль праці в українському суспільстві.

         Широко відомо, що праця є одним з економічних ресурсів. Проте, вона є також (і в першу чергу) соціалізуючим чинником: чинником, який сприяє утворенню спільноти (суспільства), протидіє перетворенню її на множину нічим не зв’язаних особин, утворює та наповнює змістом відносини в сім’ї, родині та громаді.  «Процеси утворення спільнот переважно тим чи іншим чином пов’язані з господарством» (М.Вебер).  Саме через працю спільноти отримують засоби до існування та розвитку. Первинною спільнотою є сім’я та родина як продовження її в часі, а реалізована наймана праця є для більшості людей та їх сімей єдиним джерелом наповнення сімейних бюджетів. На цьому рівні суспільної побудови реалізована праця забезпечує поточне споживання, тимчасово відкладену потребу придбання засобів довготривалого вжитку та потребу забезпечення старості для членів сім’ї. 

         Одна з найважливіших функцій праці – створення активів, які належать сім’ї та передаються правонаступникам у вигляді приватної власності. Розподіл праці створив обставини, коли через найману працю особа та її сім’я можуть реалізувати свою суспільну корисність у легітимний спосіб: отримати винагороду за свою спеціалізовану працю, нагромадити неспожиті надлишки у формі нематеріальних і матеріальних активів і передати їх правонаступникам у вигляді приватної власності. Це є головним  легітимним шляхом як для утворення капіталу, так і розвитку сім’ї та родини, а відтак - суспільства в цілому.

         Реалізована праця є також і джерелом надходжень для фінансування державних потреб: виключно з неї, застосувавши перерозподіл через податки, держава може вилучити певну частину реалізованої праці на свою користь. Це твердження вірне навіть і з урахуванням того, що значну частину надходжень до державного бюджету складають доходи від оподаткування прибутку. Адже для його належного утворення необхідне належне функціонування реалізованої найманої праці: товари і послуги реального сектора повинні знайти свій повноцінний платоздатний попит.

         Важливо наголосити, що в Україні реалізована праця перерозподіляється не лише через податки: більше третини перерозподіляється через внески до фондів суспільного споживання, що поглиблює перерозподіл через податки, оскільки вказані фонди є елементами доданої вартості, а вона – базою для оподаткування. Головним з них (куди потрапляє основна частина вилучень) є солідарний пенсійний фонд. Працівників інформують, що через примус роботодавців там нагромаджується певний грошовий ресурс для фінансування їх майбутньої пенсійної потреби (хоча він тут же проїдається…). Тому більше третини набутків особи та її сім’ї не можуть бути вчасно використані на створення активів за пріоритетами родини і стати її  приватною власністю. Цим порушується приватний характер реалізованої праці: праця усуспільнюється. Більше того, якщо особа не доживе до пенсії або нетривалий час нею скористається, - для родини ці кошти пропадають. Статистично навіть «вибрати» нагромаджену суму (та ще й з урахуванням «коефіцієнта заміщення зарплати пенсією», який ще не досяг і 50%) для особи є неможливим. Капіталізація втрачається у будь-якому випадку.

Значне вилучення реалізованої найманої праці у "спільний казан”, без оплати та без будь-яких гарантій спричиняє руйнівний вплив на суспільство: воно руйнує природні для українського суспільства сімейні, родинні та громадські зв'язки та атомізує особу, позбавлає її впливу обмежуючих чинників, які накладає на неї сама її участь у суспільній побудові та у процесах суспільного буття. Воно ж є і системним чинником протидії утворенню приватної власності легітимним для суспільства шляхом: нагромадженням заощадженої праці. Вилучені кошти не є власністю того, хто їх заробив, вони юридично відособлені. А мова йде про одну третину надбань кожної особи за час її свідомого життя та активної праці. Передавати у спадок практично нічого... Кожне нове покоління в сім'ї та родині вимушене починати з нуля та діяти за принципом "кожен сам за себе”.
         В цьому сенсі треба вести мову про граничну межу вилучення легально реалізованої найманої праці та відповідність нинішнього рівня перерозподілу цій межі. Доведено, що ця межа становить 32%.

         Система перерозподілу праці шляхом взаємодії податків і внесків у фонди суспільного споживання залишилася в Україні ще з часів СРСР, коли в суспільстві приватна власність «не утворювалася» і тому всі можливі «надлишки» реалізованої праці вилучалися на потреби утворення «соціалістичної власності». Ще за часів соціалізму було зрозуміло, що така система суперечить прийнятим (сформованим історично) нормам українського суспільства. В умовах домінування над суспільством репресивної держави це спричиняло подвійну мораль. З того часу ситуація ще більше погіршилася, бо сьогодні глибина перерозподілу легально реалізованої праці внаслідок взаємодії податків і соціальних внесків становить 141%. Не існує легального поточного джерела фінансування не лише для зведеного бюджету та фондів суспільного споживання, а і в цілому для сімейних бюджетів, а відтак – платоздатності в економіці. Це створює як економічні, так і суспільні проблеми.
         Тому  сьогодні треба вести мову про те, що нормалізація перерозподілу легально реалізованої найманої праці шляхом згортання та послідовної заміни «солідарної» пенсійної системи системою особистого (приватного) пенсійного забезпечення з успадкуванням неспожитих залишків є найнагальнішим суспільним та економічним пріоритетом для України. 

Володимир Щербина, Товариство "Мале Коло", Львів, для УП
Переглядів: 300 | Додав: Правління | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]