Вітаю Вас, Гість
Головна » 2014 » Січень » 15 » Двоє на Майдані. Вірш
14:12
Двоє на Майдані. Вірш

ДВОЄ НА МАЙДАНІ...

13 січня 2014 р. о 6:01

Не шукайте таємного змісту,

Просто доля, мов карта лягла:

Двоє хлопців зібралися в місто,

Двоє хлопців  з одного села.

Незіпсовані, сильні, красиві,

Їм обом ще нема й двадцяти,

Їхні мами ще зовсім не сиві.

Їх просили себе берегти…

 

І шляхи їх згубились в тумані,

Різні долі, як різні пісні…

Хто ж міг думати, що – на Майдані,

Знов зустрінуться раптом  вони.

Як від повені вруниться річка,

Так  зіткнулись – очима й чолом.

Та в одного в руках єврострічка,

А на іншому – чорний шолом.

 

Двоє хлопців спізнались одразу

І від подиву вклякли немов.

Перший знав тільки волю наказу,

Другий з власної волі прийшов.

І дивились – не те щоб привітно,

Але злоби не знала душа,

Та між ними в ту мить непомітно,

Вже лягла неприступна межа…

 

І запахло в повітрі війною,

І накрила Хрещатик імла.

Та між тою й цією стіною -

Двоє хлопців з одного села!

І у темному мороці ночі

Ніби промінь з небес зазорів, -

Їм згадалися  мамині очі

І прощальні слова матерів:

 

«Там іконка в кишені сорочки,

Матір Божа на щастя лежить...

Бережіть себе в світі, синочки

І Вкраїну свою бережіть!

І ніколи нікому не дайте,

Щоб земля наша кров»ю спливла,

Пам»ятайте про це, пам»ятайте!!!

 Ви ж бо хлопці з одного села!

 

Марія Курницька Іспанія

Переглядів: 965 | Додав: Правління | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]